Елемент торгу. Telenor обвинувачує українську судову систему в «незрілості»

«Слабке законодавство» і «незріла судова система» — саме такі терміни звучали з вуст представників норвезької компанії Telenor на прес-конференції 7 лютого, де керівництво компанії, яка є одним з акціонерів стільникового оператора «Київстар», знову обвинувачувало суд у своїй черговій поразці. На думку юристів, критикуючи та ігноруючи закони України, норвезький інвестор рубає сук, на якому сидить.

22 січня ц.р. господарський суд Києва заборонив компанії Ernst & Young проводити аудит фінансової звітності мобільного оператора за 2006 рік. Це рішення було винесено в зв’язку з позовом іншого акціонера, компанії «Сторм», афільованої із російським холдингом Altimo. Відразу ж після цього норвезький Telenor закликав піддати ревізії низку рішень українських судів, що стосуються конфлікту. Зокрема, і жовтневе рішення вищої судової інстанції — Верховного суду — із приводу невідповідності статуту «Київстару» законодавству України.

Тим часом «Київстар», попри конфлікт акціонерів, продемонстрував минулого року найкращі на ринку фінансові показники. Що, певне, привнесло нові цифри в переговори про «корпоративне розлучення», які ведуть акціонери українського оператора.

Право Ernst & Young проводити аудит звітності «Київстару» було оспорене «Стормом» на тій підставі, що рада директорів мобільного оператора не давала згоди на вибір цієї компанії як аудитора. Рішення за цим позовом «Сторму» ще не прийняте, однак Київський господарський суд, який його розглядає, заборонив проведення аудиту як забезпечувального заходу до закінчення розгляду справи по суті.

Про те, що формально «Київстар» не давав згоди на призначення Ernst & Young аудитором, визнали на своїй прес-конференції і юристи Telenor. Вони, правда, обвинуватили «Сторм» у саботажі прийняття цього рішення. За їхніми словами, востаннє Ernst & Young був затверджений аудитором «Київстару» у 2003 році, і тоді на це дали згоду і «Сторм», і Telenor. Оскільки нового рішення з цього приводу рада директорів не приймала, договір залишається в силі.

Нагадаємо: засідання ради директорів не проводили в «Київстарі» уже майже два роки, бо два роки не проводилися збори акціонерів компанії, на яких рада директорів мала призначатися. Причина — неявка на збори представників «Сторму». Тому що весь цей час компанія «Сторм» у судовому порядку оспорювала саме порядок призначення ради директорів із метою домогтися паритету прав із Telenor і підсилити свої можливості впливати на управління компанією.

Шостого жовтня 2006 року Верховний суд України виніс рішення залишити в силі більш раннє рішення Київського апеляційного суду про те, що положення статуту «Київстару» про порядок призначення ради директорів, що не влаштовували «Сторм», мають бути приведені у відповідність із законодавством України. Проте нова рада директорів, до складу якого представники «Сторму» і Telenor увійшли б на паритетних засадах, так і не призначена.

Потрібно зазначити, що блокування аудиту «Київстару» — захід досить жорсткий. Зрив зборів акціонерів, до якого удався «Сторм», не перешкоджав операційній діяльності компанії. Зокрема, її менеджменту вдавалося працювати в рамках раніше затвердженого фінансового плану, розвиваючи компанію шляхом реінвестування прибутку. Попри конфлікт, акціонери дотримувалися принципу «не нашкодь». Адже у разі припинення партнерства (докладніше про це — нижче) один із них зацікавлений отримати контроль над потужним оператором, а інший — великі гроші за частку, яка продається, і компанія їм потрібна «жива».

Блокування аудиту закриває оператору шлях до нових зовнішніх запозичень і погіршує умови обслуговування раніше випущених компанією цінних паперів (нагадаємо: оператор залучав кошти за допомогою розміщення різноманітних типів облігацій). Крім того, за словами представників компанії, оскільки, за рішенням Верховного суду, Telenor втратив контроль над радою директорів, то він не може консолідувати результати діяльності «Київстару» у своїй фінансовій звітності. Без аудиту Telenor технічно не зможе належним чином консолідувати «Київстар» (що становить близько 25% доходів норвезької компанії), що може різко знизити ринкову вартість самого Telenor. Відомий і термін: результати аудиту Telenor має надати до кінця червня 2007 року.

