Гривня теж чекає президента, якому могла б довіряти. Політична криза може перерости у фінансову. Ставки банків зростають

Ще напередодні другого туру виборів експерти однозначно розглядали можливу перемогу Януковича як негативний сигнал для фінансового ринку країни. А злочинне нехтування вільним волевиявленням українського народу з боку правлячої влади здатне остаточно підірвати віру людей і призвести до паніки на ринку фінансів. Фахівці прогнозують, що можливі наслідки політичної кризи для банківського та фінансового секторів за своїми масштабами перевершать фінансові збурення, які відбувалися в країні напередодні виборів.

Передвиборна гривня безслідно зникла

Більшість українців помітили лише тимчасовий ажіотаж на ринку готівкової валюти, нібито швидко й успішно погашений інтервенціями Нацбанку. Насправді ситуація для банкірів виявилася значно складнішою. Країні явно не по кишені щедрі, але безсистемні соціальні виплати останніх місяців. Фінансова система спрацювала, на перший погляд, парадоксально, але по-своєму логічно. Викинута передвиборна гривня швидко і безслідно зникла. В Україні — дефіцит національної валюти. Надліквідність, яка створила банкам чималих проблем напередодні виборів, за кілька тижнів змінилася дефіцитом гривневих ресурсів. Мало відомо, що на жовтень-листопад припали масові продажі ПДВ-ОВДП і корпоративних облігацій. Нестача гривні примусила банки продавати цінні папери зі своїх портфелів. Якщо вже фінансисти масово скидають доходні облігації, то, отже, резерви отримання гривні та поповнення ліквідності у них вичерпалися остаточно.

Втеча вкладників

У паніці народ не просто рекордними темпами витрачав щедрі подачки влади, намагаючись перевести їх у тверду валюту чи товари. Сталося те, чого фінансисти побоюються найбільше, — люди забирали гроші з гривневих депозитів.

За даними НБУ, пік зменшення гривневих депозитів фізосіб припав на останні два тижні жовтня і становив 1,23 млрд. грн., або 97% від загального обсягу відпливу цих коштів за весь місяць. Втеча вкладників була зумовлена двома чинниками. Перший — інфляційні очікування та невизначеність у стабільності національної валюти через різке збільшення соціальних, пенсійних та інших виплат із бюджету. Другий — зниження рівня довіри до влади через її непередбачуваність на президентських виборах.

Сумарні депозитні показники банків за жовтень неоднозначні. У цілому по банківській системі загальний обсяг депозитів за жовтень, за даними НБУ, навіть зріс на 0,5%, порівняно з вереснем. Однак гривневі депозити постраждали дуже серйозно. Протягом жовтня депозити фізосіб у нацвалюті зменшилися на 4,8% (на 1,3 млрд. грн. — до 26 млрд. грн.), тоді як вклади у ВКВ збільшилися на 8,8% (на 1,5 млрд. грн. — до 19,1 млрд. грн.).

Конвертація вкладів за курсом міжбанку

Багато клієнтів просто переводили гривневі депозити у валютні. В Укрсоцбанку, наприклад, обсяг гривневих вкладів у жовтні зменшився на 10%, а обсяг депозитів у доларах зріс на 14%, у євро — на 12%. В УкрСиббанку, за твердженням голови правління Олександра Адарича, сумарний обсяг депозитів навіть збільшився на 100 млн. грн., що становить 10% депозитного портфеля. Така ситуація спостерігалася в «Авалі», Кредитпромбанку, ПроКредитБанку. А в банку «Форум», як повідомив заступник голови правління Андрій Петрієв, депозитний портфель по фізичних особах зменшився на 1,7—1,8%. Багато банкірів також, хоч і неохоче, але визнають зменшення обсягів депозитів у цілому і рекордне зменшення депозитів у гривні.

Більшість банків спрямовували свої зусилля на те, щоб зберегти свого клієнта. Безперешкодно переводили гривневі депозити у валютні за курсом міжбанку (5,31 грн./1 дол.) і без втрат для вкладників. Саме такої тактики дотримувалися Укрсоцбанк і «Форум». А Кредитпромбанку вдалося мінімізувати відплив вкладів населення, запропонувавши нові депозитні продукти з підвищеними ставками по короткострокових вкладах.

Підвищення ставок та інфляція

Ринок досить швидко відреагував на жовтневий ажіотаж: багато банків підвищили ставки з гривневих депозитів ще на початку листопада. До того ж НБУ також закликав банкірів підвищити ставки з депозитів, аргументуючи свій заклик, щоправда, лише зростанням темпів інфляції. Вдруге за останні кілька місяців НБУ підвищив облікову ставку й одночасно запропонував банкам підвищити ставки з гривневих депозитів. З 8 листопада облікову ставку Нацбанку було підвищено з 8 до 9% річних, що стало найсуттєвішим її збільшенням за останні роки. До того ж за два попередніх місяці на 3,5% зросла й ломбардна ставка, яка становить нині 14,5%. Все це свідчить про підтвердження НБУ наростання інфляційних процесів. Тільки за офіційними даними, інфляція в жовтні становила 2,2%.

Нацбанк порекомендував своїм підопічним на 1—2% підвищити ставки з гривневих депозитів для фізичних і юридичних осіб та приблизно в таких самих межах знизити їх за вкладами в іноземній валюті. У НБУ вважають, що таким чином фінустанови допоможуть усунути перекіс у ресурсах.

Фінансисти розцінюють реакцію НБУ цілком однозначно. «У головному банку сьогодні дають дуже різні оцінки інфляції. Одні кажуть, що, за результатами 2004 року, вона не перевищить 9,5%, інші називають цифру 11,2%. Підвищення облікової ставки та ціни грошей у країні в цілому — це своєрідна підготовка до зростання інфляції. Висновок: банкам та їхнім клієнтам слід готуватися до подорожчання кредитів... і, може, досить суттєвого — не виключено, що банки почнуть відкочуватися до колишніх бар’єрів у 30—35% річних».

Ціна грошей залежить від довіри народу
до влади

Зростання ставок напередодні другого туру виборів, можливо, було лише прелюдією до більш значного зростання ціни грошей у країні. Адже ціна грошових ресурсів прямо залежить від довіри народу до влади. Усіх тепер цікавить одне запитання: жити після виборів буде краще чи веселіше? Насправді передумов до фінансової кризи стільки ж, скільки і до її відсутності. Передумови для кризи є, як є вони завжди в організмі будь-якої держави. Усе залежить від рівня довіри, яку простий українець виявляє до людини, котра стане президентом його країни.