Пастка для довірливих підприємців

З 1 січня поточного року в Україні діє нова спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Допустимий, на думку більшості експертів і представників малого бізнесу, компроміс, вистражданий підприємцями в результаті понад річного протистояння з владою, досить комфортний для приватних підприємців і дозволяє їм розвивати власний бізнес. Здавалося б, у малого бізнесу з’явився привід розслабитися і дозволити собі сповна насолодитися п’янким повітрям своєї маленької, та все ж таки перемоги.

Однак чи всі його представники зможуть відчути себе переможцями? Насправді відповідь на це запитання не така очевидна, як здається на перший погляд. І річ тут не так в умовах, правилах спрощеного оподаткування, як у процедурі переходу на запроваджену з 2012 року систему. Систему, що передбачає абсолютно інші ставки оподаткування і категорії (групи) платників, ніж ті, які діяли до 2011 року.

Заява не гарантує отримання свідоцтва

Не впоравшись вчасно із запровадженням нової «спрощенки», держава, вкотре нехтуючи нею ж написаною нормою п. 4.1.9 Податкового кодексу, згідно з якою зміни до ПК не можна вносити пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, зробила подарунок малим підприємцям. Тим самим позбавила і себе, і малий бізнес періоду, необхідного для переходу на нову систему. Намагаючись виправити ситуацію, законодавець передбачив у змінах до ПК норму, згідно з якою видані раніше свідоцтва про сплату єдиного податку і фіксованого податку на 2011 рік діють до отримання нових свідоцтв платників єдиного податку, але не пізніше
1 червня 2012 року. При цьому суб’єкти, котрі зголосилися перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2012 року, мали подати відповідну заяву в органи державної податкової служби до 25 січня 2012 року.

Нагадаємо, що статус платника єдиного податку підприємець не отримує автоматично, просто на підставі поданої ним заяви. Так, згідно з п. 299.9
ст. 299 ПК, податковий орган може прийняти рішення про відмову у видачі суб’єктові господарювання свідоцтва платника єдиного податку у разі:

1) невідповідності суб’єкта господарювання вимогам статті 291 ПК (тобто вимогам, які висуваються до платника єдиного податку);

2) наявності у суб’єкта господарювання, створеного в результаті реорганізації, непогашених податкових зобов’язань або податкового боргу;

3) подачі впродовж податкового року заяви про перехід на спрощену систему оподатковування більше одного разу.

Зазначимо, що до всього цього Податковий кодекс (п.п. 294.3, 294.4, 298.1.2) пов’язує виникнення у приватного підприємця статусу платника єдиного податку виключно з наявністю (видачею йому) свідоцтва платника єдиного податку.

А тепер (увага!) запитання до приватних підприємців, які ось уже кілька місяців успішно апробують нову систему оподаткування: скажіть, а чи впевнені ви у своєму податковому статусі? Тобто чи справді ви не сумніваєтеся в тому, що з 1 січня 2012 року є платниками єдиного податку? І, до речі, за якою саме ставкою ви платите податок або до якої групи платників належите? До тієї, котру вказали у своїй заяві про застосування спрощеної системи оподаткування? Дозвольте поцікавитися - чому? Що, крім по-дитячому святої й наївної віри в добросовісність помислів і мотивів державної податкової служби, позбавляє вас сумнівів? Адже, як бачимо з вищевикладеного, ваша заява не є юридичним фактом для надання вам статусу платника єдиного податку. Продовження ж терміну дії старого свідоцтва, як і якісь позначки податкової служби на ньому, матимуть юридичне значення тільки в тому разі, якщо вам не буде відмовлено у видачі нового свідоцтва. А відмовити ж можуть, скажімо, на підставі неправильно оформленої заяви (що свідчить про її фактичне неподання), вашої невідповідності вимогам ст. 291 ПК, наявності податкового боргу, несвоєчасного подання заяви, вказування в заяві недостовірних даних і багато чого іншого, на що така щедра фантазія чиновників рідної податкової служби.

Повідомлення про відмову…

Справедливості ради слід зазначити, що податкова служба справді повинна мати право відмовляти у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Як і платник податків повинен мати право оскаржити таке рішення. Як перше, так і друге право передбачені законом. Однак як бути, коли платник податків вважає, що виконав усі необхідні дії для отримання свідоцтва, й сумлінно платить єдиний податок до 1 червня 2012 року, а потім як сніг на голову одержує повідомлення державної податкової служби про відмову у видачі йому свідоцтва, хай навіть на законних підставах? Оскаржити рішення ДПС? Можливо. Але ж, поки суд та діло, з 1 червня 2012 року підприємець не зможе платити єдиний податок, оскільки мине термін дії його свідоцтва. Тому і в цьому, як у багатьох інших випадках, ефективність боротьби підприємця за свої права буде прямо пропорційна рівню його наближеності до владних кабінетів у районній податковій інспекції.

