НОВИНИ КОМПАНІЙ

Семеро сміливих

Нинішнього тижня так і не став відомий переможець у конкурсі, присвяченому відбору радника з приватизації ВАТ «Укртелеком».

Зате стало відомо, що австрійський банк Creditanstalt відмовився брати участь у конкурсі. Про це розповів керівник урядової комісії з продажу «Укртелекому», міністр економіки Василь Роговий. Він додав, що з восьми компаній, які раніше заявляли про намір брати участь у конкурсі, заявки подали лише сім. За словами Василя Васильовича, переможець конкурсу визначиться на початку наступного тижня, а вже цієї п’ятниці комісія заслухає пропозиції претендентів.

«Я гадаю, понеділок-вівторок — найостаннішій термін, коли назвуть переможця», — сказав пан Роговий. Він додав, що графік приватизації «Укртелекому» буде узгоджено з вибраним радником і, можливо, переглянуто.

Після відмови Creditanstalt у конкурсі беруть участь Commerzbank AG, Raiffeisen Investment, ING Bank N.V., Meinl Bank AG, товариство з обмеженою відповідальністю «Бі.Ай.Ем», Credit Suisse First Boston і консорціум у складі трьох компаній: Squire, Sander & Dempsey L.L.P., Millen Financial Services, BNP Paribas.

Як відомо, Кабмін почав готувати до приватизації не менш як 25% акцій «Укртелекому», ухваливши в листопаді 2000 року відповідну постанову. Приватизувати компанію планується до кінця нинішнього року. Від продажу «Укртелекому» розраховують виручити не менш як 600 млн. доларів...

Новий голос від Шевченка...

Харківський завод ім. Шевченка (Харків) почав виробляти нові цифрові АТС «Лан». Про це повідомив заступник директора підприємства з маркетингу Микола Гора.

Заводчани розраховують, що вже в травні, після випробувань, перші зразки нової АТС будуть встановлені в Полтавській області. «Лан» може мати ємність від 15 до 13 500 номерів залежно від потреб замовника. Вартість одного номера нової АТС із пусконалагоджувальними роботами становитиме близько 120 доларів, що значно дешевше зарубіжних аналогів.

АТС «Лан» розроблено львівським концерном «ЛОРТА» разом з Івано-Франківським заводом обчислювальної техніки і сертифіковано за українськими стандартами. 2001 року завод планує випустити АТС «Лан» загальною ємністю кілька десятків тисяч номерів.

Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка — один із найбільших заводів ВПК, спеціалізується на випуску автоматичних систем управління для авіаційної, космічної техніки, блоків електростанцій, а також медичної апаратури та складної побутової техніки. Телекомунікаційне устаткування завод розробляє з 1989 року, у 1995-му почав випускати АТС «Донець».

UMC: курс на фондовий ринок

Заповітна мрія більшості компаній — вихід на міжнародні ринки капіталу, де ціни акцій на порядок вищі від українських. Не стала винятком і телекомунікаційна галузь. Більше того, її шанси порівняно з видобувною промисловістю або енергетикою навіть кращі. Досі жодна з телекомунікаційних компаній не була представлена на ринках капіталу, проте ситуація може змінитися.

Зокрема, за словами голови Державного комітету зв’язку й інформатизації Олега Шевчука, незабаром може відбутися вихід на міжнародний фондовий ринок оператора мобільного зв’язку — компанії UMC. Щоправда, для цього доведеться перетворити UMC із закритого акціонерного товариства на відкрите, а також продати державні 25%+1 акція іноземним інвесторам.

За словами пана Шевчука, акціонування — питання номер один, яке має хвилювати керівництво компанії.

У принципі, рішення про продаж пакета акцій уже прийнято. 4 квітня ц.р. Кабінет міністрів вирішив продати держпакет ЗАТ UMC у розмірі 51% його статутного фонду. За оцінками аналітиків із Кабміну, стартова ціна складе 200 млн. дол. У випадку продажу держпакета акцій UMC, за словами міністра економіки Василя Рогового, 30% отриманих коштів надійдуть ВАТ «Укртелеком», 60% — будуть направлені в державний бюджет, 10% — передані Міністерству оборони України для модернізації систем цифрового зв’язку.

