Розділити й розтягти по вотчинах

14 березня, 2014, 19:10 Роздрукувати
Bипуск № 9, 14 березня-21 березня 2014р.
Відправити
Відправити

Попередній міністр із доходів і зборів був не найчесніших правил. Однак це зовсім не означає, що все зроблене слід обов'язково перетворити на уламки. І якщо статус міністерства для "мінздоху" - занадто багато, то сама потреба звести воєдино всі інформаційні потоки ґрунтувалася на розумних підставах.

Розділити  й розтягти  по вотчинах

Боже, де ти береш цих реформаторів на нашу голову? Не встигаємо із влади виносити, як вони знову туди набиваються, причому в кожного нездоланне бажання: "Зробіть так, як було за нашої попередньої участі!". Бо без цього ми і жили не так, і працювали не за правилами, і йшли не в той бік.

Я розумію, що попередній міністр із доходів і зборів був не найчесніших правил. Однак це зовсім не означає, що все зроблене слід обов'язково перетворити на уламки. І якщо статус міністерства для "мінздоху" - занадто багато, то сама потреба звести воєдино всі інформаційні потоки ґрунтувалася на розумних підставах.

Ліквідувати міністерство у плані скорочення штатів та інших управлінських витрат. Розумно. Згодні. Але передайте всю цю структуру під управління Міністерства фінансів - та й по всьому. Як це є в більшості розумних розвинених країн. Проте розтягти це назад по своїх статусних вотчинах?! Це щось... Тхне роздоллям для корупції у стилі "я так сказав!".

Отже, аргумент реформаторів перший: митниця й податкова служба вирішують зовсім різні завдання, а тому мають зовсім різні правила і об'єкт діяльності. Нібито зовні справді так. Але дозвольте? Кінцеве завдання в усіх одне - збір податків і зборів у державний бюджет. А один із основних податків - ПДВ (навіть із приставкою "на імпорт") - то й взагалі один і той самий.

Навіть більше. Згадайте, з якою праведною метою впроваджувалося все це об'єднання, - постаудиту. Або простіше: протягли ви щось через митницю за заниженою вдесятеро вартістю, недоплатили державі податків і зборів. То й бог із вами, ніхто зайвий раз не ганятиметься за вами з автоматом і не ґвалтуватиме на кордоні. До вас чемно прийдуть трохи згодом подивитися, куди ви за документами все це діли. Зрозуміло, що з такою сміховинною ціною вам залишається відправити все це "фіктивному покупцеві" або вдатися до інших штук. Перевірка інтелектуально й чемно? Цілком. Але нас, як бачимо тепер, це не влаштовує.

Суміжне питання. Створюємо єдину індикативну базу "звичайних", "справедливих", "трансферних" цін. Чи повинна така індикативна база бути єдиною і об'єктивною всередині й поза Україною? Ніби непогано б. Але нас це не влаштовує. Хай кілька самостійних відомств скільки їм заманеться шлють одне одному звірочні запити. І наживаються на самостійних рішеннях у проміжку між ними.

Зате чув я тут недавно, що в колишній самостійній митній службі ліквідували низку посадових доплат і почесних оплачуваних звань. Ось! Ось це достойна тема для того, щоб повернутися до того, як було. Це по-нашому! По-українському! Та наплювати митникові на податківця, податківцю - на митника, якщо в сусіда корова здохла...

Але ні, це ще не всі почесні доплати й звання. Ми готові відродити бюрократію ще й у третьому відомстві - високошанованому Пенсійному фонді. Певний час здавалося, що до цього не дійде. Що на рівні уряду переважила здорова думка адмініструвати пенсійні внески разом із податком на доход фізичних осіб. Процедура персоніфікації в них майже однакова. Але ні, ми підготуємо відповідний закон про розподіл обліку, бо "природа внесків істотно різна".

Готові погодитися: "податки" - не "збори", а "збори" - не "податки". Оскільки в одних із самого початку є цільове призначення, а другі потрапляють прямо в бюджет. Але ця різниця помітна не в нашій державі. Коли левову частку доходів постійно дефіцитного Пенсійного фонду становлять дотації з того ж таки безрозмірного державного бюджету, а також аналогічних безрозмірних і сумнівно-цільових зборів із мобільного зв'язку, автомобілів та коштовностей, розмірковувати про принципову різницю "податків" і "зборів" - совість треба мати. Ось коли запустите накопичувальний рівень пенсійної системи, де звітність по кожній людині - "надійшло-виплачено", тоді й міркуватимемо про повноцінний "збір". А поки що це по суті солідарний "податок на старість" із не зовсім зрозумілим взаємозв'язком між багаторічними внесками та призначеною пенсією.

Зате, коли прозвучала ініціатива (тепер уже екс-міністра) про єдину звітність із заробітної плати, в яких тільки смертних гріхах не встигли його звинуватити: "податкова підминає під себе адміністрування", "податкова служба прокручуватиме пенсійні внески у власних цілях", "виводити кошти в інтересах Сім'ї". Зауважте, все це ми чули від "економічно освічених опозиційних депутатів". У такому разі наводимо ще раз чинний порядок розподілу цих коштів по суті: "п. 3.4. Страхові кошти, акумульовані на рахунках Міндоходів, які відкриті в Державному казначействі України, щодня об 11 год. 00 хв. засобами програмного забезпечення автоматично розподіляються по різновидах загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з пропорціями, визначеними законодавством, і перераховуються на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування". Кому це заважало? Ні, коли поставити мету - вивести щось на сторону, це завжди можна зробити. Навіть через у міру прозоре казначейство. Якщо воно відповідним чином кероване. Але погодьтеся, це трохи інша постановка питання...

Зате що таке організація "спільної перевірки податковою службою, пенсійним фондом і представниками митної служби" - все ще пам'ятаємо. Піврічне бюрократичне погодження. Кілька грамотних фахівців по лінії податків. І бабуся божа кульбабка по лінії внесків соціального страхування. Плюс митник, що не прийшов. Ну ніколи йому, час занадто дорогий.

А написання й погодження програмного забезпечення для "розпихання" родинної звітності по різних серверах - то це взагалі поле для нечуваного освоєння коштів і насильства над "податковими агентами". Причому стосовно програмного забезпечення, яке ще недавно використовував Пенсійний фонд, епітет "пропихання" - тут якраз доречний. Але тепер технологічний процес уже піднятий на принципово вищий комерційний рівень. Охочих "програмно прислужитися" - вже безліч. І бізнес уже будується не так на розумному коді, як на "узгодженні форматів та інтересів" тих самих "споживачів обліку", які й вибудовують свої вотчини.

У підсумку - слава великим реформаторам із нескінченно дефіцитним бюджетом. Не зберуть - то вкрадуть.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК