Спрощене оподаткування з навантаженням. Уряд «проспав» закон про «спрощенців». Із добавками, які до нього внесено, він не має шансів на існування

3 червня під час голосування за законопроект №7413-д «Про внесення змін у деякі закони України (стосовно платників податків)» депутати перевершили самі себе. Проект, не проголосований ані в першому, ані в другому читанні, без резолюції бюджетного комітету був прийнятий відразу в цілому — за нього проголосували 323 народних обранці. В ухваленні згаданого закону заінтересована численна армія дрібних підприємців, оскільки він повертає «спрощенцям» порядок оподаткування, який існував до 01.01.05 р. І був похований квітневими поправками до бюджету. Проте під прикриттям захисту інтересів малого бізнесу у законопроект №7413-д було внесено кілька хитрих пунктів, що практично повертають дуже зручні лазівки для ухиляння від сплати податків, якими можуть скористатися зовсім не дрібні бізнесмени. «Дірки» в бюджеті оцінюються фахівцями в суму від 2 до 10 млрд. грн. Схоже, дана ситуація може спровокувати першу, справді серйозну урядову кризу. Уже 6 червня міністр фінансів Віктор Пинзеник заявив про необхідність ветування цього закону та про свою можливу відставку у разі його підписання Президентом у нинішньому вигляді.

Законопроект із буквою «д»

Таку одностайну підтримку депутатами законопроекту можна пояснити лише відгуком на заклик Президента розглянути цей документ, що відновлює в колишньому вигляді спрощену систему оподаткування, як першочерговий. Проте тут є маленький, але істотний нюанс — Президент підтримав проект №7413-1, а депутати проголосували за дороблений проект №7413-д. Оскільки текст законопроекту роздали депутатам лише в день голосування вранці, вони приймали його практично наосліп. У законопроект із літерою «д» було внесено кілька істотних доповнень.

Найболючішим ударом для міністра фінансів, мабуть, стали зміни, внесені в закон про ПДВ. Безумовно, позитивним є те, що закон скасовує вимогу обов’язкової реєстрації платниками ПДВ підприємців, котрі працюють на єдиному й фіксованому податку та чий річний обсяг операцій перевищує 300 тис. грн. По суті, цей пункт хоч і б’є по бюджету, але рятує більшість дрібних бізнесменів від банкрутства або необхідності втікання в тінь. Але, крім цього, у законопроект додано пункт, що дозволяє суб’єктам господарювання, які працюють за спрощеною системою оподаткування, вимагати відшкодування ПДВ. Згадане положення дає можливість сміливо використовувати добре відпрацьовані схеми викачування бюджетних коштів під виглядом відшкодування ПДВ. Купуючи товар у «спрощенця» (котрий ПДВ не сплачує), винахідливі ділові люди отримують право на податковий кредит, а потім, здійснюючи експортну поставку товару, — і можливість бюджетного відшкодування ПДВ.

Верховна Рада також «тишком-нишком» удвічі збільшила граничний розмір витрат на страхування, які «спрощенець» може відносити на валові витрати — із 5 до 10%. Те, що страхування в Україні є класичним методом оптимізації податків, ні для кого не секрет. Питання лише в тому, хто саме зменшуватиме свій податковий тягар, страхуючись від цунамі, землетрусу чи інших малоймовірних втрат. Приватні підприємці не мають звички страхуватися — у них кожна копійка на рахунку. Скоріш за все, платників єдиного податку і в цьому разі використовуватиме великий бізнес, розподіляючи свій валовий доход на приватні підприємства.

Дрібніші лазівки, закріплені в законопроекті №7413-д, уже не такі істотні для національного бюджету, хоча й вони, ясна річ, приємно порадують спритних українських бізнесменів. Приміром, він повертає право на використання простого (неавальованого) векселя при операціях із давальницькою сировиною, встановлює більш щадний режим обкладання податком на додану вартість для туристичних фірм (базою оподаткування ПДВ вважатиметься лише винагорода, а не вся вартість туристичного продукту), включає в перелік неоподатковуваних ПДВ операцій морське агентування тощо.

Патова ситуація

«Депутати відкрили законодавчі дірки для крадіжок і спровокували значні недонадходження коштів у казну. Ми запропонуємо Президентові ветувати ухвалені зміни до закону про бюджет», — заявив міністр фінансів Віктор Пинзеник після того, як стало відомо про рішення парламенту з відповідного законопроекту. Як і слід було очікувати, Мінфін передусім має намір вилучити норми про збільшення неоподатковуваних витрат на страхування, а також положення, що дає «спрощенцям», котрі не сплачують ПДВ, право на його бюджетне відшкодування.

Не хочеться думати, що Віктор Ющенко своє перше вето накладе на такий довгоочікуваний і вистражданий підприємцями закон. Такий вчинок був би необачним, насамперед, із політичного погляду. Малі підприємства — це близько 2 мільйонів потенційних виборців. Із другого боку, спровокувати урядову кризу і крах бюджету Президент також не наважиться.

Свій варіант розв’язання проблеми є в прем’єра Юлії Тимошенко. Вона повідомила, що поточного тижня парламенту запропонують розглянути новий законопроект з урахуванням побажань Мінфіну з тим, аби ВР прийняла його ще до того, як законопроект №7413-д підпише Віктор Ющенко. При цьому прем’єра не збентежило, що її варіант порушує всі встановлені процедурні норми. По суті, вона запропонувала внести зміни до закону, ще не підписаного Президентом.

Патова ситуація, в яку депутати поставили Кабмін, вимагає досить швидких і неординарних рішень. 18 червня (тобто в суботу) минає 15-денний термін, відведений Президентові для накладання свого вето. Найімовірнішим видається варіант, за якого Ющенко все-таки підпише даний закон у нинішньому вигляді, а латати дірки будуть черговими «деякими змінами» в законодавстві. Діяти КМ має при цьому швидко, отож уже наступний тиждень може, нарешті, поставити крапку в підвішеному стані малого бізнесу, що затягнувся.