Гральний бізнес: стандарти європейські чи російські?

23 травня, 2008, 14:56 Роздрукувати Bипуск № 19, 23 травня-30 травня 2008р.
Відправити
Відправити

Дискусія про те, яким має бути українське законодавство про азартні ігри, триває не перший рік. За цей час в українському парламенті змінилося вже третє скликання депутатів...

Дискусія про те, яким має бути українське законодавство про азартні ігри, триває не перший рік. За цей час в українському парламенті змінилося вже третє скликання депутатів. Весь цей час держава продовжує втрачати гроші, тому що надприбутки ринку азартних ігор ідуть не в бюджет, а до кишень різнокаліберних ділків. Зупинити цей процес допомогло б ухвалення сучасного законопроекту про регулювання ринку азартних ігор, який встановив би чіткі правила, а головне, жорсткі вимоги до організаторів цього бізнесу.

Саме про це йшлося на слуханнях на тему «Шляхи законодавчого регулювання питань з організації та проведення азартних ігор в Україні», які відбулися наприкінці березня в парламентському комітеті з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва. За підсумками слухань голова комітету, нардеп Наталія Королевська (фракція Блоку Юлії Тимошенко) і внесла на обговорення ВР проект постанови №2439 про загальнопарламентське обговорення цієї досить актуальної теми. Слухання відбудуться в листопаді.

Європейський досвід

На комітетських слуханнях європейські експерти, зокрема, запропонували Україні орієнтуватися на загальносвітову тенденцію, яка передбачає збільшення вартості ліцензії для операторів ринку азарт­них ігор. За їхніми словами, це призводить до укрупнення галузі, що спрощує контроль за нею з боку держави та громадськості.

Один із доповідачів, журналіст Financial Times Ендрю Джелентлі вважає, що регуляторний режим, який забезпечує прозоре ліцензування, допомагає залучати серйозних інвесторів для того, щоб вони робили бізнес у цій країні. «Ліцензування грального бізнесу може бути прибутковим для дер­жави. Наприклад, Італія торік отримала 5 млрд. євро, що становило близько 6% ВВП», — стверджує Е.Джелентлі. Водночас він зазначив, що Європа не пішла шляхом створення зон для грального бізнесу, тому що це призводить лише до втрат бюджету та збільшення кількості нелегальних закладів.

Аналітик британського аналітичного агентства Gaming Compliance Лаурі Корпі заявив, що загальноєвропейською тенденцією є посилення вимог до гральних закладів. На його думку, тут найбільш показовий приклад Естонії, яка прийняла найсучасніший у Євросоюзі закон щодо азартних ігор і, зокрема, збільшила вартість ліцензії зі 120 тис. до 1 млн. євро. Крім того, цим законом підвищено вимоги до мінімальної кількості обладнання та посилено норми з дотримання безпеки відвідувачів. «В Естонії розуміють, що це призведе до закриття багатьох маленьких казино, — зазначив Лаурі Корпі, — проте свідомо йдуть на такий крок, спрямований на захист споживачів».

Голова Європейської гральної асоціації Бепі Моттес висловив упевненість, що важливо не лише підтримувати зайнятість населення в гральному бізнесі (що створює стабільну базу для оподатковування), а й усвідомлювати, що ця галузь створює додаткові робочі місця в інших сферах сервісу.

Особливий російський шлях

Водночас Україна має можливість оцінити й російський досвід регулювання грального бізнесу. Там, як звичайно, пішли іншим шляхом. 3 жовтня 2006 року тодішній президент РФ Володимир Путін вніс до Держдуми проект закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Закон встановив значні фінансові вимоги до організаторів азартних ігор: чисті активи — 24 млн. дол., технологічний відсоток виграшу автоматів — не нижче 90% тощо. Однак головне законодавче нововведення — гральні заклади можуть розташовуватися лише в чотирьох ігрових зонах. А саме — в Калінінградській області, республіці Алтай, Приморському краї та на кордоні Ростовської області і Краснодарського краю.

Коли вималювався остаточний список «російських лас-вегасів», почалися протести місцевих жителів, які бояться напливу кримінальних елементів. В усіх чотирьох регіонах нині активно збирають підписи, а в місцевих органах самоврядування розглядають законопроекти про скасування цього рішення. Не в захваті й самі оператори азартного бізнесу: одна річ, коли гральні заклади розташовані в Москві та Петербурзі, й інша, коли потенційному клієнту потрібно їхати через півкраїни, щоб розважитися в казино. Не факт, що доїде...

