"Куплю дружині чоботи...". "Стеження" за форекс-компаніями повісили на НБУ

Отак буває, їдеш у метро, побіжним поглядом ковзаєш по обдертих листівках реклам, і серед сумовитих пропозицій надання швидких кредитів, знижок у супермаркетах, а також оголошень про роботу танцівницею в нічному клубі твій погляд упирається в одне єдине слово - манливе, заворожливе, яке обіцяє значні прибутки, - Forex. А променисті усмішки з рекламного оголошення ніби переконують тебе: "Ну що тобі це метро? Заробляй легко на форексі і вже за якийсь місяць-два пересядеш на машину. Власну!".

Не маю ні найменшого уявлення, на скількох людей у принципі може реально подіяти ця "мила", "ненав'язлива" реклама, однак всі ми пам'ятаємо небувалий успіх Льоні Голубкова, а тому доводиться визнати, що шанси в неї все-таки великі, і навіть дуже. І тому, на жаль, уже є чимало прикладів на підтвердження - згадаймо хоча б сумно відому компанію MMCIS і цей усім обридлий приспів з реклами: "Forex - це MMCIS"…

Список форекс-дилерів, які обіцяли стабільний заробіток на форексі, але в одну чудову мить зникали, залишаючи своїх ошуканих клієнтів-"трейдерів" ні з чим, можна продовжувати. Але змінюватися буде лише назва, а ось схема така сама - родом з 90-х. Справді, нащо винаходити велосипед, коли технологія "лохотрону" усе ще успішно працює? Агресивна, нав'язлива реклама, гарні обіцянки, історії успіху попередніх трейдерів, величезні бонуси для новачків. Ну а потім усе за планом: технічні збої, затримки з виплатами, керівництво компанії форекс-дилера - на сонячні острови, трейдери - по судах у пошуках правди. Та тільки що очікує трейдерів у тих судах - незрозуміло. Ніби й самі винні - знали ж, що не можна довіряти гроші всім підряд. Але ж на сьогодні арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі можуть здійснювати тільки уповноважені банки, які успішно погодили з НБУ правила проведення цих самих арбітражних операцій, довга назва яких пересічному українцеві однаково ні про що не каже...

То чим же пояснити той факт, що ми всі ще віримо в казку про мільйони, які звалилися з неба на голову непрофесійного трейдера ? Можливо, потяг до ризику в нас у крові? Можливо, брак адреналіну підмінюється потребою відчути азарт від програвання власних грошей, зароблених щоденною працею? А можливо, це банально невикорінне бажання отримати легкі гроші? Звісно, і щоб спочатку дружині на чоботи, потім на шубу, потім на курорт, а потім уже й не тільки дружині. Словом, усі принади заможного життя (залежно від запитів, зрозуміло), і все це - просто натиснувши кілька кнопочок на комп'ютері, лежачи вдома на улюбленому диванчику... Ні, ну звичайно, перед цим можна прочитати ще кілька брошурок у вигляді "Порадника для трейдера-початківця" або щось на кшталт того, але не більше. Та чи винна одна реклама в тому, що тисячі українців продовжують вірити, сподіватися і грати з форекс-дилерами проти себе ж? Очевидно, що ні. Але саме боротьба з рекламою має стати першим кроком на шляху боротьби з плутаним форексом. З тим форексом, який зовсім і не форекс, а форекс-кухня...

Слід усе-таки визнати, що працювати є над чим. Адже, подумати тільки, лише за 2014 р., завдяки різного роду форекс-кухням, українці втратили, за різними підрахунками, до 200 млн дол. А вже скільки грошей втратив бюджет, якщо взяти до уваги, що щорічний оборот українського форекса становить суму в кілька разів більшу! Словом, проблема існує і вже таки тривалий час, але чи то нема коли, чи то нема чого, чи то нікому було її вирішувати...

Словом, нормального правового поля для регулювання діяльності форекс-дилерів так і не було створено (спробу НБУ в 2012 р. звести ринок форекс тільки до уповноважених банків навряд чи можна визнати серйозним підходом у питанні регулювання даної сфери). Та й, здавалося б, що з цього? Так, є купка громадян, які вважають себе невизнаними гуру в галузі торгівлі валютою, які періодично стають наживою для різного роду шахрайських структур. А проблема лише в тому, що гроші, які могли бути використані на інвестиційну підтримку українських підприємств, вкладені в українські банки, чи, зрештою, витрачені на купівлю українських товарів (чи навіть просто лотерейних білетів - ну якщо вже так бракує дози адреналіну), так ось, усі ці гроші з шаленою швидкістю течуть бурхливими потоками за кордон у всім відомі офшорні зони, а звідти, проробивши ще кілька етапів шляху, - прямісінько в гаманець тих осіб, які з такою радістю та задоволенням відкривають простим українським громадянам усі принади сучасного трейдингу.

Та, як відомо, у березні ц.р. було зроблено перший крок - у Верховній Раді з'явився законопроект "Про діяльність форекс-дилерів в Україні" (№2290 від 03.03.2015 р.), який через свою революційність просто не міг залишитися непоміченим. Численні зауваження та пропозиції про доопрацювання призвели до того, що, зрештою, проект було відкликано. І оскільки наскоком такого обсягу відносин не врегулювати, депутати і зацікавлені особи, природно, у тому числі й самі форекс-компанії, вирішили все-таки попрацювати спільно, для чого було створено робочу групу для доопрацювання проекту №2290, поданого Сергієм Рудиком. Слід зазначити: складність полягає ще й у тому, що, з одного боку, форекс в Україні потребує термінового регулювання - жорсткого, спрямованого на захист споживача, з відповідним оподаткуванням компаній; а з іншого, при такому підході ринок форекс просто піде з України. Тобто фактично ніхто й нікуди не піде: просто перереєструються ті залишки, які були ще легально зареєстровані в Україні. А країна взагалі нічого з цього не отримає, як, утім, і її громадяни, яких вона нездатна буде захистити в разі потреби, імовірність настання якої становить 99%.

Ну а тим часом форекс-компанії наприкінці травня ухвалили рішення рекламування форекс-послуг, підписавши між собою меморандум (тексту якого у вільному доступі немає). Меморандум? Невже? І це зупинить форекс-дилерів? Ну що ж, гарний жест з боку жменьки компаній - нічого не скажеш. Настільки гарний, що й краще за будь-яку рекламу буде.

Однак через місяць, на початку липня, деякі народні депутати приєдналися до ініціативи створення правового поля для регулювання відносин у сфері діяльності форекс-дилерів. А що? Тема цікава, ґрунт благодатний, та й на кону перспектива заповнення правового вакууму в такій цікавій сфері, як форекс... З цієї чудової ініціативи вийшов невеличкий законопроект, метою якого є заборона учасникам ринку рекламувати послуги форекс-дилерів (проект закону №2208а від 01.07.2015). Однак є кілька нюансів у даному проекті, які слід уточнити або ж краще взагалі виправити.

По-перше, чомусь "стеження" за форекс-компаніями повісили на НБУ. Ну просто робити Нацбанку більше нічого! Ще основного закону немає, який регулюватиме цю сферу, ще не вироблено єдиної думки щодо правової природи форекс-послуг, а контролюючий орган уже визначили. За якою ознакою? За ознакою того, що сьогодні тільки Укргазбанк та Інтеграл-банк є єдиними суб'єктами, які можуть собі дозволити правомірно здійснювати, по суті, діяльність форекс-дилера? Однак ні, і вони не можуть її рекламувати (хоча вони й не дуже-то намагалися). Адже норму в законопроекті сформульовано таким чином, що право на рекламування цієї діяльності передбачає наявність спеціальних дозволів або ліцензій, які підтверджують право на здійснення подібного роду діяльності. Але НБУ не видає нині ні того, ні іншого. Офіційно на даний момент банки, які проводять арбітражні операції, можуть показати лише повідомлення НБУ про реєстрацію правил проведення арбітражних операцій, а не дозвіл на проведення діяльності чи, тим паче, ліцензію, необхідність якої, скоріш за все, буде передбачено вже безпосередньо законопроектом про форекс-дилерів.

По-друге, ухвалення даного законопроекту з деяких причин усе-таки є передчасним. Принаймні з погляду законодавчої техніки. Адже, наприклад, на сьогодні не існує на законодавчому рівні таких термінів, як "форекс-дилер", "система форекс" та ін. Крім того, поняття "арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі в системі форекс" - це воно зараз так у постанові НБУ звучить, а от як воно буде використовуватися у проекті довгоочікуваного закону про діяльність на ринку форекс, та й чи буде воно використовуватися взагалі - незрозуміло. Тому, насправді, тут об'єктивно мають бути розглянуті два варіанти:

1) або ухвалювати цей проект як тимчасовий (як мораторій до ухвалення відповідного закону про форекс-дилерів), а потім уже нормально вносити поправки до Закону "Про рекламу", коли буде напрацьовано чітку єдину термінологію;

2) або спочатку почекати і ухвалити цей довгоочікуваний закон, який врегулює діяльність на ринку форекс, і водночас системно вносити зміни до Закону "Про рекламу".

А інакше виходить, що Верховна Рада буде просто множити закони, які суперечать один одному, а потім хаотично вносити зміни. Та й узагалі без нормативно закріпленої термінології незрозуміло поки, що ж включають у себе послуги форекс-дилера, рекламувати які не можна - тільки здійснення арбітражних операцій? А проведення навчальних семінарів, як це досить модно серед форекс-дилерів? Та й узагалі, а чому заборона стосується тільки реклами компаній? Тобто, якщо фізична особа захоче прорекламуватися як форекс-дилер, то все нормально?

По-третє, суто технічно законопроект неідеальний. Наприклад, проектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 156-4, однак, визначаючи новий склад адміністративного правопорушення, необхідно чітко визначати орган, уповноважений розглядати відповідні правопорушення. Цей нюанс у законопроекті випустили, тобто правопорушення є, а от хто його розглядає- незрозуміло.

Що ж робити з форексом в Україні на сьогодні? Це питання поки що тільки обговорюється робочою групою. Принаймні перший крок - повноцінна заборона реклами форекс-дилерів - уже на підході. Однак будемо сподіватися, що в остаточній версії проект закону про рекламу форекс-дилерів виглядатиме трохи інакше або принаймні з'являться переконливі аргументи, щоб залишити все так, як воно є в запропонованому варіанті.