Український БТА-банк стає АМТ-банком

Останні кілька місяців спостерігаються певні позитивні тенденції у фінансово-економічному житті країни. Зусилля Національного банку України привели до певної стабілізації гривні. Повсюдно припинився ажіотажний попит на конвертовану валюту. В обмінниках будь-якого міста країни сьогодні можна вільно придбати або здати рублі, долари і євро за устояними цінами. Населення почало потроху повертати свої гроші в банки.

Уряд на своєму офіційному порталі вустами Богдана Данилишина навіть повідомив про те, що найнижчу точку падіння ми вже подолали, і економіка поступово починає рухатися вгору. На підтвердження цього наводяться цифри зростання обсягів виробництва у травні 2009 року стосовно квітня — плюс 1,3%. У тому числі у видобувній галузі — плюс 1,7%, у переробній — плюс 2,4, у харчовій — плюс 5,7, у металургійному виробництві — плюс 7,2%.

З’явилася надія на деяку стабілізацію в банківській сфері. Надія, щоправда, така хитка, що її може зруйнувати найменший необережний рух, недоладно сказане якимось високопосадовцем слово, будь-яка необдумана чи, навпаки, старанно продумана провокаційна дія. А тому досить тривожно прозвучала інформація в друкованих і електронних ЗМІ про спробу рейдерської атаки на активи українського БТА-банку. Банку, котрий досить успішно працює в Україні з 2006 року і, попри короткий строк свого перебування в країні, встиг побудувати непогану філіальну мережу. Його філії та відділення працюють сьогодні в Києві, Донецьку, Луганську, Маріуполі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Одесі, Кривому Розі, Херсоні, Чернівцях, Судаку.

За висновком агентства «Кредит-Рейтинг», ВАТ «БТА-банк» входить у десятку банків нашої країни за рейтингом надійності депозитних вкладів (дані за квітень ц.р.) з оцінкою «чотири» за п’ятибальною шкалою. І це — в умовах загального спаду в діяльності банківської системи України.

Заступник голови правління українського БТА-банку Наталя Сергєєва серед чинників успішної діяльності банку назвала і такий. Передбачаючи кризу, його акціонери прийняли рішення про збільшення статутного капіталу до 1,5 млрд. грн. Це дало змогу українському БТА-банку ввійти в двадцятку найпотужніших за капіталом банківських установ нашої країни і, відповідно, підвищити запас міцності напередодні важкого періоду.

Однак неприємності прийшли в український БТА-банк звідти, звідки їх не чекали. Одним із акціонерів українського БТА-банку є казахський БТА-банк. При цьому українське підприємство — самостійна юридична особа, котра працює відповідно до чинного в Україні законодавства.

Предметом спорів стала пайова участь партнерів. Казахська сторона претендує на 40% акцій. При цьому в інформації, поширеній інформагентством «Інтерфакс-Казахстан», чітким телеграфним стилем було заявлено: «Частка казахського АТ «БТА-банк» у капіталі ВАТ «БТА-банк» (Україна) залишається без змін — 49,9% акцій. Ці операції були проведені без відома або згоди власника на підставі угод, котрі є нікчемними і не породжують прав і обов’язків для сторін угоди».

Українська сторона цю ситуацію трактує інакше. «Цифра 49,9 з’явилася після того, як казахський БТА-банк, котрий від самісінького початку володів 9,9% акцій української дочки, наприкінці грудня 2008 року уклав договори про придбання 39,9% у чотирьох українських компаній», — розповідає заступник голови правління українського БТА-банку Наталя Сергєєва.

«Важливо зазначити, що платіж за акції не здійснювався, тобто ніяких грошей в Україну за акції українського банку не надходило, — продовжує роз’ясняти ситуацію пані Сергєєва. — Наприкінці січня 2009 року (за кілька днів до націоналізації) казахський банк розірвав ці договори».

