ЕВОЛЮЦІЯ РИНКІВ: ЯК РОЗВ’ЯЗАТИ ГОРДІЇВ ВУЗОЛ?

Важко уникнути майбутнього.

Оскар Вайльд

Ні для кого не таємниця, що дніпропетровські міські ринки для своїх господарів і тих, хто на них торгує, перетворилися на своєрідні офшорні зони. Саме тут збувається неякісний товар, обертаються величезні суми неоподатковуваної готівки, а їхні власники одержують надприбутки. Крім того, за останнє десятиліття різнокаліберні торговельні намети й лотки перетворили центр мегаполіса на величезне торжище, що заполонило головний проспект К.Маркса і прилеглі до нього вулиці. У травні 2001 року вийшов указ Президента № 334/2001 «Про заходи щодо вдосконалення функціонування ринків із продажу продовольчих і непродовольчих товарів». Указ ставив такі завдання: перетворити неконтрольовані базари на сучасні торговельні комплекси, посилити контроль над якістю товарів, надати суб’єктам підприємницької діяльності довгострокову оренду земельних ділянок для розміщення ринків.

Результатом президентського указу в Дніпропетровську стала «Програма вдосконалення функціонування ринків на період 2002—2010 рр.», затверджена восени минулого року сесією міськради. Цим документом передбачено перетворення дніпропетровських ринків на сучасні європейські супермаркети.

Кілька років тому міська влада Дніпропетровська придумала термін «торговельний майданчик», закріпивши за ним юридичний статус: «об’єкт суб’єкта підприємницької діяльності, створений з метою організації іншими особами дрібнороздрібної торгівлі обмеженим асортиментом непродовольчої групи товарів на спеціально відведеній у тимчасове користування земельній ділянці. Функціонування торговельного майданчика забезпечує суб’єкт підприємницької діяльності». Цілком логічно стверджується, що утворення це тимчасове й аж ніяк не ринок. Тут не передбачено виділення підприємцям земельних ділянок, немає лабораторій СЕС і, відповідно, не можна торгувати продуктами харчування, що швидко псуються. Словом, тоді було укладено тимчасове перемир’я між владою та мешканцями «диких» ринків.

Зрозуміло, що інвестори, на котрих дуже розраховували розробники міської програми, вкладатимуть гроші в розвиток перспективних об’єктів. Особливо привабливими для вкладення коштів стали стихійні ринки-базарчики в центрі та спальних районах міста, що дістали тимчасову прописку як «торговельні майданчики». Замість їх уже збудували кілька сучасних торговельних комплексів, куди запропонували перейти реалізаторам ринків і майданчиків, котрі, за рішенням міськвиконкому, припинили свою діяльність. І все наче добре, але ціна місця в новобудівлях у три-п’ять і більше разів перевищує стару. У відкритому, приміром, навесні цього року з великою помпою «Слов’янському базарі» оренда одного місця коштує 150 доларів на місяць. Продавці, м’яко кажучи, невдоволені і, крім відмови переходити на нові площі, закидають скаргами всі владні структури, зокрема й адміністрацію Президента. Крім того, на будинки міськвиконкому та облдержадміністрації періодично накочують хвилі пікетів. Тож поява будь-якої торговельної точки-новобудівлі зустрічається в багнети. Проблема зав’язана, образно кажучи, у тугий вузол, рубати який ніхто не хоче, а розв’язати не може. Утім, якщо захотіти...

На відміну від горілчано-тютюнового й ікряно-консервного, часто «лівого» оптово-роздрібного базарного достатку останнього десятиліття минулого століття, квітковий майданчик на розі вулиць Глінки й Московської в центрі Дніпропетровська з’явився майже водночас із Карибською кризою та польотом Юрія Гагаріна. Час анітрішки не змінив тісний п’ятачок на чотири сотки, де торгують уже діти й онуки перших квітникарок. Саме він і став одним із перших, куди «поклали око» місцеві інвестори, котрі вирішили створити сучасне підприємство торгівлі площею 1700 квадратних метрів на тому самому майданчику в 0,04 га. Проект, підготовлений «Студією сучасного дизайну» на замовлення інвестора ТОВ «Агат», став фактично першим квітковим торговельним комплексом в Україні. На перших двох поверхах будуть торговельні місця реалізаторів живих і декоративних квітів. На третьому — кав’ярня та службові приміщення дирекції. Для кращого збереження ніжної продукції передбачено дві камери схову та два холодильники, плюс система зволоження й сушіння повітря з автономною казанною. Для зручності покупців зовні передбачено автостоянку. Добре? Ще б пак! Але найголовніше, що «Агат» врахував сумний досвід власника побудованого «Слов’янського базару», куди, навіть силою не затягнеш реалізаторів із вищевказаної причини.

Задовго до початку реконструкції директор ТОВ «Агат» Олександр Григоренко запропонував квіткарям укласти з ним офіційний договір, один із пунктів якого недвозначно обумовлює надання всім реалізаторам робочих місць такої самої площі, як і раніше. Воно й не дивно, оскільки загальна площа під торгівлю квітами в новому будинку більш як удвічі (1100 кв. м) перевищує стару. А сімейним династіям, що торгують тут не один десяток років, навіть запропонували право вибору конкретного місця. На період півторарічної реконструкції, по суті нового будівництва, людям запропонували не менш тепле «місце під сонцем» на вулиці Харківській, 15. Причому «Агат» усі видатки з обладнання тимчасового притулку, розташованого на дуже велелюдному місці, за два кроки від старого, бере на себе. І переведе туди людей на вже обладнані місця. А найголовішне, що в запропонованому договорі чітко обумовлено збереження старих ставок ринкового збору. До речі, з урахуванням колишньої низької орендної плати і складено бізнес-план «Агата», що не переслідує одержання миттєвого прибутку й розраховує повернути вкладені кошти, не раніше, ніж через десять років.

Ставка ринкового збору збережеться, ясна річ, за стабільних тарифів на енергоносії. Погодьтеся, незмінна вартість оренди при злеті цін на кіловати, куби води або пару ринковим відносинам явно не відповідає. Окремі гарячі голови побоюються перепрофілювання підприємства. Це вже, даруйте, марення найчистішої води. Хто ж мінятиме «мерс» на «Запорожець», якщо це місце в дніпропетровців асоціюється (коли хочете, на генетичному рівні) винятково з квітковим ринком, де й ціни нижчі й асортимент не має собі рівних. Тож їхали, їдуть і їхатимуть сюди, не зважаючи на відстань, із усіх кінців Дніпропетровська.