«Там, де торжествує сірість, до влади завжди приходять чорні»*

Верховна Рада 22 жовтня прийняла закон (р.н. 4707), яким передбачається підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби і розподіл планових додаткових доходів серед міністерств та відомств.

За буденністю цього голосування (з 1 вересня 2008 року це вже п’ята зміна ставок акцизного збору) криються справжні рушійні сили і реальні зміни, до яких призведе підписання зазначеного закону президентом України.

Перше запитання, яке цікавить мільйони людей, котрі курять, — «на скільки зросте ціна на пачці?» Всі розрахунки свідчать, що з дня опублікування документа ціна на дорогі марки зросте на 3 грн., або на 40%, а на найдешевші й найбільш масові фільтрові сигарети — на 2 грн., або на 50% (!).

Для десяти мільйонів курців, які підуть голосувати 17 січня, це абсолютно неприйнятно. І постає запитання: кому такий крок вигідний?

Захисники теперішніх ставок акцизного збору стверджують, що бюджет отримає додаткові кошти, які насамперед надійдуть Міністерству закордонних справ. Але не треба мати спеціальних економічних знань, досить просто порівняти надходження від акцизного збору в травні, червні та в липні нинішнього року, після зростання цін 1 травня, щоб побачити: в перші місяці після підвищення ставок доходи від акцизного збору не збільшуються, а зменшуються. Виставляючи П.Порошенка головним лобістом підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, його просто підставляють і розводять. Проголосований закон діє в частині розподілу до кінця року, а додаткових доходів у 2009 році не буде. Якби справді ставили за мету отримання вищих доходів, то відклали б на кілька місяців введення закону і збільшили б надходження за рахунок ажіотажного попиту.

То хто ж реально стоїть за цим процесом? Щоб визначити це, проаналізуємо декілька цифр. Легальне виробництво тютюнових виробів у 2009 році впало майже на 14%. Це за дев’ять місяців, а з 1 травня, після 40-відсоткового підвищення, — майже на 22%. Тобто практично знищена тінь повертається. Добре знаючи ситуацію в галузі, стверджую, що активно відроджується тіньове виробництво сигарет. До кінця цього року його частка становитиме близько 10% ринку — до 50 млн. пачок сигарет щомісяця.

Додаткові прибутки тіньових виробників становитимуть близько 100 млн. гривень «чорного налу» щомісяця, і чомусь ці гроші знадобилися саме тепер, напередодні президентських виборів.

Тіньові виробники давно вийшли з гаражів і підтримують контакти в тій чи іншій формі з представниками влади, котрі причетні до економіки. Та все ж позиція справжнього куратора цього проекту викликає подив (прізвища ініціаторів законопроекту не повинні вводити в оману). Чудово усвідомлюючи, що підвищення цін негативно позначиться на результатах голосування 17 січня і не дасть додаткових доходів до бюджету в найближчі місяці, — він усе одно послідовно, фактично, відстоює інтереси тіні. Чи може він для себе, на відміну від Юлії Володимирівни, вирішив, що буде після 17 січня?

Тінь не має партійної приналежності, і серед найближчого оточення В.Ющенка теж знайдуться ті, хто закликатиме підписати цей закон, прикриваючись фіговим листком необхідності боротьби з тютюнопалінням. Але слід звернути увагу на інше. Жоден із кандидатів у президенти — ні Яценюк А., ні Гриценко А., ні Литвин В., — розуміючи всю ницість зазначеного закону, на відміну від своїх фракцій, за нього не проголосував, а Ю.Тимошенко взагалі формально не причетна до його появи, хоча БЮТ забезпечив 100-відсотковий результат. Весь негатив, за задумом організаторів, повинен узяти на себе президент України.

Чого очікувати ще?

Ця «супершокова податкова терапія» разом із запланованою на 1 січня індексацією акцизів на тютюнові вироби Кабінетом міністрів, для якої вже не потрібні ні Верховна Рада, ні президент, найбільш боляче вдарить по легальній торгівлі, котрій видано близько 90 тис. роздрібних ліцензій. Відповідно до закону, роздрібна націнка визначається виробниками, і її розмір залежить від вартості сигарет без податків, а отже є величиною незмінною. Враховуючи падіння продажів, це призведе до збитків, масових звільнень та зменшення надходжень до бюджету від торгівлі.

Наслідком дії прийнятого закону стане відкочування тютюнової галузі до стану дикого ринку 90-х. Тінізація сягне 40—50%, повернення назад до «світла» потребуватиме десятиліття.

Наступними мішенями тіньового капіталу є алкогольні напої (законопроект р.н. 5251-1, що передбачає збільшення ставки акцизного збору на спирт на 50 грн. за літр) і легальна торгівля (законопроект р.н. 5230).

Чи можливий варіант розвитку, який забезпечить очікування суспільства в обмеженні тютюнопаління, держави — у збільшенні доходів до бюджету і недопущенні негативних тенденцій?

Безумовно, але для цього потрібні європейські підходи передбачуваності та прогнозованості. Так, планомірне збільшення ставок акцизного збору, що не призводить до одномоментного зростання цін більш ніж на 10%, а протягом року — до 50% і корелює зі ставками країн — сусідів, уже за чотири роки дозволить безболісно вийти на європейський рівень.

Що стосується обмеження тютюнопаління, то паралельно з підвищенням ставок необхідно запроваджувати і прийняті в ЄС норми стосовно спеціалізованої торгівлі підакцизними товарами та обмеження щодо кількості місць торгівлі, а також методи боротьби з незаконним обігом.

Що необхідно було б зробити зараз?

Глибоко переконаний, що депутатам необхідно розібратись у ситуації і негайно виправити помилку, а президенту України — не дозволяти використовувати свою прихильність до обмеження тютюнопаління з ганебною метою.

Я дуже рідко даю публічні прогнози. Швидше, спираюсь на них у плануванні бізнесу. Знаю, що більшість фахівців галузі поділяють мої оцінки. І я послідовно захищатиму свій легальний бізнес та 600 людей, які в ньому працюють.

*А. і Б. Стругацькі «Важко бути богом»