КОНТРОЛЕРИ ДОБИРАЮТЬСЯ ДО КОНФІСКАТУ

На ринку контролю якості конкуренція посилюється. У Харківському державному центрі стандартизації, метрології і сертифікації відкрито лабораторію тестування сигарет на вміст у них смоли і нікотину. Директор центру стандартизації Ігор Москаленко не приховує, що ця лабораторія сама зароблятиме на хліб з маслом. Щоб відчути ситуацію, варто зауважити, що, приміром, у заможній Німеччині тютюнові вироби перевіряють в єдиному лабораторному центрі. Зате в небагатій Україні їх нині аж три. Один розташований у Києві в харчовому інституті. Другий — у Черкасах на місцевій тютюновій фабриці. Третій — у Харкові по сусідству з тютюновою фабрикою.

Втім, державна кишеня від достатку дорогої техніки й обладнання не постраждала. Адже черкаська лабораторія обладнана за рахунок (приблизно 250 тис. німецьких марок) компанії «Реємтсма» — остання була власницею місцевої тютюнової фабрики. Гроші ж (280 тис. американських доларів) на новеньку харківську лабораторію (офіційно відкрита всього десять днів тому) виділила компанія «Філіп Морріс Україна».

Те, що новенька лабораторія з’явилася не в стінах власної фабрики («Філіп Морріс Інтернешнл» володіє Харківською тютюновою фабрикою), як це зробила свого часу «Реємтсма», дає їй серйозні переваги. По суті, компанія вбила відразу кількох зайців. Нині вона має буквально в десяти метрах від прохідної своєї фабрики лабораторію (один заєць), керівництво якої завжди пам’ятатиме щедрість інвестора (другий заєць). Тепер не потрібно їздити на уклін до Києва, щоб тестувати свою продукцію, а це забирало чимало часу і коштів. Якість кожної марки сигарет повинна перевірятися приблизно кожні два-три місяці. Як стверджують фахівці, коштує кожне таке тестування 1800 грн. На перший погляд, гроші невеликі, але за рахунок таких ось перевірок, з обмовкою «якщо все піде нормально», директор Харківського центру стандартизації Ігор Москаленко завірив «ДТ», що збирається «відбити» вкладені в лабораторію кошти (ці самі 280 тис. доларів) усього за один рік.

Як саме він збирається це зробити? У розрахунок приймаються 24 тютюнові виробництва, наявні в Україні. (Кожне з них найчастіше прагне розширювати асортимент продукції, а це нерідко десятки сигаретних брендів.) Як було сказано, лише одне з них має свою власну лабораторію, нинішнім власником якої є компанія «Ліггетт Дукат». Інші користуються переважно послугами столичної. Ось на них і чекають у Харкові з розпростертими обіймами. Над ефективними схемами залучення широкої клієнтури вже працює відділ маркетингу харківського центру стандартизації. Зрозуміло, що на потенційних клієнтів обрушиться весь арсенал комплексу маркетингу. У першу чергу їх порадують знижками в ціні й оперативністю в роботі. І це не буде демпінгом, адже лабораторія, як запевняють, найсучасніша.

Крім цього, розраховують тестувати імпортовану продукцію, хоча такої нині не дуже багато. На додаток до всього збираються допомогти державним органам (заєць номер три) у вирішенні проблеми тютюнового конфіскату. А тут неоране поле. І, зважаючи на все, у харків’ян є шанс перебрати на себе цю працю. Адже, попри те, що відповідно до існуючого законодавства весь тютюновий конфіскат потрібно знищувати, насправді це не відбувається. Як повідомив глава департаменту ДПА з питань адміністрування акцизного збору Віктор Чабаненко, така продукція накопичується, захаращуючи склади і помешкання. Адже в чинному законі чітко не зазначено, за чий рахунок повинна відбуватися утилізація тютюнового конфіскату, якщо не знаходять його хазяїна. Так що попит на послуги існує і, очевидно, нині буде задоволений. У будь-якому разі, Ігор Москаленко зазначив, що «немає необхідності закопувати продукцію, якщо є висновок про те, що вона хороша»...

Можна заздалегідь поспівчувати виробникам тютюнових виробів, для яких поява на ринку, і без того конкурентному, додаткової продукції означатиме зменшення їхніх власних продажів і, відповідно, доходів.