Касова бутафорія в IТ-обгортці

Поділитися
Розподілена комп'ютерно-касова система у виконанні законопроекту про лібералізацію розрахунків готівкою №4117а - одна зі схем мінімізації податкових платежів і викачування грошей за нав'язані бізнесу послуги.

За бідного "єдинника" замовте слово

Минулий рік був ознаменований подією, що схвилювала всю торгову спільноту: держава почала планомірне впровадження касової техніки в малий бізнес. Упродовж 2015-2016 рр. платники єдиного податку другої і третьої груп (приблизно 600 тисяч підприємців) зобов'язані були перейти на розрахунки з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Масштаби розширення касового ринку (3-4 рази) викликали жвавий інтерес із боку бізнес-структур, які мріють його "освоїти". Причому не просто захопити ринок, відсунувши конкурентів, а так утвердитися, щоб постійно на ньому бути присутніми як єднальна ланка між підприємцями та податковою.

Перша революція у сфері РРО відбулася ще у 2010-2013 рр. Тоді стараннями "регіоналів" провели тотальну заміну діючих РРО на касову техніку, яка працювала в системі подачі електронної звітності на платній основі через комерційних посередників - так званих інформаційних еквайєрів Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП, нині "ПростірТМ"). Зокрема, в закон про використання РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265) 95-ВР було внесено, на перший погляд, нейтральну норму про застосування в РРО "технології НБУ". В основі технології імені шановного відомства лежав спосіб передачі даних РРО, описаний у патенті №62532, автором якого зовсім випадково (буває ж таке!) виявився один із засновників виробника касових апаратів ТОВ "Юнісистем". Використання запатентованого способу передачі даних автоматично зробило всіх суб'єктів касового ринку заручниками винахідливого власника патенту.

Утім, це не перешкодило Мінфіну наказом від 8 жовтня 2012 р. №1057 закріпити зазначений спосіб передачі даних та ввести безпрецедентну норму, що дала право інформаційним еквайєрам самостійно встановлювати періодичність звітності РРО і тарифи на свої послуги. У поспіху реформування касового ринку автори нововведення не потрудилися уніфікувати електронні формати чеків, що не дозволило Державній фіскальній службі (ДФС) в автоматичному режимі обробляти інформацію РРО (близько 3-4 млн копій чеків на день), зате створило робочі місця для її ручної обробки.

Подача податкової звітності у вигляді електронних документів давно не є ноу-хау в країні: в такій формі підприємства передають декларації через Інтернет прямо в податкові органи. І тільки звітність РРО передається в ДФС через комерційних посередників - еквайєрів за додаткові гроші. Внаслідок чого у масштабах країни в приватних структурах осідають десятки мільйонів гривень.

На неправомірність збору податкової інформації комерційними посередниками, які не є податковими агентами, а також вилучення автоматизованої системи "Єдине вікно подачі електронної звітності" з комунікації платників податків із ДФС (у частині подачі звітності РРО) вказала СБУ в листі на ім'я прем'єр-міністра від 24 червня 2015 р.

Здавалося б, після зміни влади 2014 р. є чим зайнятися захисникам бізнесу, закону і держави. Але… змін не сталося, побудовані на законодавчих новаціях схеми "сім'ї" успішно діють і досі.

Обман у блискучій обгортці…

Приклад протискання через законодавчу владу потрібних рішень виявився заразним. Уже готове до реалізації нове масштабне "ноу-хау" - "розподілена комп'ютерно-касова система (РККС)" як сучасний різновид РРО - рятівника малого бізнесу, обкатане раніше на "Укрзалізниці" та "Укрпошті".

