«ХАРТРОН» ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ НА ПЕРСПЕКТИВУ КОСМІЧНИМ ПРОЕКТОМ НОМЕР ОДИН НАЗИВАЮТЬ СЬОГОДНІ МІЖНАРОДНУ КОСМІЧНУ СТАНЦІЮ «АЛЬФА»

12 липня ракета «Протон» вивела на орбіту службовий модуль «Зірка». 26 липня успішно здійснено автоматичне стикування модуля з міжнародною космічною станцією. Відтак створено орбітальну станцію, придатну для тривалого перебування в космосі від трьох до шести космонавтів у складі інтернаціональних екіпажів. Планується, що перший екіпаж завітає на станцію 30 жовтня. Це суто науковий проект, у якому беруть участь представники Росії, США, Європейського космічного агентства, можлива подальша участь компаній Японії, Канади й інших країн. Систему керування службового модуля «Зірка» розробило українське підприємство АТ «Хартрон». Київський радіозавод виготовив дуже важливу систему «Курс», що входить до системи керування.

Нинішня система керування втілила багаторічний досвід «Хартрону» з розробки СК транспортних кораблів постачання комплексу «Алмаз», вантажних і наукових модулів комплексу «Мир», створених разом із центром ім. Хрунічева в період з 1977 по 2000 рік, результати наукових досліджень, отриманих безпосередньо для МКС, — блоки «Зоря», «Зірка».

Стикування модуля «Зірка» та міжнародної космічної станції дуже важливе для української та російської космічної галузі — бездоганне виконання цього завдання гарантувало участь Росії й України як партнерів у міжнародних космічних програмах.

Практично, для усіх фірм — творців ракет і космічних кораблів (супутників) колишнього СРСР — «Хартрон» робив системи керування: для ракет і супутників КБ «Південного» і «Південмашу», для ракет Красноярського КБ прикладної механіки й Омського ВО «Політ», балістичних і крилатих ракет НВО «Машинобудування», космічних апаратів центру ім. Хрунічева та НВО ім. Лавочкіна, для ракети «Енергія» РКК «Енергія». Спектр діяльності надзвичайно широкий — від балістичних ракет і носіїв, високоточних систем керування космічними апаратами до важких (18—20 тонн) космічних кораблів з автоматичним стикуванням у космосі. Системи керування «Хартрону» завжди вирізнялися високою живучістю. Нинішня система, створена для МКС, має забезпечити безвідмовну роботу протягом 15 років.

Фахівці зазначають, що стикування в космосі — досить специфічне завдання. На території колишнього СРСР лише двоє підприємств виготовляли системи керування — РКК «Енергія» та «Хартрон». Тепер одне з них — у Росії, друге — в Україні. РКК «Енергія», а простіше фірма Сергія Корольова, — розроблювач СК для семитонних об’єктів типу «Союз» і «Прогрес», ніша, що збереглася за «Хартроном», — двадцятитонні модулі з повністю автоматичною системою керування. Поки що Росії вигідно залишати цю нішу Україні: щоб узяти розробку таких СК на себе, російським підприємствам, як вважають фахівці, знадобиться приблизно п’ять років, і, до того ж, необхідне значне фінансування.

Чи вдасться зберегти українському підприємству свої позиції на російському ринку? Президент АТ «Хартрон» Яків Айзенберг відповідає на це запитання гранично просто:

— Ми зі шкури ліземо, щоб залишитися, але від нас мало що залежить. Треба, щоб у російських фірм, які працюють з нами, були комерційні замовлення. Вони готові співробітничати — ми для них звичні, надійні, дешеві. Сьогодні використання ракет для запуску космічних апаратів — виключно вигідний бізнес. Французька ракета, якщо не помиляюся, бере 150 млн. дол. за пуск, російський «Протон» — 80 млн. дол. Доставка на орбіту супутника телебачення чи зв’язку — дуже прибуткова справа. Ми робимо для центру ім. Хрунічева СК ракети «Рокіт». Вони призначені для виведення малих супутників зв’язку.

Ідеальний приклад конверсії — ракета СС-18. Найгрізніша та найкраща в світі міжконтинентальна ракета, американці її ласкаво називають «Сатаною». Після ратифікації російською Держдумою договору ОСО-2 всі ракети, що перебувають сьогодні в Росії, витягнуть із шахт. Системи керування для міжконтинентальних ракет були основним «хлібом» для «Хартрону». На його рахунку 20 типів таких ракет. І ось абсолютна зброя перетворюється на мирну ракету. Наш перший супутник уже запущений. На черзі намічений на 25 серпня запуск другого.

Сьогодні провідне підприємство військово-промислового комплексу «Хартрон» переважно у сфері космосу працює в російських проектах, податки ж сплачує Україні. Фахівці вважають, що співробітництво українського та російських підприємств могло б стати тіснішим, якби нарешті було вирішене питання приватизації «Хартрону».

Сьогодні 74,6% акцій «Хартрону» належать державі. Ситуація схожа на принцип валізи без ручки — і носити важко, й покинути шкода.

Шість разів Кабмін України змінював свої рішення з приватизації цього підприємства, і це за умови домовленості з російськими партнерами про придбання пакета акцій. Остання епопея тягнеться з січня. Спочатку держава залишала собі 25% плюс одна акція, потім готова була продати всі 74,6%, але втрутилося Національне космічне агентство України, й приватизацію зупинили. Начебто документи підписані, узгоджені, але далі вони так і не рухалися, нічого не говориться ні про умови конкурсу, ні про ціну.

Одне з найбільших українських підприємств, у складі якого десятки КБ, — «мозковий центр», як називають його фахівці, виживає, як мовиться, не завдяки, а всупереч. Неабияка подія — стикування в космосі, яке провели системи керування «Хартрону» і про яке говорили наприкінці минулого і на початку цього тижня в багатьох країнах світу, в Україні пройшла якось непомітно. Держава, схоже, забула про цього свого товаровиробника.