Пов'язані особи Пожорсткішання контролю за ціноутворенням змусить олігархів розкрити всі свої активи?

25 сiчня, 2013, 20:25 Роздрукувати Bипуск № 3, 25 сiчня-1 лютого 2013р.
Відправити
Відправити

Пожорсткішання контролю за ціноутворенням змусить олігархів розкрити всі свої активи?

Пов'язані особи  Пожорсткішання контролю за ціноутворенням  змусить олігархів розкрити всі свої активи?

Ох, і непросте завдання поставило перед собою українське податкове відомство, вирішивши контролювати трансферне ціноутворення по-дорослому. Непросто буде молодому й, судячи з усього, амбіційному податковому міністру переконати в необхідності прийняття норм, які обмежують можливості уникнути оподаткування в операціях між пов'язаними особами цих самих осіб, ну чи вірніше тих, кому особи ці належать. Уперше податківці внесли пропозицію, яка настільки ущемляє інтереси тих, хто найбільш широко представлений у владі та настільки ж трепетно нею оберігається. Що це - ігри в Робін Гуда, який наміряється поскубати фінансові активи особливо жирних платників податків, чи банальна спроба одержати ще один інструмент впливу на неугодний бізнес і політичних партнерів-конкурентів, з більшістю яких ініціативу податкової явно не було узгоджено?

Так чи інакше, минулого тижня податкове відомство все-таки внесло на розгляд Кабміну законопроект "Про внесення змін у Податковий кодекс відносно трансферного ціноутворення", який з деякими застереженнями був схвалений урядом для внесення його у Верховну Раду. Яку ж небезпеку, ризики та перспективи для держави та бізнесу таїть у собі пожорсткішання контролю за трансферним ціноутворенням?

Розповсюджений у світі спосіб оптимізації

В Оксфордському словнику фінансів і банкінгу трансферне ціноутворення визначається як "установлення ціни для пов'язаних компаній, які здійснюють між собою операції з поставки товарів і послуг". Відповідно до дослідження, проведеного Організацією економічного співробітництва та розвитку, операції з пов'язаними особами становлять 60% всіх світових торговельних операцій. Ще одне дослідження (Cristian Aid report, 2009) показує, що внаслідок оптимізації оподаткування з використанням заниження цін суми недоотриманих розвиненими державами податкових платежів тільки впродовж трьох років (2005-2007 рр.) обчислюються сотнями мільярдів доларів. Метод маніпулювання цінами між пов'язаними компаніями є одним з найпоширеніших способів оптимізації оподаткування у світі. Його відрізняє абсолютна законність дій платника податків.

Так, ніхто не забороняє нам продати товар (послугу) з України не прямо в Німеччину, а скажімо, через Кіпр, територію з низьким податком на прибуток (10%), залишивши основний прибуток від здійснення такої операції на цьому острові. При цьому ціна товару (послуги) в угоді між нашою українською та кіпрською фірмами буде мінімальна, тоді як ціна між Кіпром і Німеччиною вже буде ринковою. Економія на податках очевидна, не кажучи про можливості заміни Кіпру більш екзотичними країнами, де податок можна взагалі не платити. Така угода буде законною. Однак здійснена вона буде з єдиною метою - зменшити оподаткування. Законодавством і правовими доктринами багатьох країн передбачено можливість податкової перекваліфікації операцій платника, виходячи з їхньої економічної суті, а не правової форми. Така операція, якщо застосовувати законодавство США, буде розцінена як продаж товару (послуги) безпосередньо з України в Німеччину з відповідним дорахуванням недоплачених податкових платежів. Податкова перекваліфікація не спричиняє визнання угод недійсними, а дій - неправомірними. В Україні також формується подібна правозастосовна практика (див., наприклад, Лист Вищого адмінсуду від 02.06.2011 р.).

Таким чином, проблематика протидії маніпулюванню трансферними цінами не є для України чимось новим. Однак її джерела лежать не всередині держави, а за її межами. Адже характерна дана проблема саме для міжнародної торгівлі. Від маніпулювання цінами підприємець одержує вигоду, а держава - збиток лише у випадку, якщо пов'язані між собою сторони операції платять податок за різними ставками, що дозволяє їм перерозподілити об'єкт оподаткування (дохід, додану вартість) із зони високого в зону низького оподаткування. Усередині держави таке можливо тільки у випадку, якщо держава свідомо надає пільги певним галузям економіки. При цьому між платниками податків на загальній і на спрощеній (пільговій) системі оподаткування мають, поза будь-якими сумнівами, застосовуватися звичайні ціни. Таку норму закріплено сьогодні в п. 39.1 ст. 39 ПК, як і норму про те, що база оподаткування ПДВ абсолютно всіх операцій поставки товарів і послуг (незалежно від того, між ким вони здійснюються) обчислюється, виходячи зі звичайних цін (ст. 188 ПК).

Коло пов'язаних осіб розширюється

Отже, як видно, в Україні вже давно існує нормальний інститут визначення об'єкта оподаткування, виходячи зі звичайних цін. Відповідно до нього договірна ціна може відрізнятися від звичайної не більше ніж на 20%. І це зводить до мінімуму спори між податковою та платниками податків щодо цін вироблених ними операцій, надаючи останнім достатній люфт для обліку нюансів ціноутворення в підприємницькій діяльності. Таким чином, існуюче законодавство являє собою певний компроміс між інтересами держави та бізнесу в сфері ціноутворення.

