Товари першої необхідності: переходимо на "економклас" і... підробки

Ринок товарів першої необхідності - продуктів харчування та одягу - найважливіший для споживачів, оскільки ці товари потрібні щодня і завжди. Сьогодні в Україні зазначений ринок лихоманить від економічних та соціальних потрясінь, викликаючи цікаві процеси, з якими ми раніше справи не мали.

У міжнародному рейтингу The Global Food Security Index-2013 продовольча безпека України, за параметрами фінансової й фізичної доступності продуктів харчування для населення, перебуває на 47-му місці (серед 107 досліджуваних країн).

Поняття "продовольча безпека" малозрозуміле для українців, які звикли до стабільності й достатку продуктів харчування в історично аграрній країні.

Аналітики прогнозують, що 2014 р. ситуація може кардинально ускладнитися у зв'язку з падінням курсу гривні, зниженням рівня доходів населення, проблемами з поставками товарів зі Сходу України і Криму, панікою серед споживачів та безліччю інших форс-мажорів...

До речі, в Україні досі немає законодавчої бази про національну продовольчу безпеку та визначеного курсу із захисту внутрішніх споживачів. За даними рейтингу The Global Food Security Index-2013, українські сім'ї витрачають на продукти харчування понад 55% свого бюджету. На одяг, предмети гігієни та інші товари першої необхідності залишається незначна частина бюджету.

Бажання купувати в потенційних покупців нині поменшало: індекс споживчих настроїв в Україні у квітні погіршився на 5,5 пункту - до 61,0 - повідомляють в GfK Ukraine. Індекс доцільності робити великі покупки до початку літа не змінився, зберігшись на рівні 55,5 пункту. Очікування ж українців щодо розвитку економіки країни погіршилися на 6,2 пункту – до 65,0 - підрахували в GfK Ukraine...

Беремо те, що дешевше

Ринок товарів першої необхідності нині найперспективніший, з погляду підприємців, оскільки саме він має шанси на виживання: люди почали споживати лише необхідне, відмовляючись від інших товарів. Девальвація гривні з початку року перевищила 70%, а заробітна плата, навіть у Києві, не тільки не зросла, а навіть значно знизилася. Багато хто просто не може собі дозволити те, що міг півроку тому.

До того ж більшість громадян в умовах воєнних дій воліють сидіти на валізах із грішми, а не з придбаними товарами.

"Нині на продукти, як і раніше, є попит, але покупець намагається брати те, що дешевше, - коментує товарознавець одного з мережевих супермаркетів Людмила Яковчук. - Багато людей перейшли на товари економкласу, які можна придбати, наприклад, в АТБ або "Сільпо". Дехто з тих, хто раніше робив покупки в середньому сегменті, наприклад "Фуршеті" або "Краї", ідуть купувати на ринок. У кожній мережі є свої групи "дешевих" товарів, і покупці змушені обійти кілька мереж, аби зібрати для себе більш-менш дешевий споживчий "кошик" - це нове "віяння" часу.

Ми вже пережили хвилю паніки, коли покупці змітали з полиць дешеві товари з тривалим терміном зберігання: крупи, макаронні вироби, консерви. У багатьох магазинах досі порожні полиці під продукти з тривалим терміном придатності, наприклад зникли сухі сніданки, сухі каші з різними фруктовими наповнювачами тощо. Але рекордсменами попиту серед населення за останні місяці стали дешеві крупи, і, як наслідок, ціни на гречку зросли майже на 9%, на пшоно - на 4%, чекаємо підвищення до 12 грн/кг на більшість соціально значимих круп..."

Чим дешевші продукти
ми шукаємо, тим дорожчими вони стають

На споживчому ринку стрімко дорожчає вся продукція - і вітчизняна, і привозна. Імпортна продукція чомусь орієнтується на сформовані в нас ціни, а найчастіше – коштує набагато дорожче, оскільки курс долара за останні місяці фантастично зріс.

"Порівняймо: заморожена суміш овочів вітчизняного виробника коштує 8-12 грн, імпортна - 20-23, дитяче сухе харчування вітчизняне - 15-18 грн, імпортне - від 25 й вище, пачка вермішелі вітчизняної - 3-7 грн, імпортної - 15-20, - розповідає адміністратор продуктового магазину Олена Недашківська. - Імпортне однак дорожче. Після стрибка курсу долара першими поповзли вгору ціни на овочі, фрукти й інші закордонні товари. Вслід за ними підтягнулися й вітчизняні продукти. Загальне подорожчання покупці помітили на рівні 4-5 грн.

Імпортні продукти не тільки коштують дорожче, питання їхньої якості й безпеки залишається відкритим. На наш ринок легально надходять імпортні продукти низької якості - те, на що немає попиту в країні виробника. Особливо багато на полицях магазинів імпортних м'ясних продуктів, наприклад ковбас і сосисок стали ввозити удвічі більше, ніж 2013-го. Та ж тенденція і в молочному сегменті - полиці магазинів заповнені дорогими сирами. Жорсткі вимоги, до вітчизняних виробників, не торкнулися іноземних постачальників..."

Статистика свідчить: ще недавнопитома вага продуктів харчування вітчизняного виробництва становила 92%, тепер - 76%. Нині ситуація ускладнюється неможливістю завозити фрукти й овочі з Криму, відсутністю поставок зі східних регіонів країни.

