Точка неповернення

Коли наприкінці 90-х минулого століття автор цих рядків уперше аналізував ринок тютюнових виробів, обсяг останнього (не плутати з виробництвом) оцінювали приблизно у 80 млрд. сигарет. Чверть ринку - 20 млрд. шт. - перебувала під повним контролем контрабанди й контрафакту. Щось зробити з човниками-контрабандистами і нелегальним продажем тютюнових виробів через оптові ринки і жалісливих бабусь ніхто не міг або… не хотів. Тютюнники з усіх трибун вимагали від влади припинити вакханалію нелегалів, але адміністративні методи боротьби перетворювалися, швидше, на її імітацію. Лише застосування економічних стимулів змогло дати позитивні результати. Вирівнювання перекосу в акцизному оподаткуванні між Україною та країнами-сусідами - Молдовою і Росією - незабаром звело нанівець повноводі контрабандні річки. Уже з 2003-2004 рр. дослідження маркетингових компаній фіксували зниження контрабанди до незначних 2% - цифра, порівнянна з ситуацією на ринках європейських країн. Відхід нелегалів із ринку дозволив збільшити виробництво. Держава отримала солідні податкові надходження у скарбницю. Здавалося, знайдено рецепт благополуччя: перманентне, але планове нарощування податкового тягаря з урахуванням фіскального навантаження в сусідніх країнах. Однак невдовзі над логікою взяли гору емоції - захотілося отримувати від галузі більше. По­тім - ще і ще...

Якщо у 2007 році в держбюджет надійшло від тютюнових акцизів 2,44 млрд. грн., то в 2008-му - вже 3,58, у 2009-му - 9,06, а в 2010-му - понад 13 мільярдів. Нині тільки продажі сигарет місцевого виробництва забезпечують майже 70% усіх акцизних надходжень до держбюджету (горілчані й автомобільні акцизи мовчки відпочивають). Частка всіх податкових надходжень галузі у скарбницю зросла до 11%. Фактично, держбюджет потрапив у фінансову залежність від стану в галузі. Тому навряд чи для нього добра новина, що внаслідок фіскальної атаки 2008- 2010 рр. виробництво сигарет зменшилося на 21,4% і продовжує зменшуватися. Тим більше що, хоч активні законодавчі ініціативи на підвищення акцизного тиску йдуть під старим гаслом боротьби з тютюнокурінням, неважко здогадатися, чим заповнюється вивільнювана ніша.

За даними маркетингової компанії «Аснільсен Юкрейн», яка проводила дослідження в містах п’яти областей країни, рівень споживання не призначених для України (контрабандних) тютюнових виробів тільки за період з липня по грудень 2010 р. зріс із 1,3 до 7,2%, тобто у 5,5 разу.

Негативну тенденцію підтверджують і успіхи доблесних митників. Тільки за перший квартал нинішнього року ними «виявлено 379 випадків незаконного ввезення на митну територію України тютюнових виробів, вилучено 11 959 156 пачок сигарет на суму 4 742 994 грн.».

Нарощують свою присутність на ринку і підпільні виробники. Адже чим вищий фіскальний прес на легальних виробників, тим вигідніше торгувати контрафактом як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. За оцінками експертів, частка контрафакту нині поглинула 7-10% внутрішнього ринку.

У 2011 р. падіння легального виробництва прискорилося - у першому півріччі зафіксовано зменшення ще на 16%. Тобто фактично вертаємося за рівнем легальності ринку в буремні 90-ті з усіма відповідними наслідками.

Проте хтось уперто намагається досягти точки неповернення, знищивши руками держави легальну галузь в одній окремо взятій країні. Народним обранцям радять не знижувати темпів нарощування акцизного пресу. Невже забули казку О.Пушкіна про рибака та рибку? Пам’ятаєте?

«Смилуйся, государыня рыбка!

Что мне делать с проклятою бабой?

Уж не хочет быть она царицей,

Хочет быть владычицей морскою…»

На початку вересня в парламенті зареєстровано черговий законопроект №9096 «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо підвищення ставок акцизного податку на сигарети без фільтру та інші тютюнові вироби)». У пояснювальній записці насамперед посилаються на Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну (РКБТ), наче там записано, наскільки й коли Україна повинна збільшити свої акцизи. Погодьтеся, це був би явний перебір. А втім… хіба не перебір, що у властивостях файлу, який містить текст пояснювальної записки до законопроекту і розміщений на сайті Верховної Ради, записано в графі «установа» - WHO CO, а графі «автор» - Konstantin K. Отож коли не вся пояснювальна записка готувалася, то, як мінімум, її редагував якийсь Костянтин К. на комп’ютері, зареєстрованому на World health organization (тобто Всесвітня організація охорони здоров’я).

Не хочеться вірити, ніби суверенна Україна докотилася до того, що їй буквально диктують логіку податкового законопроекту ззовні. Тим більш неприємно, що в самій пояснювальній записці дані далекі від сьогоденних реалій. Порівняйте, приміром, акцизне навантаження в Україні та сусідніх країнах станом на 1.09.2011 р. (табл. 1 і 2).

Україну підштовхують до європейських цін. Для сигарет - це 5-10 євро/пачка. Сумнівна ідея в умовах неєвропейських зарплат (табл. 3).

Не випадково ж після акцизних ініціатив 2008-2010 рр. на 25% знизилося споживання сигарет із фільтром (дорого), зате стали більше курити без фільтра. Тепер, якщо законопроект приймуть, не виключена, приміром, переорієнтація на молдовський асортимент. Нічого дивного - за даними Рахункової палати, понад чверть населення України живе на суму меншу, ніж прожитковий мінімум - 960 гривень, або 88 євро, на місяць. Щоб рівнятися на Європу, треба спочатку нею стати.

Ось і виходить, що країну намагаються відучити від куріння, а заодно поповнити бюджет тільки через заборони та швидке нарощування фіскального навантаження. А може, не доводити до розбитих ночов, а (якщо ми, звісно, цивілізована країна) проводити ще й виховну роботу серед молоді, організовувати дозвілля, зробити доступними відвідування басейнів, спортивних секцій… Щоб рука курця в умовах перманентної кризи не тягнулася до сигарети, а мала хоч якусь доступну альтернативу…