Україна втратила більше половини капіталу. Європейські новини обвалили вітчизняні ринки до рівнів 2009 року

Друга хвиля фінансової кризи вже накрила економіку нашої країни. Травень 2010 року запам’ятається українським учасникам фондового ринку надовго. Більш нищівного обвалу вітчизняні біржі ще не знали за всю свою історію. Поки пересічні українці насолоджувалися тривалими травневими святами, а керівництво країни налагоджувало контакти з братньою північною державою, вітчизняні підприємства встигли втратити понад половину своєї вартості.

За підсумками торгів на українських біржах, 25 травня індекс UX на «Українській біржі» знизився на 11,49% — до 1447,42 пункту, індекс ПФТС — на 6,15% — до 613,18 пункту. Нагадаємо, що на 30 квітня поточного року індекс UX становив 2551,54 пункту, а індекс ПФТС — 1012,21 пункту. Отже, на цей момент індекс UX втратив за травневі дні більш як 76%, індекс ПФТС — понад 65%.

Проблемна єврозона

На думку експертів, причиною падіння українських фондових ринків стала резонансна реакція вітчизняних і зарубіжних інвесторів на зовнішні фундаментальні проблеми.

Насамперед світове фінансове співтовариство турбують грецькі негаразди. Боргові проблеми Греції, попри скромні розміри її економіки, за кілька місяців переросли в глобальний фактор ризику і загрожують світовій економіці другою хвилею рецесії. Здавалося, що на початок травня грецьку проблему було вже майже вирішено. Греція отримала перший транш фінансової допомоги: 14,5 млрд. євро їй перерахували партнери по зоні, ще 5,5 млрд. — Міжнародний валютний фонд (МВФ). Це мало заспокоїти фінансові ринки щодо погашення Грецією зовнішнього боргу на дев’ять мільярдів, виплата яких повинна була відбутися 19 травня.

Напевно, позбувшись загрози грецького дефолту, ринки могли б поступово заспокоїтися. Проте наступним каталізатором обвалу цін на акції стало рішення німецької влади заборонити короткі продажі для цілої низки фінансових інструментів. Це відразу ж призвело до значного падіння як європейських (на 2—3%), так і азіатських ринків (на 1—3%). Новину про стабілізаційні заходи, вжиті Німеччиною, інвестори сприйняли не як підтримку європейського ринку, а як очікування ще більших проблем у єврозоні. На ринку спрацювала асоціація з подіями часів банкрутства Lehman. Тоді, незадовго до його краху, американський регулятор також заборонив короткі продажі. Рішення німецького регулятора змусило багатьох інвесторів припустити, що стан європейських ринків набагато гірший, ніж вони вважали.

Фондові гравці дедалі більше бояться, що слабкість, яку продемонструвала європейська економіка, підірве зростання у США, а також означає принципову зміну рівня ризиків для інвесторів, котрі працюють з боргами провідних розвинених країн, що опинилися в замкнутому колі бюджетних проблем. У цьому випадку небезпеку становить імовірне зниження довіри інвесторів до економіки країн Європи і Америки, що може спричинити подальше падіння ринків, збільшення тиску на баланси цих держав, а також скорочення споживчих витрат та державних інвестицій.

Протягом травня песимістичні настрої інвесторів підживлювали й інші негативні сигнали з єврозони. Зокрема Міжнародний валютний фонд закликав Іспанію активізувати зміцнення фінансової системи та економіки країни, заявивши, що країна потребує радикального перегляду трудового законодавства, пенсійної системи та консолідації банківської системи, щоб уникнути проблем, подібних до грецьких.

В американських гравців не витримують нерви

Боргова криза в Європі тягне за собою низку загроз і для американської економіки. Однією з найнебезпечніших проблем є ймовірність того, що побоювання стосовно збитків банків, пов’язані з можливістю дефолту за борговими зобов’язаннями держав, підірвуть довіру до світової фінансової системи.

Якщо інвестори вирішать, що в країни з великими бюджетними дефіцитами не варто вкладати гроші, це стане величезною проблемою, оскільки половина країн світу має дефіцити, а найбільші дефіцити — у країн із розвиненою економікою.

Обвал на Уолл-стрит у четвер (6 травня), коли на охопленій панікою біржі індекс Dow Jones за лічені хвилини впав майже на тисячу пунктів — небувалий показник в історії фінансової столиці США, провідні фінансові аналітики називають казусом, розслідування якого ще попереду. За 15 хвилин Уолл-стрит втратила трильйон доларів. Це був найбільший обвал індексу Dow Jones industrial average за всю його історію.

Трейдери в ефірі каналу MSNBC описали цей момент на біржі як всеохоплюючу паніку, коли домінувало бажання позбуватися акцій за будь-яку ціну.