Українські товари поступово витісняються з ринку.

Та й місцеві виробники, помітивши прагнення споживача купувати дешеве, заполонили ринок продукцією сумнівної якості.

Центр споживчих експертиз "Тест" провів дослідження, які показали, що частка неякісного товару в молокопродукції становить 20-25%, у соняшниковій олії - до 33, у ковбасах - 10-15% (тільки чітко встановлюваних замінників або неякісних добавок). Схожа ситуація й по інших групах.

Найчастіше в Україні підробляють молочну та м'ясну продукцію, соки й мінеральні води, алкогольні напої. При вирощуванні ранніх овочів і фруктів використаються наднормативні кількості добрив та регуляторів росту.

Те, що коштує дешево, - найчастіше низької якості. Отже, з розвитком тенденції купувати дешеве буде завдано ще одного удару по здоров'ю населення.

Та навіть продукти сегменту економкласу стають недоступними для значної частини українців. Дані статистики, озвучені недавно представниками уряду, свідчать про різке зниження вживання біологічно цінних продуктів. Наприклад, споживання м'яса та м'ясопродуктів зменшилося на 37%, молока й молочних продуктів - на 35, яєць - на 38, риби - на 81, овочів і фруктів - на 49% при одночасному стабільно високому рівні споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових продуктів, картоплі.

Такі диспропорції й перекоси в хімічному складі раціону є основним чинником ризику різних захворювань.

У нашій державі досі не встановлено норм продуктової безпеки країни. Поки що не вдалося офіційно узаконити норми, які визначають денний енергетичний раціон жителя України, - спочатку на рівні 3000 Ккал, потім хоча б - 3500 (у США цей показник становить 3650 Ккал, у країнах ЄС - 3400 Ккал на добу).

Купуючи дешеве, людина втрачає калорії, а отже - енергію, здатність повноцінно працювати.

"Нижче плінтуса",
стоку й секонд-хенду...

Активно переформатовується ринок одягу. Закриваються бутики, що торгують брендовим, якісним і дорогим одягом. На їхньому місці відкриваються незліченні магазини з дешевими товарами незрозумілого походження.

"Нині в моді торгувати не стоком (це застарілий, але якісний імпортний одяг), не секонд-хендом (це поношений, із других рук, але вінтажний одяг), а дешевими підробками або навіть товаром відверто низької якості, -коментує продавець-консультант магазину одягу Ольга Голобородько. - Де сплачене мито на товари цих магазинів, залишається тільки здогадуватися. На ярликах немає назви виробника, складу сировини, розміру. Часто футболки або джинси з цих магазинів виглядають не гірше, ніж їх аналоги з більш дорогих бутиків, оскільки скрізь панує засилля товарів низької якості.

Що найбільш дивно – популярність цих магазинів зростає серед населення, а взуття навіть умудряється не розвалюватися на другий день після купівлі й часто витримує 1-2 роки носіння. Більше й не треба - мода швидко змінюється, речі старіють. Покупці (особливо молодь) охоче купують товари в таких дешевих магазинах, дарма що вони розміщуються в підвалах, виробничих ангарах та інших сумнівних приміщеннях. Тепер уже ніхто не перевіряє, як впливає на здоров'я людей одяг із неякісної сировини."

Слід гадати, розгадка переформатування ринку одягу лежить на поверхні: у населення просто немає коштів. Те, що залишається після купівлі продуктів харчування, оплати комунальних послуг, ліків, засобів гігієни, настільки мале, що українцям залишається або доношувати старе, або купувати "все по 15"...

До речі, у США під час кризи теж з'явилася цікава тенденція: щоб вижити, фальсифікатори переходять із виготовлення підробок дорогих брендів на кшталт Louis Vuitton, Gucci й Bottega Veneta на виробництво фальшивок недорогої продукції менш відомих брендів.

До цього китайці заполонили ринок сумками Bottega Veneta - по 100 у.о., взуттям Louboutin - по 80, сонячними окулярами Chanel - по 30 у.о. Нині підробляють менш відомі й дорогі чоботи Ugg ціною 140 у.о., сумки недорогої американської дизайнерської марки Kooba по 295 у.о., продаючи їх значно дешевше.

Так утворилася нова ніша - підробка недорогої продукції маловідомих брендів. Такі тенденції на американському ринку підробок, який щороку коштує Сполученим Штатам 200 млрд дол., пояснюють бажанням американців заощадити в умовах кризи, - попит породжує пропозицію.

Не відстає від інших і Україна: у списку країн, котрі виробляють підробки для ЄС, вона вже посідала дев'яте місце. За кількістю підробленого одягу та продуктів харчування ми на п'ятому місці, з парфумерії - на другому.

За оцінками Міжнародної торгової палати, половина одягу, який продається в Україні, - підробка. Кожна друга пара взуття - фальсифікат. Це означає, що ми виробляємо підробки на свій внутрішній ринок і купуємо за кордоном підроблене для нашого українського покупця.

Слід гадати, ці тенденції - наслідок бідності українського середньостатистичного споживача, який намагається вижити в умовах економічних та соціальних потрясінь...