Нині до складу акціонерів компанії входять ВАТ «Укртелеком» (51% акцій), компанії KPN (Нідерланди), Deutsche Telecom (Німеччина) і Teledanmark (Данія), що володіють по 16,33% акцій кожна. На частку ЗАТ UMC припадає близько 53% ринку мобільного зв’язку України (приблизно 560 тис. абонентів).

Компанія забезпечує мобільний зв’язок у більш аніж 250 містах України (160 із них — у стандарті GSM-900) і приблизно на 7,5 тис. км автодоріг у межах нашої країни. З 1992 року UMC інвестувала в Україні понад $300 млн.

Турецький марш
на українських радіочастотах

Компанія NovaCell заплатить 12 млн. дол. за використання радіочастот і надання послуг мобільного зв’язку в Україні в стандарті DCS (GSM)-1800, — заявив голова Держкомітету зв’язку й інформатизації Олег Шевчук. За його словами, початок діяльності компанії NovaCell є виходом турецької компанії Turkcell (Туреччина) на український ринок.

На сьогодні клієнтами Turkcell є близько 15 млн. абонентів.

ЗАТ NovaCell створено за участі холдингу Fintur Holdings В.V., до складу якого, зокрема, входить і компанія стільникового зв’язку Turkcell.

Нині ліцензію на частоти в діапазоні GSM-1800 мають в Україні чотири компанії: Golden Telecom GSM (мережу розгорнуто в Київському й Одеському регіонах), UMC (мережу розгорнуто в Києві, Дніпропетровську й Одесі), «Київстар GSM» (мережа працює в Києві), «Астеліт» (поки що мережу не розгорнуто; за оцінками керівників Держкомітету зв’язку й інформатизації, скоріше за все, ця компанія за участі італійського капіталу піде з українського ринку).

Новому куратору —
старі проблеми?

В уряді України підготовлено документ про передачу Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (КРРТ) із усіма підприємствами й організаціями, що входять до нього, зі сфери управління Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення у сферу управління Держкомітету зв’язку й інформатизації. Відповідний проект постанови Кабінету міністрів схвалено на засіданні урядового комітету соціального і гуманітарного розвитку під головуванням віце-прем’єра Миколи Жулинського.

Проект документа підготовлено на виконання указу Президента України від 1 березня 2001 року з метою оздоровлення фінансового становища КРРТ, забезпечення ефективного функціонування системи електрозв’язку та радіозв’язку, вдосконалення держрегулювання в цій сфері.

На початок 2001-го кредиторська заборгованість концерну зросла до 71,5 млн. грн., у т.ч. з податків і зборів — 42,2 млн. грн.

Наприкінці минулого року в ряді областей (зокрема Полтавській та Львівській) через великі борги перед енергетиками почалися відключення трансляції телерадіопрограм у зв’язку з критичним становищем із розрахунками.

На думку авторів проекту, передача концерну КРРТ у сферу управління комітету дозволить стабілізувати роботу телерадіокомпаній. Відповідно до документа, передбачається встановити, зокрема, що державним замовником трансляції телерадіопрограм буде Держкомзв’язку. Водночас Держкомзв’язку і Держінформполітики пропонується доручити щорічно подавати в Мінекономіки узгоджені пропозиції про обсяги держзамовлення відповідно на виготовлення і трансляцію телерадіопрограм.

Крім того, Мінфіну та Держскарбниці пропонується забезпечити передачу Держкомзв’язку бюджетних ресурсів, передбачених у держбюджеті на 2001 рік для Держінформполітики на фінансування трансляцій телерадіопрограм, зокрема на погашення заборгованості з оплати послуг, наданих цим концерном з розповсюдження телерадіопрограм, на суму 41,9 млн. грн.

Очікується, що проект постанови буде винесено для затвердження на одному з найближчих засідань Кабінету міністрів.