Як в умовах серйозної конкуренції зайти на ринок (та ще який!), не маючи знань, досвіду, виробничої бази? Дуже просто: переконати законодавців, що касові апарати у їхньому традиційному виконанні непотрібні, а для цього назвати планшет, телефон або ще щось (неважливо, що саме) фіскальним обладнанням. Але при цьому маленький доважок… у вигляді оплати послуг такого собі посередника, що стягує оброк за інсталяцію та підтримку унікальної чудодійної програми, яка перетворює будь-які гаджети на… суперсучасні РРО. Головне - написати, що це обладнання буде дешевим і що вся ідея просякнута виключно турботою про бідного "єдинника".

І спрацювало ж - повірили на слово. Навіть глава ДФС так перейнявся "революційною" ідеєю, що вже в грудні 2015-го затвердив у плані діяльності фіскальної служби на 2016 р. підготовку проекту постанови КМУ "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій РККС, які використовуються для розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". І це при тому що на той момент у жодному законі або законопроекті не було навіть згадки про таку чудодійну "РККС".

І ось 19 лютого 2016 р. у ВР було зареєстровано законопроект №4117а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків". У законопроекту 27 офіційних авторів, серед яких практично весь склад податкового комітету, голови трьох комітетів ВР, голова депутатської фракції... Не кожен законопроект має таку потужну підтримку. Дуже вже привабливий очікуваний результат.

Пояснювальна записка до "революційного" законопроекту презентує впровадження у фіскальний облік готівкових платежів технології, що не має аналогів у світі. Тепер підприємцеві немає потреби купувати й використовувати звичні РРО, адже законопроект допускає використовувати як реєструючі термінали те, що є під рукою, - планшет, смартфон тощо. "Революційна" новація дозволяє бізнесу забути не тільки про захист і зберігання фіскальної інформації, а й навіть про друкування чеків для покупців. Державні ж інтереси, схоже, враховано тільки традиційною фразою "реалізація законопроекту не потребує витрат із держбюджету".

Згідно із законопроектом, РККС - це різновид РРО, складові частини якого - "термінал" і "сервери" - належать невизначеному колу осіб. Права, обов'язки та відповідальність цих осіб законопроектом не визначені, а поняття "цифровий підпис" юридично неспроможне. Той, хто володіє "сервером", не відповідає за збереження та достовірність податкової інформації. А ось із підприємця відповідальності ніхто не знімає, зокрема й за дії (або бездіяльність) нового посередника-хранителя-розпорядника цією інформацією, чиї послуги доведеться оплачувати (на додачу до послуг нинішніх інформаційних еквайєрів). У законопроекті стільки невизначеностей і неузгодженостей з іншими законами України, що простий їх перелік забере кілька сторінок.

Зате у визначенні РККС і міститься головна ідея - наявність центральних комп'ютерних засобів (серверів). Ось золота жила! І потече по ній не один струмочок. Абонентна плата за підключення "терміналів" - це святе. І, повірте, буде вона чималою. А найголовніше - жодної відповідальності за збереження даних, ніякого сервісного обслуговування, щорічної технічної експертизи та пломбування. Роби, що хочеш. Дуже цікаво знати, скільки коштуватиме послуга "роби, що хочеш"? Стає моторошно від примітивного обману, за допомогою якого країну готові ввергнути в повний хаос у сфері контролю над готівковим обігом заради комерційних інтересів підприємств-посередників.

Однак мету визначено, методику протискання через законодавчу владу потрібних рішень відпрацьовано, залишилося облачити ідею у форму закону. Засідання профільного комітету проводилося дивно. Представники КМУ, Мінфіну й ДФС на засіданні комітету не були присутні. Забули прийти чи їх забули запросити? А може, і не забули. Але ж саме на виконавчу владу лягає відповідальність за впровадження закону, що торкається інтересів держави, бізнесу та мільйонів громадян (покупців). Уряд свого висновку взагалі не надав. Висновок головного науково-експертного управління вражає своєю простотою й наївністю, бо замість експертної оцінки містить виписку з пояснювальної записки до проекту закону.