Ринок, щоправда, швидко оговтався і пішов угору, проте Dow Jones закрився того дня на 347 пунктів нижче, ніж попереднього дня, а широкий індекс Wilshire 5000 Total Market Index — нижче на 4406,11 пункту.

По гарячих слідах коментатори пояснювали паніку поганими новинами з Греції, які дестабілізують ринки, і пасивністю Європейського центробанку. Проте до вечора з’явилася версія, що ринок послав у штопор один-єдиний трейдер Citigroup через випадкову помилку, ввівши команду на продаж ф’ючерсів на 16 млрд. дол. замість 16 млн., тим самим спричинивши на ринку паніку і хаос.

Проте незважаючи на екзотичну версію «випадкової помилки», головним чинником депресії на фінансових ринках залишається ситуація в Греції, вважають експерти. Ринок має схильність до паніки, оскільки голова Європейського центробанку Жан-Клод Тріше так і не прояснив ситуації з Грецією, одночасно виказавши небажання купувати урядові бонди цієї країни.

Україна — заручниця чужої гри

Готуючись до ймовірного дефолту будь-якої європейської країни і наступної кризової хвилі, інвестори почали насамперед забирати гроші з усіх ринків, що розвиваються. Тільки з 6 по 12 травня загальний відтік ресурсів з таких ринків перевищив 2 млрд. дол., за тиждень збільшившись у 10 разів. Протягом цього ж тижня 200 млн. дол. інвестори «вийняли» з ринків акцій країн СНД. Звичайно, Україну це теж зачепило. Іноземні інвестори, котрі працюють на наших ринках, як правило, керуються передусім чинниками глобальнішими, ніж поліпшення або погіршення стану окремо взятої країни. Процеси всередині України не є ключовими для ухвалення їхніх рішень.

Напрямок руху західних грошей різко змінився: якщо в першому кварталі нинішнього року спекулятивний капітал активно заходив в Україну, що спричинило стрімке зростання ринку (із січня по квітень ринок зріс на 75%), то в травні спостерігалися фіксування прибутку і масова втеча спекулянтів з українських фондових майданчиків. Отже, падіння українських ринків викликане зовнішніми чинниками, на які вітчизняна економіка не має ані найменшого впливу.

Водночас падіння українського ринку протягом травневих днів у рази перевершує зниження європейських і азіатських індексів. Основною причиною цього експерти називають слабку розвиненість нашого ринку і велику залежність від іноземного капіталу. Наш ринок ще тільки проходить етап становлення. Тому більш різкі рухи індексів цілком передбачувані і навіть закономірні. Тільки-но великі гравці та нерезиденти залишають ринок, він одразу стрімко йде вниз.

Серед причин того, що вітчизняні індекси виявилися в лідерах падіння, аналітики також виділяють малу глибину вітчизняного ринку, присутність великої кількості недосвідчених інвесторів, перегрів ринку в результаті «президентського ралі» та погіршення короткострокових перспектив ринку сталі.

Не останню роль в обвалі наших індексів відіграли й інтернет-трейдери, загальне число яких на Українській біржі нині перевищує 2,7 тис. За словами спостерігачів, у середині травня іноземні інвестори та великі вітчизняні торговці вже практично не брали участі в торгах, і ринок «робили» інтернет-трейдери. Для багатьох із них це перша серйозна корекція, і зараз вони приймають рішення, керуючись емоціями, а не фактами й торговими стратегіями. Сьогодні біржа більше схожа не на ринок, а на казино. Тому не дивно, що в ринку «здали нерви» і вітчизняні учасники активно почали розпродавати акції.

Чужа гра

Сьогодні настрої учасників торгів здебільшого негативні, що зумовлене, знову ж таки, постійною напруженістю ситуації на світових майданчиках. Європейські фондові індекси у вівторок, 25 травня, знизилися більш ніж на 2% (DAX «мінус» 2,69%, FTSE 100 «мінус» 2,92%), російські фондові індекси також демонструють істотне зниження: індекс РТС — «мінус» 3,91%, індекс ММВБ — «мінус» 3,27%. Розпродажі накрили й товарні ринки: нафта Brent знизилася на 2,38%, промислові метали — на 1,5—5%.

Втім, деякі спостерігачі починають проявляти обережний оптимізм з приводу подальшої поведінки ринків українських цінних паперів. На думку операторів торгів, український ринок уже досяг свого дна, що робить його привабливим для входження покупців і передбачає відновлення більш імовірним. Поступово минає і паніка, учасники починають оцінювати поточні котирування як привабливі для формування своїх позицій. У будь-якому разі найближчу долю капіталізації наших підприємств вирішуватимуть не вітчизняні гравці, а європейські та американські фінансові функціонери, чия логіка сьогодні досить непередбачувана.