Повторимо, рішення податкової про відмову у видачі свідоцтва може бути абсолютно законним за його матеріальними підставами. У такому разі платникові податків не залишиться нічого іншого, як сплачувати суму недоїмки, нараховану виходячи зі звичайної ставки оподаткування (п. 167.1 ПК) і збільшену на суму штрафних санкцій та пені. І це тоді, коли платник податків не перевищив встановленого ПК трьохсоттисячного бар’єру операцій, оподатковуваних ПДВ, що є підставою для обов’язкової реєстрації його платником ПДВ, донарахування недоїмки з ПДВ без права на податковий кредит зі стягненням відповідної суми фінансових санкцій!

Без вини винні

А скільки проблем таїть у собі невизначеність групи платника єдиного податку! Адже в бажану другу групу можуть потрапити далеко не всі платники податків!

Окрім того, суб’єкт підприємницької діяльності зіштовхнеться з тим, що впродовж усього часу, коли він вважав себе платником єдиного податку, він порушував правила, встановлені для обліку та звітності операцій суб’єктів, котрі перебувають на загальній системі оподаткування, зокрема і в частині використання реєстраторів розрахункових операцій. Це також стане причиною застосування штрафних санкцій до платника.

Негативні наслідки можуть виникнути і для юридичних осіб - контрагентів приватного підприємця - псевдоплатника єдиного податку. Адже за певних обставин такі юридичні особи повинні утримувати суму податку з доходів фізичних осіб, діючи як податкові агенти. Крім того, платники єдиного податку другої групи позбавлені права надавати послуги юридичним особам, у зв’язку з чим юридична особа не зможе віднести на витрати платіж такому підприємцеві.

Проблеми могло не виникнути, якби питання статусу платника єдиного податку було вирішене відразу. Тоді платник мав би можливість інакше спланувати свою діяльність або взагалі відмовитися від її здійснення, коли б статус платника єдиного податку йому не надали. Але лукавство податкової служби саме й полягає в тому, щоб дати можливість платникові податків спочатку провести через себе значний обсяг доходів, а потім, ніби заднім числом, змінити умови їх оподаткування, обклавши всі доходи приватного підприємця звичайною ставкою податку (15-17%). При цьому податківці усвідомлюють: підприємець, вважаючи, що працює на єдиному податку, не формував і не підтверджував документально свою витратну частину, відтак муситиме заплатити податок з усієї суми доходу, не зменшуючи його на свої фактичні витрати.

Звісно, може виявитися, що ми дмухаємо на воду, адже досі механізм масового «перегляду податкового статусу заднім числом» не був запущений. Однак уже сьогодні з’являються перші тривожні ластівки цього явища, які бігають від юриста до юриста з нерозділеним криком про допомогу. Крім того, за нашим даними, шафки відповідних відділів державної податкової служби вже тепер ломляться від заготовок оповіщень приватних підприємців, дбайливо підготовлених їхніми податковими інспекторами. У кожному разі, поширена останнім часом практика анулювання свідоцтв платників ПДВ органами державної податкової служби не залишає сумнівів у тому, що новий спосіб поповнення державного бюджету позначений клеймом збройового арсеналу вітчизняних податківців. До речі, часто реалізація задуму податкової може бути спрощена самими платниками податків, які не мешкають і не отримують кореспонденцію за адресою своєї реєстрації.

Порятунок потопаючих

Що ж робити основній масі підприємців-платників єдиного податку, котрі хочуть спати спокійно як до, так і після 1 червня 2012 року? Відповідь досить проста. Якщо ви досі не отримали офіційного підтвердження свого статусу (як, скажімо, згідно з листом ДПС України від 17.01.2012 г. №1447/7/15-2217, отримали свідоцтво старого зразка із зазначенням нових ставок податку), вам необхідно звернутися в органи державної податкової служби за місцем реєстрації із запитом про надання інформації щодо свого податкового статусу. У запиті не забудьте нагадати податківцями, що, згідно з п. 299.5 і
п. 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби протягом десяти календарних днів з моменту подачі суб’єктом господарювання заяви видає свідоцтво платника єдиного податку або, за наявності підстав, приймає письмове рішення про відмову, яке може бути оскаржене.

Свої ідеї для рубрики «На злобу дня» читачі можуть надсилати на редакційний e-mail - sledz@mirror.kiev.ua