І хоча проект рішення комітету включав створення робочої групи для доопрацювання законопроекту, в опублікованому рішенні створення робочої групи немає. Законопроект отримав схвалення профільного комітету ВР на його внесення до порядку денного четвертої сесії.

…і убозтво законопроекту

Чим же так підкорило законодавців пропоноване технічне рішення у вигляді РККС? Виявляється, новизною. Прямо гордощі розпирають, коли читаєш пояснювальну записку до законопроекту. І ця новація, запевняють автори, забезпечить детінізацію розрахунків готівкою та підвищить позицію України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. А полягає новація в тому, щоб використовувати як касовий термінал смартфони та інші гаджети. Нарешті підприємці зітхнуть із полегшенням - знайдено дешеву фіскальну ланку, якої так бракувало. Жодна країна у світі не може дозволити собі такої розкоші, а ми можемо. Ми готові.

І дарма, що в усьому світі використовуються касові системи з обов'язковим друкуванням чека в місці проведення розрахунків, - ми захистимо права споживачів, але по-іншому, по-сучасному. Планшет, зрозуміло, друкувати не може, тому ми сформуємо чек на віддаленому сервері й надамо покупцеві замість чека… електронне повідомлення. Тобто не сам чек в електронному вигляді, а лише його реквізити, за якими до чека можна отримати доступ. Навіщо покупцеві, розраховуючись за товар, знати, за що він платить гроші, що й почім йому порахували та чи буде забезпечено гарантії на придбане? Як-небудь добереться до Інтернету і, можливо, дізнається.

І дарма що у 28 країнах світу електронні копії чеків передаються з місця проведення розрахунків (а не з сервера) і в єдиному циклі з друкуванням чека, а аутентифікація (підтвердження справжності) джерела інформації (РРО) здійснюється електронним цифровим підписом. На планшеті електронний цифровий підпис реалізувати неможливо, тому ми придумаємо такий собі "цифровий підпис", і не планшета, а РККС. І дарма що в усіх країнах електронна звітність у держорган передається по захищених каналах зв'язку, а не комерційному посередникові по відкритих каналах зв'язку в незахищеному вигляді. А те, що подана інформація може бути недостовірною і її ніяк не можна перевірити, - нехай залишиться проблемою податкової.

Світовий досвід у сфері захисту інформації свідчить, що неможливо створити захищене від несанкціонованих змін обладнання на основі комп'ютерних засобів загального використання з будь-яким програмним забезпеченням (зокрема Windows або Android). Пряма заборона на застосування систем загального використання для надійного захисту інформації міститься в Директиві ЄС CWA 14365-2:2004 (з 1 липня 2011 р. уведена в дію у вигляді ДСТУ CWA 14365-2:2009). Це, так би мовити, червона риска, за яку не можна заходити. Інакше захист податкової інформації, що обробляється в таких системах, перетворюється на профанацію норм, встановлених Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах". До чого призводить ігнорування цих норм, показала недавня новина про втрату ДФС 3000 гігабайт (!) інформації з баз даних.

Проект закону пропонує замінити касовий чек електронним повідомленням (з реквізитами чека), за яким споживач зможе самостійно зайти на сервер і роздрукувати з бази даних свій чек. Що повинен зробити покупець, аби його ощасливили доступом до сервера? Правильно, передати свої персональні дані (номер телефону, адресу електронної пошти тощо) продавцеві й отримати електронне повідомлення. Якщо на цей момент у вас буде Інтернет, ви отримаєте ваш чек, що не має юридичної сили. Якщо Інтернету не буде, то ласкаво просимо в інтернет-клуб. До речі, до купівлі, згідно з п. 4 ст. 4 Закону "Про захист персональних даних", між покупцем - власником персональних даних і продавцем/магазином/кіоском - розпорядником персональних даних має бути укладений договір у письмовій формі. При цьому всі продавці, які працюють із РККС, зразу ж порушують закон про захист персональних даних, бо передаватимуть їх третім особам - власникам сервера, що прямо заборонено законом. Але це неважливо, забудьте. Найголовніше - заявити про неухильне виконання гарантованого Конституцією права захисту споживача…

Із тексту законопроекту незрозуміло, на кого реєструється РККС як фіскальне обладнання, як незрозуміло й те, чи повинні підприємці реєструвати свої телефони та планшети і де саме. Але й це, схоже, для авторів проекту неважливо.

Законопроект вочевидь не ставить за мету дійовий контроль держави над готівковим обігом, як і захист прав підприємця та споживача. Його основна мета - забезпечити комерційні інтереси посередника.

Сумний досвід

Ми не проти технічного прогресу, але питання залишаються. У профільному комітеті про це відомо, проте там заплющують очі навіть на порушення постулату про обов'язковий захист інформації в точці її зародження. На жаль, звичайний смартфон не оснащений фіскальним блоком із криптографією. Тому ніхто не назве достовірною інформацію, отриману від нього віддаленим сервером по відкритих каналах зв'язку. Адже від того, що її потім зашифрують на віддаленому сервері, вона достовірною не стане. Та й підтвердити це податковою перевіркою практично неможливо.

Ну, а далі - прямий шлях до оптимізації оподатковування під прикриттям бутафорії РККС при повній безвідповідальності власників серверів, які, будьте впевнені, не забудуть ні про оплату своєї "унікальної" послуги, ні про роялті за свій винахід (технологію РККС теж запатентовано - винахідник С.Рохварг, ТОВ "УНІТ"). Яка вже тут демонополізація ринку РРО! Законодавці, схоже, забули, що, згідно з ПК, податкова інформація може зберігатися і оброблятися виключно у базах контролюючих органів.

Ідея застосування РККС як фіскального засобу в Україні не нова. Вже є сумний досвід "Укрзалізниці" з використання так званого фіскального сервера "ЕКСПРЕС" виробництва ДП "Компанія "ATLAS" (що не має нічого спільного з РРО, але внесене Міндоходів у Держреєстр під рубрикою "Спеціалізовані реєстратори розрахункових операцій"). Усі права на унікальний винахід та підтримку системи продажу квитків належали комерційній структурі ТОВ "УНІТ", яка повною мірою використовувала їх. Не чекаючи появи закону та затвердження урядом вимог до РККС, "Укрпошта" самостійно сформувала вимоги до РККС і закупила у того ж виробника шість "фіскальних серверів" для побудови РККС, витративши на це понад 14 млн грн держкоштів.

Ось що заявив із цього приводу народний депутат Віктор Романюк: "Україна вже знає кілька прикладів впровадження схожих схем на "Укрзалізниці" та "Укрпошті". У результаті впровадження "фіскального сервера" на УЗ держава отримала: а) плату ТОВ "УНІТ" за розробку та підтримку системи продажу в розмірі 16 млн грн; б) вимогу ТОВ "УНІТ" перераховувати на рахунок розробника по 5 грн із кожного квитка. Такими ж методами впроваджуються РРО на "Укрпошті" за участі… ДП "Компанія "ATLAS" і ТОВ "УНІТ".

Цікаво, в якій країні суб'єкт господарювання самостійно встановлює вимоги до засобу контролю сплати ним же податків і з порушенням тендерного законодавства витрачає державні кошти на не передбачене законом фіскальне обладнання, розроблене і вироблене фірмами з офшорними засновниками? Чому, попри численні публікації та листи, на це не реагують ані правоохоронці, ані Мінінфраструктури?

І ось тепер під гаслом впровадження новітніх технологій, за мовчазної підтримки виконавчої влади, планується поширити цей досвід на всю Україну, зруйнувавши при цьому систему фіскального обліку.

Залишається сподіватися, що народні обранці, які ратують за інтереси країни і публічно декларують свою підтримку малому бізнесу, стануть на державну позицію під час розгляду законопроекту №4117а в запропонованій редакції.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі