Інвестиції по-київському. Офіційна реакція: без коментарів

Нещодавно офіційне інтернет-представництво президента України повідомило, що Віктор Ющенко звернувся з листом до київського міського голови Леоніда Черновецького з приводу конфліктної ситуації довкола будівництва житлових будинків у м. Києві по вул. Старонаводницькій, 2/20 і по вул. Сім’ї Сосніних, 4а. Також президент звернувся до голови Київської ОДА Віри Улянченко з приводу ситуації, що виникла з будівництвом житла в Київській області — в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 97 і с. Чубинському по вул. Погрібняка, 14.

Структури, причетні до зведення зазначених об’єктів, не виконали умов договорів і не надають інформації про стан речей громадянам, які внесли кошти на будівництво. Ще одним листом президент просить генпрокурора взяти під особистий контроль звернення громадян із цього питання, забезпечити перевірку дотримання чинного законодавства та поінформувати про вжиті заходи заявників і його особисто протягом місяця.

Хто відповість за інвестиції?

Пан Ющенко переконаний, що київська міська влада має надати гарантії забезпечення житлом або повернення коштів постраждалим від групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центру». Про це йдеться в листі глави держави на ім’я київського міського голови Леоніда Черновецького. Крім того, київському міському голові необхідно зустрітися з представниками громадської організації «Спілка обманутих громадян», що захищає права малозабезпечених громадян, які постраждали від «Еліта-Центру». А прокуратурі, у порядку нагляду, перевірити чинне законодавство щодо відшкодування громадянам втрачених коштів. Про вжиті заходи Л.Черновецький і О.Медведько мають поінформувати президента України до 25 вересня ц.р.

Мер Києва не став чекати 25 вересня. Вже через день надійшла його відповідь. За повідомленням інформаційного агентства РБК-Україна, «Київська міська державна адміністрація відмовляється виконувати доручення президента щодо надання компенсацій постраждалим від групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центру». Про це заявив журналістам після засідання колегії КМДА київський міський голова Леонід Черновецький. За його словами, указ президента про надання гарантій щодо забезпечення житлом постраждалих від «Еліта-Центру» — не більш ніж «передвиборний» документ. «За інвестиції, за контроль, за порядок у державі мають відповідати вищі органи державної влади», — сказав Л.Черновецький.

Постраждалим від «Еліта-Центру» мер порадив звертатися до судів і додав, що питання будівництва житла мають бути врегульовані на законодавчому рівні таким чином, щоб квартири продавалися тільки в готовому вигляді або щоб процес інвестиційного будівництва ретельно перевіряли держустанови.

В епіцентрі скандалу — будівельна компанія з першої десятки

Коли 2004 р. організатори схеми «Еліта-Центру» уже подумували про згортання своєї діяльності, реалізація «квартир» по вул. Сосніних, Старонавод­ницькій, а також у Борисполі й Чубинському була в розпалі. За оцінками експертів, компанія-забудовник входила в групу найбільших будівельних компаній столиці й мала дуже непогану репутацію.

Та тільки очевидно, що бізнес-плани цієї й ряду інших компаній (ситуація в яких нині також надзвичайно напружена) грунтувалися на принципі піраміди, коли на гроші новозалучених інвесторів виконувалися зобов’язання перед інвесторами, які заплатили раніше. Бум на ринку столичного житла списував усі прорахунки забудовників і 2005-го, і 2006 р. Тоді можна було все: нараховувати топ-менеджменту будкомпаній заробітні плати, що перевищували річні «оклади» американських сенаторів; особливо не економлячи, купувати землю для зведення наступних будинків у складі піраміди, та ще багато чого було можна.

Усе припинилося одного чудового ранку, коли столичний ринок нерухомості впав в сумну стагнацію. Більшість покупців подумали: Київ, звичайно, гарне місто, от тільки ціни на житло в ньому трохи неадекватні. Струмочок нових інвестицій обмілів до дна й добудовувати об’єкти стало ні на що. Влада відреагувала на це лише постфактум, тобто після того як скандал навколо зазначених об’єктів сягнув точки кипіння. Компанія-забудовник призупинила зведення кількох будинків у Києві й області ще на початку поточного року.

Півтори тисячі сімей не можуть заселитися в будинки, всі терміни здачі яких давно минули. І якщо будинок у селищі Чубинське практично готовий до здачі в експлуатацію, то на інших об’єктах картина менш оптимістична. Ступінь готовності житла по вул. Сосніних не перевищує 83%, об’єктів по вулиці Старонаводницькій і в Борисполі — 50%.

Неодноразові обіцянки забудовника поновити будівництво виявилися пустими, втім, як і договори інвестування. Відповідно до них, заселення до квартир по вул. Сосніних, 4а мало відбутися ще в I кварталі 2007 року (за договорами, укладеними пізніше, — у IV кварталі 2007 р.).

Між іншим, за неофіційною інформацією, серед інвесторів проблемних будинків цього разу виявилися й іноземні громадяни, зокрема громадянин США, тож скандал цілком може набути інтернаціонального забарвлення й «підвищити» інвестпривабливість країни в очах іноземних громадян.

Будбізнес по-українському

У всьому світі фінансування будівництва і житлових, і комерційних об’єктів здійснюють банки, інвестфонди й інші професійні гравці фондових ринків. А громадяни купують за готівку або в кредит уже готове житло.

Водночас у нашій країні склалася унікальна система, коли в переважній більшості випадків «гаманцями» для будівництва житлового будинку виступають пересічні громадяни. Така ситуація вигідна банкам, оскільки їм набагато простіше й безпечніше «впарити» громадянинові іпотеку під позахмарний відсоток, найчастіше під заставу вже наявної нерухомості, ніж кредитувати забудовника. Вигідно, а проблем менше й ризику практично жодного. Нагадаємо, що потерпілих «елітівців» дуже послужливо кредитували відразу кілька найбільших вітчизняних банків, і тепер справно стягують свої кошти назад.

Така ситуація вигідна й будівельним компаніям, оскільки їм набагато простіше «розбиратися» з окремим громадянином, ніж із загоном юристів якоїсь банківської установи. До того ж фінансова установа вимагатиме наявності всієї необхідної дозвільної документації, штрафів і пені за зрив графіків, і взагалі максимальної прозорості.

Громадянинові ж можна запропонувати повернути інвестовану суму, на яку через зростання цін на ринку вже нічого не купиш. Можна «прокрутити» його гроші на інших об’єктах, а терміни здачі житла відсунути на невизначений час.

Лише деякі компанії, використовуючи на будівництво власні оборотні кошти й позикові кошти банків, продають квартири вже після введення будинків в експлуатацію.

Позахмарні ціни на вітчизняну нерухомість змушують громадян ризикувати, вкладати гроші в будинки-напівфабрикати й цим ще більше розганяти ціновий експрес на ринку. Результат закономірний. Заморожені столичні будівництва. Пікети в мерії. І листи довірливих інвесторів:

«Продали однокімнатну квартиру, щоб поліпшити житлові умови, взяли кредит у банку під позахмарні відсотки, мешкаємо сім’єю з дітьми в орендованій однокімнатній квартирі, за її оренду сплачуємо 450 у.о. щомісяця. Становище просто безвихідне».

«Продали трикімнатну квартиру батьків, їм купили однокімнатну, де й мешкаємо всі разом досі, очікуючи виконання зобов’язань за інвестиційним договором».

«Узяли кредит у банку під заставу наявної житлоплощі, тепер не в змозі оплачувати драконівські відсотки (до речі, цього року кількість виданих іпотечних кредитів різко зменшилася, люди нарешті почали більш адекватно оцінювати свої можливості. Можливо, тому цінова вакханалія на ринку нерухомості повільно, але впевнено згортається».

«У нашій країні не всім роздають безплатні квартири, люди намагаються стрибнути вище голови: продають житло батьків, беруть невигідний кредит, і все це заради простого бажання жити в нормальних людських умовах, а не по три-чотири покоління в одній квартирі. Чому виділяють землі під забудову фірмам, які дурять людей?»

Історії зневірених людей, загалом, типові. Тоді як керівництво багатьох столичних будівельних компаній розкошує, ні в чому собі не відмовляючи, люди, які продали або заставили власне житло, не тільки своїми грошима, а й здоров’ям «оплачують» милі пустощі забудовників.

Що ж до директора горезвісної будівельної компанії, то за неофіційною інформацією, буквально в останні дні він виступив ініціатором зустрічі, на якій пообіцяв «звести дебет і кредит»: узяти кредит у банку під ще не розпродані активи й продовжити будівництво.

Дуже хотілося б повірити керівництву компанії. От тільки одночасно з цими заявами з будівельних майданчиків почала зникати техніка — екскаватори, бульдозери вивозять під приводом ремонту. Можливо, це просто збіг, і техніка справді потребує ремонту, а може, ще одна обіцянка гендиректора — це просто ширма, спроба потягнути час. Сумна історія. Та ще гірше те, що ті ж самі сумнівні схеми процвітають на інших будмайданчиках міста — йде жвава купівля-перепродаж котлованів, не зведених будинків, а часом і просто повітря. Чи не час зупинитися?..