Проте автори кількох українських законопроектів пішли «зональним» шляхом і пропонують винести гральні автомати за межі Києва. Хтось пропонує сліпо скопіювати російський приклад і зробити чотири гральні зони подалі в регіонах. А хтось налаштований менш радикально, пропонуючи залишити гральні автомати в Київській області, тобто там, де можна вигідно продати під це землю. Схоже, наступати на чужі граблі — невикорінна наша риса...

Неминуче зло

Досвід багатьох країн показав, що різкі обмеження грального бізнесу чи повна його заборона не призводять до його зникнення. Наприклад, у Китаї гральний бізнес зовсім заборонений. Єдина гральна територія там — це Макао, про що люблять нагадувати апологети гральних зон. Проте, за різними даними, в Піднебесній функціонує понад мільйон нелегальних ігрових автоматів, які повністю контролюються китайською організованою злочинністю. Незважаючи на величезний штраф і трирічний тюремний строк за організацію підпільних гральних закладів, лише в провінції Гуандунь, за оцінками експертів, працює приблизно 300 підпільних казино та близько 500 тис. підпільних гральних автоматів. Щороку китайці залишають у зарубіжних гральних закладах близько 600 млрд. юанів.

У Туреччині діє заборона на гральний бізнес, проте, за різними оцінками експертів, на території країни функціонує від 1000 до 3000 підпільних казино. У Саудівській Аравії — країні з найжорсткішими ісламськими обмеженнями на азартні ігри (крім кінних перегонів) — регулярно з’являються повідомлення про рейди поліції до підпільних гральних закладів.

До речі, одним із поширених міфів грального зонування є твердження, що весь гральний бізнес США зосереджено винятково в Лас-Вегасі. Міф: насправді він дозволений у 36 штатах у всіляких формах у тисячах закладів. США посідає друге місце у світі за кількістю встановлених гральних автоматів. Усього ж на цю країну припадає 37% світового обороту грального бізнесу, який, за оцінками консалтингової компанії GBGC, становив у 2007 році 74 млрд. дол. (прогноз на 2012 рік — 89 млрд. дол.). Ще 42% обороту грального бізнесу зосереджено в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні й лише 19% — у Європі...

Американські оператори грального бізнесу — одні з найбільших у світі. Серед них такі, як Harrah’s (оборот — 27,8 млрд. дол.), MGM Mirage (24,3 млрд. дол.) та інші. Сьогодні через насичення американського ринку ці компанії здійснюють активну політику злиттів і поглинань, спрямовану на експансію на ринки Великобританії, Шотландії, Макао, Австралії та ін.

Укрупнюйся або програєш!

Україна — країна з порівняно ненасиченим ринком азартних ігор. За офіційною інформацією Департаменту моніторингу адміністрування платежів Міністерства фінансів України, станом на 1 березня 2008 року кількість гральних автоматів становить 102244 шт. Таким чином, на кожну тисячу українців припадає приблизно 2,2 грального автомата. За неофіційними даними, їх удвічі більше, проте навіть з урахуванням цієї поправки за кількістю гральних автоматів на душу населення Україна значно поступається більшості європейських країн: наприклад, Угорщині — у 1,5 разу, Чехії — вдвічі, Іспанії — більш як утричі. Більше, ніж в Україні, ігрових автоматів на душу населення в таких країнах, як Італія, Німеччина, Голландія, Чехія, Латвія, Австралія та ін. Тому не виключено, що наша країна стане одним із напрямків експансії великих транснаціональних концернів.

Що тоді? Навряд чи сильно фрагментований український гральний бізнес зможе встояти в момент зіткнення віч-на-віч із гігантськими гральними корпораціями, які володіють величезними фінансовими можливостями й великим досвідом на ринку. З моменту початку зацікавленості американських компаній зовнішніми ринками український гральний бізнес вимушений прийняти конкурентне майбутнє. Вже очевидно, що тиск глобалізації буде дуже високим у гральній індустрії. І можливостей для розвитку тут дві: створення маркетингових «ніш» або конкуренція на глобальному рівні.

Українські оператори не мають ані досвіду, ані фінансових ресурсів для конкуренції. У цьому разі дер­жавною стратегією є стимулювання укрупнення грального бізнесу, що підвищить його конкурентоспроможність і забезпечить умови для створення альянсів із глобальними гравцями в майбутньому. І від наших доблесних депутатів залежить те законодавче поле, яке цій стратегії сприятиме. Або заважатиме...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК