ПОДОРОЖ У ФОРНЕБЮ, АБО ЧОМУ КОМПАНІЇ «КИЇВСТАР» ПОТАЛАНИЛО ЗІ СТРАТЕГІЧНИМ ІНВЕСТОРОМ

У Форнебю, близьке передмістя норвезької столиці, можна добратися по-різному: громадським транспортом, автомобілем і... на лижах (улітку — на велосипеді). Смійтеся-смійтеся, дорогі читачі, уявляючи якогось менеджера середньої руки, котрий уранці хутко переставляє лижі та лижні палиці в напрямку роботи. Лижа для норвежця — це щось більше, аніж данина традиції. Це — атрибут сучасного життя, настільки ж буденно-природний, як норвезька риба, норвезька ж нафта чи, нарешті, норвезький Telenor.

Втім, на роботу у Форнебю можна й не їхати. Досить відкрити ноутбук, дати про себе знати і... Начальник із задоволенням прийме від тебе дистанційний звіт, колеги узгодять час зустрічі чи поділяться своїми міркуваннями з тієї чи іншої проблеми, секретар повідомить про дату і місце збору робочої групи, до якої ти сьогодні приписаний (через тиждень, залежно від завдань, може бути інша, потім третя). Все це — не виходячи на мороз (або влітку — під пекучі промені сонця).

Для компанії Telenor — це ніяка не самодіяльність, а продумана корпоративна політика. Оскільки навіть у шикарному офісному центрі, що з 2000 року розкинувся на берегах мальовничого фіорду в тому самому Форнебю, робочих місць «усього» 6 тис. — на 11 тис. чоловік персоналу. Як кажуть норвежці, головний офіс — без дротів, без кабінетів, без паперу, без світу. Останнє, звісно, жарт...

Немає паперових носіїв — і начебто так і треба. Зате мобільник завжди під рукою. Причому якщо охоплення мобільним зв’язком (або, як кажуть фахівці, проникнення) у Норвегії за станом на третій квартал минулого року досягало нечуваних для України 89%, то серед службовців компанії Telenor воно, природно, значно вище. На 4,6 млн. населення Норвегії в рік продається 1,6 млн. мобільних трубок. Із кінця 2002-го швидкими темпами розвивається мобільний Інтернет. Тож, може, чоботар десь і без чобіт, але тільки не в самісінькому серці телекомунікаційної Норвегії.

Всім відомо, що норвежці — законодавці мод у сфері мобільного зв’язку, і перший у світі стандарт NMT 450 народився на початку 80-х саме на Скандинавському півострові. Але, зізнаємося, найбільш разючим на наш погляд є те, що шлях від маленької норвезької поштової компанії середини XIX століття до 12-го у світовому рейтингу оператора мобільного зв’язку, що стоїть в одному ряду з Orange і Vodafone, — цей шлях Telenor здійснив у рамках стовідсоткової державної компанії. Здійснюючи керівництво, з одного боку, через раду директорів, куди входять найвідоміші в країні підприємці (не політики і не депутати!), а з іншого боку — через державний регулюючий орган у сфері телекомунікацій, норвежці ніколи не опускаються до банального вибивання грошей із своєї головної компанії, цієї «перлини в норвезькій короні», і вже тим більше не підпорядковують ведення бізнесу одномоментним політичним цілям.

Етапним став 2000 рік — 4 грудня близько чверті статутного фонду компанії було продано в приватні руки. Але як продано! Акції реалізовувалися не під ефемерні інвестзобов’язання і не на конкурсі «з додатковими умовами», а за гроші, відкрито і прозоро — на біржах Осло і Нью-Йорка. За стійкістю своїх цінних паперів компанія перевершила дуже багатьох у світі. Що дає норвежцям право при нагоді сказати: «Виходить, є кілька речей, які ми у своєму житті зробили правильно».

На сьогодні за державою зберігається 77-відсотковий пакет, але про подальше роздержавлення немає поки і мови. Що не заважає Telenor розвиватися і розширюватися в Норвегії, але ще більше — на зарубіжних ринках.

— Більше чотирьох мільйонів абонентів у Норвегії у нас бути не може, можливості росту на сусідніх скандинавських ринках також практично вичерпані, — говорив українським журналістам пан Арве Юхансен, президент і виконавчий директор компанії Telenor Mobile, він же — перший віце-президент компанії Telenor. — Тому ставку робимо на зарубіжжя, передусім — Європу і Південно-Східну Азію. Наша мета — з національного оператора перетворитися на міжнародну групу, сфокусовану на розвитку мобільного зв’язку. І протягом найближчих п’яти років подвоїти кількість абонентів на всіх зарубіжних ринках. Не втрачаючи при цьому провідних позицій у Норвегії.

Угорська Рannon GSM була першою компанією, у котру Telenor увійшов за межами Норвегії. Тепер таких компаній 12 (понад 31 млн. абонентів), і одне з провідних місць серед них посідає «Київстар». Відразу з кількох причин. По-перше, норвезький пакет (55,4%) є контрольним, що віднедавна стало для Telenor справою принципу: володіти — то вже володіти. А для цього ставиться завдання або укрупнювати пакети до більш ніж 50-відсоткових, або залишати компанії.

По-друге, на Україну припадає 3 млн. абонентів із 31 млн. із невеликим по всьому світу, і при цьому ринку ще рости й рости — показник проникнення нині становить 11%.

По-третє, за попередніми результатами, 2003 року українська компанія демонструвала, поряд із Grameen із Бангладешу, найвищі темпи зростання доходів до оподаткування без урахування витрат на амортизацію. Безумовно, такі показники не можуть спостерігатися хоч скількись тривалий час; у міру дедалі повнішого охоплення ринку доведеться затягати вже і київських чи вінницьких клієнтів мобільним банкінгом або ж перевагами мультимедійного зв’язку, можливо, навіть йдучи на безкоштовну доставку MMS, як це було до 1 грудня минулого року в Норвегії. Тож в будь-який момент може виявитися затребуваним досвід однієї з компаній групи Telenor, котра вже пройшла такий етап два роки чи п’ять років тому. Спрацює та сама синергія, про яку у нас так люблять розмірковувати і яка чомусь так скупо дарує нам свої результати.

— Мені довелося працювати вже в 14 країнах, тому можу судити про те, що сьогодні інформація з Таїланду чи Бангладешу може виявитися в Україні кориснішою, аніж, приміром, британський досвід, — каже Гаррет Джонстон, директор компанії «Київстар» із маркетингу. — Природно, що у Telenor така інформація є. Норвежці приходять на будь-який ринок, який росте, не із запитаннями, а з готовими відповідями. Чим сприяють ще швидшому його зростанню. Я переконаний: Telenor плюс ринок, що розвивається, — це гарантія появи конкурентоспроможного зв’язку.

Співробітництво в рамках великої міжнародної телекомунікаційної групи дозволяє успішно вирішувати силу-силенну найрізноманітніших питань — від відпрацьовування концепцій, скажімо, інтерактивного телебачення або мобільного Інтернету, до економії на закупівлі устаткування для базових станцій. З переходом до зв’язку третього покоління (який у Норвегії нині проходить тестування) можливості мобільної телефонії стануть ще ширшими. Вже сьогодні вона за проникненням перевершує фіксований зв’язок. Ну а на «завтра» намічено воістину якісний стрибок. Норвезькі фахівці прогнозують, що більшість трубок, які вийдуть із заводів у найближчі 24 місяці, будуть багатодіапазонними: GSM (900/1800/1900 МГц) і UMTS (більш відомий як «європейський 3G», 1900—2100 МГц). Що додасть нового імпульсу розвитку індустрії відеорозважальних ігор, віртуальних казино, онлайнового телебачення, а потім, у свою чергу, підштовхне до нових удосконалень по частині терміналів...

Щоправда, G3 — «забавка» досить дорога. Щоб налагодити її покриття по Норвегії, потрібно буде вкласти близько 200—300 млрд. дол.

З цієї точки зору у нас проблеми начебто простіші. За словами пана Джонстона, середній українець зараз уже має можливість купити мобільний телефон, але не вважає за потрібне це робити. Не вірить?..

У результаті тільки 36% малого бізнесу в Україні охоплено мобільним зв’язком. Але з кожним місяцем цей відсоток стає більшим. Бо якщо на кардинальний прорив у комп’ютерній техніці знадобилися два десятиліття, то в мобільній вони відбуваються за два роки.

Мобільний приклад дуже заразливий, якщо до справи підключити досвідчених маркетологів, а до бізнесу ставитися... Хотіла сказати «людяно», але це було б не зовсім точно. А як точно? Ну, принаймні, не як до складової політики. Розважливо, по-норвезьки.

Це цікаво

1997-го, стартового, року в Норвегії було відправлено 1,8 млн. SMS. Це приблизно та кількість повідомлень, яка нині відсилається за шість годин. Обсяг денного трафіка — 6 млн. SMS.

500 тис. абонентів користуються послугами електронної комерції (зростання із січня по грудень 2003 року — у 10 разів).