УКРАЇНА ЗНОВУ ГОТУЄТЬСЯ СТАТИ АРЕНОЮ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ ЗА КУПІВЛЮ «УКРТЕЛЕКОМУ»

Фонд державного майна України в поточному році планує виставити на продаж 42,86% акцій національного оператора зв’язку ВАТ «Укртелеком» і продати їх у другому півріччі. Про це було заявлено в офіційному виданні ФДМУ 21 січня. 16 січня на посаду заступника генерального директора «Укртелекому» призначено екс-віце-президента DCC (а в ще дальшому минулому — комерційного директора того ж таки «Укртелекому») Ігоря Кравця. Участь російських компаній у приватизації «Укртелекому» стане одним із питань порядку денного переговорів президентів України і Росії Леоніда Кучми та Володимира Путіна.

Який зв’язок між вищепереліченими подіями? Вони свідчать про те, що основні учасники боротьби за купівлю пакета акцій держмонополіста не просто вже визначилися. Вони роблять конкретні кроки для реалізації своїх планів.

Версію про те, що широко анонсоване наприкінці грудня спільне підприємство українського стільникового оператора DCC і турецького Turkcell засновується не так для створення третьої національної мережі мобільного зв’язку, як для участі в приватизації «Укртелекому», експерти висловлювали уже з початку. Занадто нереальними видавалися плани DCC за рік-два покрити всю країну мобільною мережею, що працює в дорогому діапазоні 1800 МГц, занадто невизначеною була й майбутня маркетингова політика компанії. А ось обіцяні турками 400 млн. дол. — сума, цілком адекватна очікуванням держбюджету України від продажу 42-відсоткового пакета «Укртелекому». Призначення на другу посаду в «Укртелекомі» Ігоря Кравця — людини Леоніда Нетудихати і Валерія Степаненка — мабуть, покликане забезпечити підтримку цих планів зсередини компанії.

Отже, перша група учасників боротьби за «Телеком» визначилася. Це — «донецька ФПГ»; безпосередніми виконавцями цього проекту стануть президент DCC Валерій Степаненко і гендиректор «Укртелекому» Ігор Кравець. Купівля пакета акцій «Укртелекому» здійснюватиметься за рахунок «донецько-турецького СП», у яке турки вкладають кошти, а донеччани — менеджмент. Погодьтеся, позиції сильні: в активі — уся вертикаль виконавчої влади в галузі, важелі корпоративного управління «Укртелекомом» і гроші найбільшої турецької інвестиційної групи.

Правда, активи другої зацікавленої в купівлі «Укртелекому» групи не менші. Почнемо з того, що замовити за неї слівце приїхав сам Володимир Путін, відмовляти якому в нас не заведено. Серед кадрових активів цієї команди — не просто менеджери, а керівники телекомунікаційної галузі й «Укртелекому»: голова Держкомзв’язку Олег Яценко і голова правління «Укртелекому» Сергій Січкаренко. Сюди ж уходять президент «Київстару» Ігор Литовченко і голова ради директорів цієї компанії Юрій Туманов. Останній, власне, і є «мостом» між українськими менеджерами, обізнаними з місцевими реаліями, та інтересами великого російського бізнесу, який має виділити на це гроші.

А ось тут може спалахнути й друга частина сутички — бо на російському телекомунікаційному ринку своя конкуренція. У контексті вищеперелічених прізвищ найлогічніше було б припустити участь у проекті «Альфа-Групп» і Telenor. Проте експерти заявляють про інтерес до «Укртелекому» і з боку «Связьинвеста» (пітерське коріння якого дозволяє говорити про підтримку на рівні керівництва РФ), і АФК «Система», близької до керівництва Москви. Отож, можливо, українська «проросійська» команда менеджерів ще матиме можливість вибирати підрядника. А може, російські учасники приватизації «Укртелекому» вирішать створити консорціум. Адже сума в кілька сотень мільйонів доларів непідйомна для жодного з російських фігурантів. Нагадаємо, навіть для здійснення 200-мільйонної угоди з купівлі UMC, «МТС» (АФК «Система») довелося вдатися до зовнішніх запозичень.

В обох команд — схожа структура. Вони складаються з групи українських менеджерів (які обіймають важливі управлінські посади і здатні впливати на прийняття рішень на державному рівні), а також не пов’язаних із ними очевидно великих закордонних фінансових груп. Швидше за все, завдання перших — забезпечити останнім максимально низьку вартість 42-відсоткового пакета «Укртелекому». Не виключена, до речі, і поява «статистів» — учасників конкурсу, які реально не претендують на купівлю, але забезпечують, приміром, ті або інші PR-акції. Як і прогнозувалося, вітчизняний бізнес поки що не може «потягнути» цю купівлю, хіба що беручи участь у консорціумі. Проте не виключено, що через великі закордонні структури здійснюватиметься реінвестування в «Укртелеком» раніше виведених з України коштів. Ну і не можуть не тішити плани продажу «Укртелекому» безпосередньо перед президентськими виборами. Особливо з огляду на наявність у складі однієї з команд членів сім’ї чинного Президента країни.