У відповідь на судові рішення Telenor звернувся до низки державних органів — Міністерства юстиції, Генпрокуратури, Ради суддів, Вищої ради юстиції та комітету Верховної Ради з питань правосуддя — із проханням «перевірити неупередженість судових рішень щодо прав компанії на управління компанією «Київстар». Усього компанія перелічила дев’ять судових рішень судів різноманітних інстанцій, які викликають у неї сумніви.

«Єдина мета цієї заяви — констатація незрілості судової системи України», — заявив глава представництва Telenor в Україні Тронд Мо. На його думку, зловживання в цій гілці влади «шкодять не тільки компанії, а й іміджу України загалом», наприклад, у контексті вступу до Світової організації торгівлі.

За словами юридичного радника Telenor Олексія Дідковського, норвезька компанія впродовж двох років чекала «певної реакції від державних органів на ці події». Коли такої реакції Telenor не дочекався, було прийняте рішення звернутися з заявою до ряду інстанцій, які, на думку Telenor, компетентні дати оцінку цим судовим рішенням. У зверненнях «названі прізвища суддів, назви справ, на що вони впливають та які, із погляду Telenor, є недоліки в цих рішеннях».

На думку ряду юристів, висловлюючи недовіру судовій системі України, Telenor суперечить сама собі. Наприклад, скасування 27 червня минулого року Вищим господарським судом власного рішення від 22 грудня 2005 року, яке скасовує рішення Київського апеляційного суду (докладніше див. «ДТ» №38 від 7 жовтня 2006), порушенням норвежцям не здається. А от скасування 6 жовтня Верховним судом вищезгаданого липневого рішення ВГСУ «викликає питання». «Судова система лише тоді здається норвежцям «незрілою», коли виносить неугодні їм рішення. Якщо Telenor хоче працювати в нашій країні, йому доведеться працювати за нашими законами та поважати їх. Якщо ж інвестор не довіряє судовій системі України, нехай шукає кращу. Telenor підозрює в заангажованості суддів, які винесли рішення не на їхню користь, включаючи суддів Верховного суду. По-моєму, це образа всій країні. Потрібно шанувати країну, в якій працюєш», — каже партнер юридичної фірми «Ільяшев і партнери» Михайло Ільяшев.

«Іноземним інвесторам давно час почати поважати судові рішення, — погоджується з ним помічник голови Вищої ради юстиції Віталій Котющенко. — Якщо з боку фізичних осіб така повага є, то з боку іноземних компаній вона присутня не завжди. Існує рішення суду, яке когось не задовольняє, але для цього є апеляційні та касаційні інстанції. Лише після скасування якогось рішення можна з’ясовувати, з якої причини могло бути прийняте суддею скасоване рішення. До винесення такого рішення ніхто не може про це говорити. Сама постановка питання про те, що рішення судів мають оцінювати інші органи влади, на мій погляд, неправильна».

«Органи влади» теж відреагували на звернення Telenor обережно. У Мін’юсті повідомили, що міністерство не має повноважень перевіряти судові рішення. А в Генпрокуратурі зазначили, що розглянуть заяву компанії впродовж місяця, і «якщо в справі буде порушено інтереси держави, ГПУ візьме участь у її розгляді».

«Telenor заявляє, що чекав якоїсь реакції від державних органів на ситуацію навколо «Київстару». Можливо, норвежці розраховували на те, що адміністративний ресурс допоможе розв’язати їхні проблеми? Проте реакція державної влади вже є, і вона в рішеннях судів, винесених ім’ям України», — каже М.Ільяшев.

Торік і представники Altimo, і представники Telenor неодноразово заявляли про необхідність «цивілізованого припинення партнерства». Як механізми такого «розлучення» називався або викуп одним з акціонерів частки іншого в «Київстарі» за ринковими цінами, або обмін частки одного з партнерів у «Київстарі» на частку другого партнера в іншому спільному проекті, «Вимпелкомі». Таким чином, або «Київстар» залишився б за норвежцями, а «Вимпелком» — за Altimo, або навпаки. Той із партнерів, за яким залишився б «Вимпелком», зберіг би присутність на українському ринку через належне йому ЗАТ «Українські радіосистеми» (ТМ «Білайн Україна»), яке минулого року продемонструвало непогану динаміку розвитку.

Наприкінці минулого року стало відомо, що переговори про такий «розмін» близькі до завершення, і питання полягає лише в ціні угоди. Проте за результатами 2006 року стало зрозуміло, що становище цього мобільного оператора на ринку змінилося у бік зміцнення лідерства. Це не могло не позначитися на його ціні. Можливо, загострення конфлікту свідчить про те, що сторони вирішили поторгуватися...