Рахуємо гроші, не доходячи до каси

Чоловік мислить, а Бог радить. Не думайте, що йтиметься в цій статті про божественне. Швидше вона торкнеться суто земних проблем — нестачі засобів пересування та грошей, у достоїнстві яких ніхто не сумнівається. Давайте замислимося над тим, як ми ці кошти витрачаємо. На що, давно відомо, — на життя, яке все більше й більше нам не по кишені. Але кишеня — поняття розтяжне. Тож спробуймо його «розтягти». Тим паче, що соромно не йти в ногу з часом і всім народом, залишаючись пішоходом.

Для початку повчальна історія. Тато збирав і відкладав гроші доньці на автомобіль і назбирав цілих 10 тис. євро. За порадою друзів, відніс ці гроші до банку, поклав на депозитний рахунок. Банк вибрав найближчий до дому.

П’ятий курс. Донька подорослішала, заслужила гарним навчанням подарунок на колесах. І пішов тато до банку разом із дідусем, у якого в тому ж банку пенсія за три роки набігла. Прийшли й пішли. Немає більше банку. Двері лишилися, коробка будівлі також, а грошей як єдиного сенсу його існування немає.

Довіра до банків, повернувшись через десятиліття після краху радянських ощадних кас і знецінення внесків, може похитнутися найбільш довгоочікуваної для вас миті — миті отримання грошей. Найкращою тенденцією, яка демонструє любов і віру у фінансову установу, є високе зростання споживчих кредитів. Лише за минулий рік українці отримали у фінансових установах 145,4 млрд. гривень. Так збуваються мрії тисяч обивателів про праски, плити, автомобілі та ремонти. Щоправда, переплата за всі ці розкоші життя, трапляється, злітає до 100% і навіть вище.

Причиною такої ситуації стала невгамовна маркетингова фантазія банків і банальна фінансова неграмотність рекламоспоживачів. За словами експертів банківського ринку, окрім кредитів, ще одним фактором, який сприяє зростанню інфляції, стали зарплати, які не забезпечуються виробництвом. Тобто ми споживаємо більше, ніж виробляємо. Цікавий, звичайно, факт, але не для середніх і менш забезпечених верств населення.

А наслідком стала січнева інфляція, яка побила семирічний рекорд і перевищила більш ніж ушестеро рівень інфляції в січні минулого року. За даними Держкомстату, ціни на продукти харчування й безалкогольні напої за рік зросли на 28,5%, житло, вода, електроенергія та газ подорожчали на 13,1%, освіта — на 16,3%, транспорт — на 16,1%, охорона здоров’я — на 14,7%. Очікування в цілому щодо наступного року — зростання інфляції до 15%. Щоправда, уряд все ще бундючиться і досі тримається свого прогнозу в 9,6%. Ситуація, близька до далеких дев’яностих? Утім, не слід боятися інфляційного жаху, правильніше набувати фінансової грамотності і озброюватися калькулятором.

Приміром, торік близько 200 тисяч автомобілів придбано в кредит із півмільйона проданих взагалі. Середня ціна «кредитного» автомобіля — 15 тис. дол. (75 тис. гривень, грубо кажучи). Звичайно, більшій частині населення такі автомобілі, а тим паче кредити на них, не по кишені. Відкладати гроші — двісті-триста гривень на місяць не має економічного смислу через реальне знецінення грошей, яке, ми бачимо, вже щосили гуляє по наших кишенях. Проте, як ми зазначили вище, кишені можуть «розтягуватися».

Нині, коли середня зарплата в регіонах коливається в межах 200 дол., казати про накопичення смішно. І охочим придбати автомобіль доводиться ламати голову, як це зробити. На авторинку купуєш кота в мішку з обіцянкою невідомості на дорозі — пощастить — не пощастить, тобто чи станеться аварія сьогодні, чи завтра. Тому нерідко такі громадяни довіряють свої заощадження адміністраторам із покупок у групах.

Що це таке? Це радянська каса взаємодопомоги. Тільки родом «каса» з Латинської Америки. До нас послуга під назвою «покупки в групах» була завезена десятиліття тому, і відтоді цей бізнес показує стале зростання, не боячись політичних потрясінь і не піддаючись економічним труднощам. Близько третини всіх автомобілів вартістю до 45 тис. гривень у минулому придбано саме таким чином. Дивує та розчулює. Тим паче, що платити внески в групах (група функціонує вісім років, за які кожен її учасник отримує автомобіль) у розмірі 600-700 грн. на місяць набагато простіше, ніж жити в кредитній кабалі. Тим паче, що кредит можна й не дістати. За банківською статистикою, в кредиті відмовляють половині осіб, які звернулися, — не влаштовує довідка про доходи. Зарплата «в конверті» для банку не аргумент.

Один важливий момент. Розмір плати під час покупки в групі протягом всіх восьми років не змінюється. Тоді як кредити через кризу світового фінансового ринку можуть дорожчати, навіть якщо вони взяті задовго до кризи. Адже закордонні фінансові монстри позикові кошти нашим банкам (для тих самих кредитів населенню) дають за вищими ставками, аби покрити збитки чи підняти планку прибутку, втрачену через обвал ринку.

Обходить стороною покупки в групах і висока інфляція — договір чітко прописує вартість послуги.

До речі, в Латинській Америці через адміністраторів покупок у групах продається до 50% всіх автомобілів, і працюють із ними самі автовиробники. У нас же поки через адміністраторів покупок у групах можна придбати російські ВАЗи, українські «Ланоси» та «Шевроле». Але вже в найближчому майбутньому їхні ряди поповнять «Хюндаї» та «Шкоди».

Калькулятор потрібен?