За рівнем попиту мобільні телефони, мабуть, вийшли на перше місце серед високотехнологічних виробів для споживачів. За даними дослідницької компанії EMC, кількість абонентів мобільного зв’язку у світі цього літа перевалила за 1,5 млрд. 2004 і 2005 р. приріст кількості абонентів становитиме 240 млн. щороку, а на липень 2006 р. загальна кількість мобільних абонентів у світі сягне 2 млрд. Що стосується України, то, згідно з прогнозами дослідницької компанії UBL, 2004 року буде продано 4 млн. телефонів. А нюансик ось який: із цих 4 млн. лише 2 млн. «білих», тобто легально завезених. І хоча зростання «білого» сегмента ринку мобільників при цьому становило 41,7%, порівняно з минулим роком, не можна не помітити, що в Україні половина мобільних телефонів продається без сплати ввізного мита.
Як відомо, у нашій країні телефонів поки що не виробляють, а стовідсотково імпортують. Виробляють мобільники переважно в Китаї. Кожен світовий бренд, який себе поважає, намагається саме в цій країні налагодити виробництво. Це пов’язано з величезною кількістю місцевих споживачів. Вже тепер абонентами мобільного зв’язку є 280 млн. китайців. Тим часом у Китаї й на Тайвані орієнтуються на власних виробників, поки що невідомих в інших частинах земної кулі. І визнані лідери змушені рахуватися з таким станом речей. Так, нещодавно Alcatel об’єдналася з китайською компанією TCL Communication.
Виробники не квапляться відкривати складальні виробництва в Україні, оскільки мобільники, складені в нашій країні, коштуватимуть дорожче, ніж завезені з Китаю. В Україні, за підсумками продажів 2003 року, на ринку сформувалися три групи компаній: лідери — Nokia, Samsung, Siemens, середняки — Аlcatel, LG, Мotorola, SonyEricsson, і аутсайдери, до яких належать решта торгових марок. За оцінками UBL, нинішнього року перестановки брендів за обсягами продажів можуть відбуватися всередині сформованих груп, а ще Philips і Fly можуть наблизитися до лідерів.
За даними UBL, усього 2003 року через роздрібні мережі було реалізовано 1,4 млн. телефонів із гарантією виробника, тобто «білих». Цей обсяг реалізації становить 47% усіх продажів телефонів в Україні, що оцінюється компанією у 3 млн. штук за весь минулий рік.
Чому ж така велика частка «сірих» апаратів? Річ у тому, що, відповідно до чинного законодавства, імпортне мито на один мобільний телефон становить 30 євро (або 15 євро при пільговому оподаткуванні). Законопроект про зниження мита до 20% від вартості апарата (і 10% із пільгами) не був прийнятий Верховною Радою на початку нинішнього року. Водночас відомо, що на ринку є телефони вартістю нижче 60 доларів. Ось і виходить, що ввозити їх легально невигідно, оскільки вартість мита перевищує 50% вартості телефону. Відтак легальний імпорт орієнтується на дорогі моделі, а покупці віддають перевагу дешевим.
При цьому ситуація поступово змінюється у кращий бік. Збільшення частки «білої» техніки відзначають і продавці. Наприклад, Сергій Дорофєєв, директор компанії Unitrade, вважає, що вже тепер частка «білих» телефонів становить 65—70%. Така оцінка, на думку автора, надміру оптимістична. І, швидше, свідчить про те, що власники торгових мереж продають повністю (або переважно) ліцензовані апарати і не помічають (або намагаються не помічати) реальних обсягів «сірого» ринку.
На думку Сергія Дорофєєва, існують деякі відмінності між регіонами — «сірого» товару відчутно більше в західному регіоні та в Одесі. З цим не можна не погодитися, оскільки така техніка завозиться в основному через західний кордон — із території Польщі, Угорщини. У південному каналі постачання задіяна Туреччина. До речі, недавно волинські митники запобігли спробі незаконного ввезення на територію України майже 3,5 тис. мобільних телефонів Nokia.
Незаперечна перевага «білих» телефонів — умови гарантійного обслуговування, яких не можуть надати продавці «сірої» техніки. Крім того, найчастіше продавці «білої» техніки забезпечують і комфортніші умови для купівлі — привабливий дизайн торгових точок, висококласні консультації продавців.
«Сірі» телефони ввозяться в обхід легальних каналів постачання. Чимало продавців свідомо йдуть на порушення закону, адже дешевший товар продається швидше. До речі, пропозицій із продажу таких телефонів в Інтернеті хоч греблю гати, причому розміщують оголошення не тільки інтернет-магазини, а й базарні продавці.
«Сірі» телефони часто продаються без інструкцій російською і, тим більше, українською мовами. І, до речі, можуть принести своєму майбутньому власнику цілу купу проблем. Приміром, може не працювати частина сервісного меню, трапляються і безпричинні втрати мережі. Крім того, сервісні центри, сертифіковані виробником, можуть запросто відмовитися лагодити «сірі» телефони навіть за гроші.
Провідні виробники мобільних телефонів виступають проти «сірого» імпорту і навіть відмовляються давати на цю тему коментарі. Адже «сірий» телефон запросто може зашкодити іміджеві компанії-виробника.
Попит диктує пропозицію. Тому сподіватимемося, що кількість покупців, які воліють придбати телефон із гарантією, й надалі зростатиме. Натомість Верховна Рада постарається знизити частку «сірості» на ринку, погодившись на зниження ввізного мита.