Як відомо, у лютому уряд Казахстану через державний фонд «Самрук-Казина» примусово викупив 78,14% акцій БТА-банку. Таким чином, його було націоналізовано. І хоча звучали заяви, що це тимчасовий захід, рейтингові оцінки казахського БТА-банку різко похитнулися.

Видання «Коммерсантъ-Украина», із посиланням на думку українських спостерігачів, припустило, що причини визнати угоду недійсною могли бути в обох сторін. Український БТА-банк міг очікувати допомоги від казахського акціонера доти, доки не постало питання про його націоналізацію. Казахський банк, опинившись у найтяжчому фінансовому становищі, також міг втратити інтерес до української філії і вирішив продавати свої активи.

Хай там як, але на початку квітня до реєстру акціонерів українського БТА-банку було внесено зміни, що повернуло частку казахського банку на колишні 9,9%.

Після націоналізації в казахському БТА-банку помінявся менеджмент, який почав оспорювати розрив угоди на тій підставі, що представник казахського банку під час підписання відповідних документів перевищив свої повноваження.

«Із правової точки зору угода вважається чинною, якщо тільки її нечинність не було доведено в суді, — роз’ясняє Наталя Сергєєва. — Юридично, сьогодні частка казахської установи в українському БТА-банку становить 9,9%. Якщо суд визначить, що зазначені вище договори були розірвані з порушеннями і тому нечинні, то, відповідно, частка казахського банку в українському БТА буде 39,9%. Але для цього потрібне законне рішення українського суду. Тут нема ніякої драми. Є правовий спір, котрий потрібно вирішувати в суді.

Чого не можна робити, то це намагатися вирішити правий спір шляхом заяв у ЗМІ, оскільки від цього страждають не тільки й не стільки акціонери банку, із котрими, власне, сперечається казахський банк, скільки український банк і його вкладники».

Що стосується майбутнього казахського банку — одного з найпотужніших нещодавно в усьому СНД, то поки що воно залишається туманним. Переглядаючи матеріали російських ЗМІ, можна зробити висновок, що в Російській Федерації нема інвесторів, які сьогодні боролися б за придбання. Переговори про його купівлю російським «Сбербанком» ідуть якось занадто мляво, а то й не йдуть зовсім. А російська «дочка» БТА навіть оголосила про перейменування, побоюючись негативного іміджу свого казахського партнера.

Окремі російські спостерігачі припускали, що хмари над БТА-банком стали згущатися через занадто тісні зв’язки керівництва банку з опозиційним рухом і небажанням рухатися в колії антикризових заходів, диктованих урядом Казахстану. А екс­перт по Центральній Азії Наталя Харитонова в інтерв’ю німецькій Deutsche Welle припустила, що конфлікт в Астані був спровокований передусім проблемою власності. З тієї чи іншої причини казахські силові структури усерйоз узялися за колишніх працівників БТА-банку, виявляючи дедалі нові докази їх­ньої нібито причетності до кримінальних злочинів і намагаючись настроїти проти них громадську думка ще до судового процесу.

Так чи інакше, низка рейтингів казахського БТА-банку відчутно знизилися, а прогноз щодо довгострокового рейтингу дефолту емітента (РДЕ) збережений як негативний.

Хай би як трактували конфлікт між акціонерами українського БТА-банку, але ситуація навколо казахського БТА нагадує конвульсії потопаючого, котрий хапається за все, що потрапило під руки, і тягне за собою на дно. При цьому може втопити і того, хто прийшов на допомогу.

У цій ситуації, як повідомила заступник голови правління українського БТА-банку Наталя Сергєєва, акціонери прийняли рішення наслідувати приклад російського БТА-банку і провести ребрендинг, відмежувавшись у такий спосіб від партнера, котрий потрапив у скрутне становище. Незабаром буде проведено презентацію нового бренду банку. Найближчим часом український БТА-банк має намір остаточно дистанціюватися від свого казахського минулого і стане АМТ-банком.