При цьому з деякими застереженнями можна констатувати, що в законодавство України імплементований визнаний Організацією економічного співробітництва та розвитку й Податковим комітетом ООН принцип arm's length, відповідно до якого ціни по операціях між пов'язаними особами мають бути такими самими, як коли операція відбувалася б на нормальному ринку між непов'язаними особами. Однак він заслуговує справедливої критики експертів. Адже знайти справедливу (звичайну) ціну у величезній кількості випадків просто неможливо. При цьому встановлені законодавством правила визначення звичайних цін підприємцям досить легко обійти. Саме із цим пов'язано те, що проект моделі, впроваджуваної нині в Україні, не є ідеальним, містить невиправдано широке коло факторів, що впливають на визначення справедливої ціни (що, зазвичай, спричиняє високу корупціогенну складову), і справедливо викликає докір критиків.

При цьому досить легко можна припустити, на що перетвориться такий жорсткий механізм визначення справедливих цін, після того як потрапить на благодатний для різноманітних зловживань український податковий ґрунт. Саме цей бік медалі й викликає питання щодо того, а для чого, власне, треба було розпочинати це? Для збільшення витрат підприємців на обхід закону? Для створення та безбідного утримання ще однієї структури, аналогічної Держзовнішінформу, який уже багато років "ефективно" проводить обов'язкову для перерахування валюти цінову експертизу зовнішньоекономічних контрактів на надання послуг, роялті тощо, керуючись тільки одному йому відомими принципами? Чи все-таки ініціативи міністра доходів і зборів мають набагато більші наслідки?

Відповідаючи на запитання, підсумуємо:

1) у світі відсутня ефективна модель протидії оптимізації оподаткувань шляхом маніпулювання трансферними цінами, а модель, запропонована в законопроекті, також, м'яко кажучи, недосконала;

2) будь-який механізм може бути законно обійдений підприємцями з тим чи іншим обсягом накладних витрат;

3) ініціатива податкової викликала активну протидію з боку представників великого бізнесу в Кабміні.

І тут звертає на себе увагу одна обставина, яку дотепер експерти обходили в своїх коментарях, але, котру, мабуть, повністю усвідомили критики законопроекту від великого українського бізнесу. Йдеться про те, що відповідно до п. 39.4.1 ст. 39 ПК великі платники податків у своїй звітності мають самі вказати всіх своїх пов'язаних осіб, визначення яким дане в п. 14.1.159 ст. 14 ПК, і, на відміну від редакції, яка діє сьогодні,
охоплює значно більше коло осіб, пов'язаних із платником, у тому числі й через родичів останнього. Визначення пов'язаних осіб настільки широке, що відносить, за прикладом антимонопольного законодавства, до таких будь-які організації, на яких особою здійснюється вплив як шляхом володіння статутним капіталом, так і відповідно до укладених ними договорів, чи наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, прийняті іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він такою особою безпосередньо та самостійно чи спільно з пов'язаними з ним особами.

Іншими словами, законопроект зобов'язує всіх великих платників податків (оборот від 500 млн. грн. на рік чи обсяг податків від 12 млн. грн. на рік), а також платників податків, які здійснили великі операції, повністю розкрити державній податковій службі всю групу пов'язаних осіб, при цьому не обмежуючись тільки тими особами, які безпосередньо беруть участь в угоді чи пов'язані з особою не прямо (яких складно обчислити, використовуючи дані державного реєстру). Таким чином, всі приховані та явні пів- і навіть чвертьолігархи будуть зобов'язані дати повний розклад структури своїх активів (підприємств), які перебувають як у нашій державі, так і за її межами.

А якщо ні? Якщо ні, їх чекає насправді значний штраф у розмірі ні багато ні мало 5% від суми контрольованих операцій! Додайте сюди ще перевірки, які можуть проводитися податковою щодо трансферного ціноутворення практично необмежено, - чим не ефективний аргумент розкритися вчасно та в повному обсязі?.. Ну а якщо так? Якщо справді добродії Коломойський, Пінчук, Порошенко, Тігіпко та інші розкриють всі свої активи? Тоді, боюся, запитання до них тільки розпочнуться...

…і інструмент впливу на великий бізнес

Таким чином, податкова у вигляді інституту контролю трансферного ціноутворення фактично отримує не просто ефективний механізм протидії оптимізації оподаткування з використанням пільгових податкових юрисдикцій, а й
діючий інструмент прямого впливу на великий бізнес.

Насправді багато чого з вищевикладеного є не більш ніж здогадами. Очевидно, що законопроект спрямований проти великого бізнесу, як очевидно й те, що великий бізнес не стане сидіти, склавши руки, очікуючи, коли запропонована редакція стане законом. Однак попри скепсис деяких експертів, імовірність прийняття документа в запропонованій редакції досить висока через його очевидну підтримку президентом. Що спричинить його прийняття, припустити складно. Зате зрозуміло, що одержання примарних 25 млрд. грн. у
бюджет (недоодержуваних, за словами податківців, внаслідок існуючих схем оптимізації оподаткування) є не єдиною, а можливо, і не головною метою законопроекту.

Водночас для представників малого та середнього бізнесу є хороші новини. Прийнятий законопроект, найімовірніше, не торкнеться їх (принаймні на першому етапі). Хоча поширення його дії на середній бізнес шляхом внесення змін у законопроект у майбутньому не виключається. Тому потирати руки бізнесу середньої руки, за старою українською традицією радуючись проблемам сусіда, поки що зарано...

Свої ідеї для рубрики "На злобу дня" читачі можуть надсилати на редакційний e-mail: sledz@mirror.kiev.ua

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК