Марно очікувана стабільність

На ринках і торгових розкладках сьогодні веселять око гори свіжих, щойно з грядки овочів. Ранні овочі вигідно відрізняються як від торішніх, що на весну втрачають товарний вигляд і споживчі якості, так і від тепличних. Вони вирощуються не в штучних умовах, а на землі, під промінням сонця. А дозрівають на півтора-два місяці раніше строку - завдяки майстерності овочівників південних регіонів, що вміло використовують накривні технології та сприятливі природно-кліматичні особливості. Однак, попри низку переваг цього промислу, одна з яких - можливість вирощувати високоякісні, особливо затребувані продукти, він розвивається повільно. Чому?

Кому "вершки", а кому "корінці"

За останні роки в інфраструктуру плодоовочевого ринку вкладено чималі кошти, зокрема бюджетні. Відкрилося кілька великих оптових ринків, десятки плодоовочевих сховищ. Розширюються наявні, будуються нові об'єкти. Запущено держпрограму будівництва великих тепличних комбінатів. Мінагрополітики має намір розширити площі під вирощування тепличних овочів з 3,21 тис га до 4,40 тис га. Для великого й середнього бізнесу в цій сфері передбачено різного роду преференції, що постійно розширюються. Так, наприкінці березня у ВР зареєстровано законопроект №2619, який передбачає державну компенсацію 50% витрат на будівництво теплиць. Такі привілеї пояснюються намірами Мінагрополітики до 2020 р. забезпечити населення країни овочами згідно з науково обґрунтованими нормами споживання, а їх експорт збільшити увосьмеро. Однак постає запитання: чи можна реалізувати такі наміри тільки за рахунок збільшення виробництва тепличних овочів, які потребують величезних енерговитрат, при тому що вирощування ранньої продукції в сільських господарствах з використанням накривних технологій значно ощадливіше і ресурсів потребує набагато менше?

Крім того, на розвиток інфраструктури для вирощування та збуту ранньої продукції, яка дуже затребувана всередині країни і має великий, але не використаний експортний потенціал, власне кажучи, нічого не виділяється. Функція підтримки цього бізнесу передана місцевим органам влади. З огляду на стан фінансів у регіонах, це найкращий спосіб провалити справу. Нагадаємо, що 85% овочів, фруктів та ягід поставляють малі виробники, а ранню й надранню плодоовочеву продукцію майже повністю вирощують сімейні господарства. Усунувшись від турботи про малий бізнес, чиновники штовхають сільських приватників в аж ніяк не дружні обійми посередників та перекупників, які, збираючи вершки, ведуть на ринку свою гру. Стабільність цін до їхніх пріоритетів не належить, у чому ми змогли переконатися навесні нинішнього року, коли стрімко зросли ціни на овочі. Від розрекламованих успіхів на ниві стабілізації цін не залишилося й сліду.

На оптовому ринку "Столичний" всю зиму ціни трималися на одному рівні: картопля - 1,5-2,0 грн/кг, буряк - 1,8-2,5, капуста - 1,5-2,0, морква - 1,8-2,5, цибуля - 1,3-1,8. А всього через три-п'ять днів після березневої негоди, за оцінкою експерта Марії Колесник, оптові ціни підскочили на 30-40%. Однак цим усе не скінчилася. Ціни не лише не повернулися до попередніх значень, а й продовжували зростати. У супермаркетах "Велика кишеня" картопля торішнього врожаю наприкінці квітня й початку травня йшла за ціною 4,28 грн/кг, у "Сільпо" - 3,77, у "Форі" - 3,49 грн. Морква продавалася по 4,48, 4,79 і 4,49 грн/кг, відповідно. Приблизно в таких самих пропорціях на роздрібних ринках і в торгових мережах подорожчали цибуля, буряк, капуста. Експерти ледве встигали відзначати бурхливе зростання цін. Тільки за першу декаду квітня оптові ціни на складові "борщового набору" зросли на 33%, через тиждень-два - ще на стільки ж. Ціни так "розігрілися", що їхнього зростання не змогли зупинити навіть перші надходження в продаж продукції нового врожаю. Ближче до кінця травня, коли торішні овочі зазвичай дешевшають, ціни і взагалі округлилися. Відтак, цибуля, капуста, картопля, порівняно із зимовим періодом, подорожчали вдвічі, морква і буряк - ще більше.

Поява ранніх овочів не завадила торговцям заробити на залишках залежаної продукції. Тільки на кінець квітня-початок травня ціни на овочі поточного року знизилися. Але теж не без особливостей. Після першотравневих свят на тому ж таки "Столичному" ціни на деякі овочі попереднього й нинішнього сезонів майже зрівнялися. Капусту врожаю 2012 р. пропонували по 3-4 грн/кг, а свіжу - по 4,5-7,0 грн. З таким розкладом вигоду отримали здебільшого власники овочесховищ та торгових мереж, які заздалегідь закупили у сільгоспвиробників продукцію за стабільними цінами, а також перекупники, що жорстко контролюють ситуацію в секторі ранніх овочів.

Ціни від посередників

Бізнес із вирощування та реалізації ранніх овочів зародився ще в радянські часи. Благодатні ґрунтово-кліматичні умови південних областей сприяли розвиткові підприємництва. Наукові дослідження підтвердили, що займатися цією справою особливо доцільно в Криму, Херсонській області, а також у південних районах Миколаївської, Одеської, Запорізької областей. Згідно з даними Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН, ґрунтово-кліматичні умови цих місць дозволяють отримувати ранні врожаї з імовірністю 80% і вище.

Давній знайомий авторів цих рядків, овочівник із 30-літнім стажем з Голопристанського району Херсонської області Володимир Кравченко наголошує, що системі споживчої кооперації зі складами, транспортом, заготівельними пунктами, яка діяла раніше, заміни не було знайдено. І в цьому, вважають овочівники, головна проблема. Нині вирощування та продаж ранніх овочів стали засобом виживання для багатьох сільських жителів. Сімей, які вирощують ранні овочі під плівкою, стає дедалі більше. Конкуренція гостріша, а виторг від реалізації ранньої продукції - нижчий. І, щоб забезпечити сім'ю, Володимиру Кравченку та двом його вже дорослим синам довелося розширити площі вирощування овочів з 15 до 25 соток. Однак ризики, пов'язані з проблемами реалізації, багатократно зросли. Відтак, багатіють не виробники ранніх овочів, а перекупники.

На відміну від роз'єднаних сільських господарів, перекупники добре організовані, кожна категорія знає свій маневр. Одні "працюють" безпосередньо в селах, намагаючись якнайдешевше закупити вирощене на місці, інші, створивши з допомогою чиновників корупційні схеми на оптових, і особливо на роздрібних ринках, не допускають до продажу виробників та їхніх представників, примушуючи реалізовувати вирощене за запропонованою ціною. Місцеві експерти стверджують, що останнім часом вплив посередників у сфері збуту ранньої продукції сягнув небезпечної межі. Ця категорія виконує вже не допоміжну роль. Екс-директор Великокопанівського оптового ринку, нині нардеп Федір Негой вважає, що посередники в цьому виді підприємництва є потужною силою, протистояти якій складно: "Дохід посередників вищий, ніж виробників, і становить 50-70%".

Навряд чи може бути ефективним бізнес, якщо той, хто вирощує продукцію, отримує менше, ніж той, хто нею торгує. Тим часом малий бізнес на ранніх овочах, крім комерції, має істотну соціальну складову. Селяни, у тому числі жителі депресивних районів, створюють для себе робочі місця й включаються у ринкові відносини, подовжують сезон свіжих овочів, створюючи конкуренцію ввезеній з-за кордону продукції, сприяють імпортозаміщенню. До того ж такий вид підприємництва не потребує великих ресурсів, зокрема земельних. На чверті гектара накритої плівкою площі сім'я може виростити за сезон продукції, валовий дохід від якої становитиме 300-500 тис. грн.

Херсонщина, де чимало населення вирощує ранні овочі і ягоди з допомогою накривних технологій і де працюють кілька профільних науково-дослідних установ, далі інших регіонів просунулася в осмисленні того, як розірвати порочне коло і створити надійну основу для розвитку перспективного бізнесу. Делегації вчених і підприємців області побували в південних країнах ЄС, вивчили досвід підтримки та розвитку підприємництва, пов'язаного з вирощуванням ранніх овочів і ягід. Ті, хто побував в Італії, відзначають, що в плані вирощування ранньої продукції аграрії Херсонщини та їхні закордонні колеги перебувають приблизно на однаковому рівні. Навіть форми плівкових укриттів і методи поливу схожі. Але що стосується інфраструктури, збуту вирощеного, то тут різниця як між небом і землею. До послуг італійських овочівників - сучасні холодильні установки, лабораторії, оптові ринки з чіткими правилами гри. Об'єднані виробники створили Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК) з маркетинговими та юридичними службами і тепер мають усі можливості для захисту своїх прав та інтересів. Після таких поїздок у Херсоні було створено Асоціацію сільгоспвиробників Таврії, яка, зокрема, розпочала аналітико-довідкову роботу, щоб координувати плани і діяльність сільських господарств із метою уникнення надвиробництва одних видів продукції та дефіциту інших.

І не пишно, й не затишно

Однак це лише перші напрацювання. Більшість сільських господарств працюють по-старому. І навіть те, що Херсонщина прогресувала найбільше - створений і понад півтора десятка років працює перший в Україні регіональний оптовий ринок, - мало змінює ситуацію. Цей ринок побудували завдяки високому попиту на його послуги, він розміщений у зручному для покупців та продавців місці - неподалік села Великі Копані Цюрупинського району. Засновником структури стала місцева сільрада, а з 1995 р. вона перейшла в розряд приватних.

Шестигектарному ринку, на якому трудиться близько тисячі постійних працівників і півтисячі сезонних, тісно у своїх межах. Продавців та покупців не влаштовує рівень послуг, особливо коли говорити про охолодження швидкопсувної продукції й організацію торгівлі. Погоджуючись із претензіями, засновники ринку розробили план його перебудови та модернізації, запропонувавши місцевій владі виділити під ці потреби 60 га. Але у влади, очевидно, інші плани. Замість модернізації вона спробувала ліквідувати єдиний в області і країні ринок такого роду й відкрити натомість кілька оптових ринків районного масштабу.

Не краща ситуація і зі створенням СОКів. Вони так і не стали масовим явищем у плодоовочевій галузі. У результаті виробники ранньої продукції ледве зводять кінці з кінцями, споживачі переплачують, зате ділки, що паразитують на чужій праці, стабільно процвітають.