Гривня перед виборами. Зміцнення офіційного курсу національної валюти не заважає падінню її готівкового курсу

Основний парадокс сьогодення на валютному ринку країни полягає у прямо протилежних тенденціях на ринках готівкового й безготівкового долара. На міжбанківському валютному ринку вже тривалий час переважає пропонування американської валюти, що дозволяє Національному банку рекордними темпами нарощувати свої золотовалютні запаси і м’яко ревальвувати гривню. На готівковому ж ринку позначилася явна тенденція підвищеного попиту на американський долар, що супроводжується досить швидким зростанням його обмінного курсу і спреду між курсами купівлі та продажу.

У понеділок 13 вересня офіційний курс гривні сягнув психологічно важливого значення — 5,3100 грн. за долар — і протягом тижня продовжував зміцнюватися. Ситуація на міжбанківській валютній біржі цьому більш ніж сприяла. Нацбанк купував долари, причому за курсом, традиційно на 100 пунктів нижчим від офіційного. Тим часом готівковий курс долара знову побив усі рекорди і в київських обмінниках сягнув значень 5,326—5,359 грн./дол. Тобто навіть ціна купівлі доларів обмінними пунктами встановилася значно вища за офіційний курс.

Такий стан речей не можна пояснити лише сезонним чинником. Для посилення любові пересічних громадян до американської валюти існують реальні макроекономічні, політичні й психологічні причини.

Перша і найсуттєвіша причина — надлишок гривні в країні. Економічне зростання в Україні істотно перевищило початкові прогнози. Оцінивши ситуацію, Мінекономіки недавно поліпшило прогноз зростання ВВП із 9,5% до 12,4% (на сьогодні цей показник ще більший — 13,4%). Крім того, рекордними цього року виявилися обсяги надходжень від приватизації: при планових 2 млрд. грн. вони зараз становлять 7,5 млрд. грн. Не підвели й вітчизняні експортери: позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу очікувалося на рівні 2 млрд. дол., а нині становить 4,7 млрд. дол. Таким чином, на рахунках уряду донедавна було близько 15 млрд. «додаткової гривні». Зараз ці кошти «пішли в народ» у вигляді соціальних виплат, підвищення зарплат бюджетникам і ліквідації колишніх заборгованостей із зарплат. Не слід скидати з рахунку й передвиборних бюджетів самих кандидатів у президенти. Гроші на їхню політичну діяльність і створення іміджу також надходять із закордонних рахунків і оцінюються фахівцями в мільярди доларів. Ці кошти, у кінцевому підсумку, теж опиняються на руках у населення. Закономірно, що «гривневий навіс» не може не ослабляти національну валюту, тим більше в умовах інфляційних очікувань простих українців.

Один дуже суттєвий нюанс — експортні й приватизаційні надходження та гроші на вибори приходять в Україну у вигляді твердої валюти (як правило, американських доларів). Це пояснює ситуацію на міжбанківському валютному ринку й оптимізм Нацбанку. За сім місяців ц.р. валютні засіки НБУ поповнилися на 5 млрд. дол., тобто удвічі більше, ніж за весь 2003 рік.

Ситуацію на грошово-валютному ринку країни фахівці оцінюють як традиційну для українських виборів. «З огляду на досвід попередніх десяти років, можна сказати, що десь за півроку до виборів іде приплив валюти, а напередодні виборів починається відплив», — каже в.о. директора департаменту валютного регулювання НБУ Микола Мельничук. Фінансисти також відзначають дедалі ширші масштаби таких явищ, що збіглися нинішнього року з рекордною приватизацією «найбільш ласих» підприємств і надзвичайно сприятливою для наших експортерів кон’юнктурою зовнішніх ринків.

На об’єктивні макроекономічні тенденції ринку накладаються і психологічні чинники. Невпевненість у завтрашньому дні напередодні виборів першої особи держави примушує багато підприємств, фірм і рядових українців робити заощадження у валюті, яка традиційно вважається у нас стійкішою до внутрішніх проблем. У більшості українців ще в пам’ятку 1998 рік, який «з’їв» їхні заощадження за кілька місяців. Та й інфляційні процеси населення оцінює реалістичніше й песимістичніше, ніж урядові структури. Недавній стрибок цін на бензин був частково погашений у пожежному порядку новим меморандумом, а це явне свідчення неефективності політики адміністративного стримування цін. Як складеться ситуація після виборів — ніхто передбачити не береться.

У підриві авторитету національної валюти відіграли свою роль і вітчизняні банки. Отримавши борги із зарплати й вирішивши віднести свої гроші в банк, рядові українці напевно були прикро вражені рівнем ставок за гривневими депозитами. Протягом останніх місяців великі банки знизили їх приблизно на 1%, а в цілому по ринку депозити терміном на один рік подешевшали на 1,5—2%. Середня ціна вкладу у валюті в комбанках нині коливається в межах 7—10%, у гривні — 14—20% річних. З урахуванням інфляційних очікувань, гривневі депозити стають дедалі менш привабливими, принаймні нові ставки поки що відлякують потенційних вкладників. За останній місяць обсяги депозитів фізосіб у гривнях хоч і не дуже (на 0,2%), а все ж упали. Неважко здогадатися, що гривня, яка не потрапила на депозит, була або витрачена на поточні потреби, або знайшла собі «валютний притулок».

До закінчення виборів президента тенденції грошово-валютного ринку, мабуть, збережуться. Головне питання, яке тривожить фінансистів і викликає дискусії, — як поведеться ринок після виборів. За прогнозами фахівців, нинішні рекордні валютні надходження, пов’язані в основному з президентською кампанією, після виборів обіцяють вилитися в серйозний відплив ВКВ. Існують різні сценарії розвитку ситуації — від продовження плавної ревальвації гривні до песимістичних очікувань зниження курсу до 5,35—5,37 грн./дол.

Та все ж більшість експертів налаштовані оптимістично. Можливо, у грудні—січні і станеться певний відплив доларів, що може навіть викликати незначні коливання курсу і змусить НБУ продавати долари зі своїх запасів. Але, оскільки реальний ефективний курс національної валюти значно занижений (за оцінками фахівців, він має перебувати на рівні 4,8 грн./дол.) і економіка України, безперечно, перебуває на піднесенні, зміцнення гривні не уникнути. Хоч би хто переміг на виборах, відбуватиметься плавна (щоб не нашкодити експортові) ревальвація української валюти. Тому найближчими роками ставка на гривню все ж таки буде оптимальною.