Консалтинг у бізнесі. Що це?
Хочемо ми того чи не хочемо, але чим більше розвивається в країні бізнес, тим більше він потребує консультантів. Особливо це стосується нашої країни, в якій співіснують надлишок підприємницької креативності на всіх рівнях і величезний дефіцит суто менеджерських знань та умінь. Отже, в ситуації, що склалася, підприємці потребують сторонньої допомоги, незаангажованої і об’єктивної для компенсації недостатньої кваліфікації власних фахівців. Де ж та сфера застосувань знань та умінь нечисленного загону українських консультантів? Це насамперед сфера стратегічного управління. В ситуації, коли економіка росте і разом з нею зростає конкурентна боротьба, вже не можна діяти за принципом «давайте діяти, а там хай будь-що буде». Без розробки стратегічних планів і їх впровадження можна займатися бізнесом якийсь час, але не довгостроково. Тому без стратегічного консалтингу не обійтися. Іншою нагальною потребою українського бізнесу є консалтинг в сфері постановки управлінського обліку, систем бюджетування та розробки схем мінімізації наслідків податкового пресингу. Я вже мовчу про проведення незалежного фінансового аудиту, який давно зайняв міцне місце в портфелі пропозицій консалтингових фірм України. Потенційно висока потреба на ринку в консультаціях з оптимізації структури управління та розподілу функцій в організації. Широким попитом почав користуватися консалтинг при відкритті торгових мереж, при проведенні торгового аудиту. Формується попит на проведення рекламного та маркетингового аудиту, оскільки власники бізнесу вже не можуть миритися зі зловживаннями при формуванні та використанні рекламних та маркетингових бюджетів. Спроквола, але неухильно формується попит на незалежний ІТ-аудит при виборі ERP-систем та технологічний аудит під час купівлі-продажу промислових підприємств. Вже практично сформований ринок консультаційних послуг в сфері управління персоналом, мається на увазі підбір, навчання персоналу та постановка системи наскрізного управління людським ресурсом в організації. Значними темпами зростає ринок юридичного консультування — за останні два роки з’явилися нові гравці, які активно заявляють права на смачні шматочки ще неподіленого ринкового пирога. Не слід забувати також про дещо екзотичний вид консультування для нашої країни, а саме, персональне тренування або коучинг перших керівників, стрес-менеджмент та консультування в сфері формування індивідуального та корпоративного іміджу. Отже, як бачимо консалтинг в Україні росте разом з економікою і є ознакою її оздоровлення та соціально-психологічної стабілізації в країні.
Коли не обійтися без консультанта?
Оскільки консультант, мається на увазі консалтингова фірма або індивідуальний консультант, є носієм потрібних на ринку знань та умінь, то формула потреби в консультанті проста. Консультанта запрошують тоді, коли внутрішніх компетенцій компанії не достатньо для вирішення проблем, що постають перед нею. Наприклад, якщо в компанії не сформований інститут стратегічного управління і немає персоналу, який може це кваліфіковано зробити, то запрошують сторонні сили, яким віддають на аутсорсинг функцію зі стратегічного управління, допоки в компанії не сформуються внутрішні компетенції. Якщо компанія невелика за розміром і не доцільно створювати відділ чи дирекцію з персоналу, то функції по підбору та навчанню кадрів віддаються в аутсорсинг, допоки компанія не перейде в іншу вагову категорію. З іншого боку, консультанта запрошують для того, щоб отримати незалежне бачення про процеси, що в ній відбуваються. В цьому випадку йдеться про проведення різноманітних аудитів (організаційно-управлінського, кадрового, ІТ, фінансового, виробничого, маркетингового, рекламного, торгівельного, логістичного тощо).
Хто такі консультанти
і звідки вони прийшли?
Слушне запитання, особливо для замовника, що вперше звертається до послуг консультанта. Як інститут, консалтинг з’явився в нашій країні разом з появою спільних підприємств та представництв мультинаціональних компаній. Зрозуміло, що потребу консалтингових компаній в персоналі не можна було вирішити лише залученням до роботи закордонних консультантів, а отже почалася підготовка консультантів, що мешкають в нашій країні. Це були молоді і не дуже люди з доброю освітою та знанням іноземних мов. Іншим джерелом рекрутингу в консалтинг стали фахівці, що попрацювали якийсь час за кордоном або в іноземних фірмах на управлінських посадах і набули необхідних знань та досвіду. Коли серед керівників українських компаній постала необхідність залучення консультантів для розв’язання різноманітних проблем, почали з’являтися вітчизняні консалтингові компанії, що формувалися з персоналу, який пройшов вишкіл в західних компаніях, або з людей, котрі з тих чи інших причин залишили керівні посади в спільних підприємствах та вітчизняних компаніях. Що об’єднує всіх кваліфікованих консультантів, то це вміння діагностувати проблему, володіння знаннями та методиками для її розв’язання та організаційні і комунікаційні вміння для втілення програм консультаційної допомоги. Слід також зазначити, що окрім появи вітчизняних консалтингових компаній, що позиціонують свої послуги на вітчизняного замовника, на ринку працюють індивідуали, які довели свою високу ефективність і яких замовники передають, як то кажуть, з рук у руки. Це особливо стосується кількох знаних у вузьких колах фахівців зі стратегічного та маркетингового консалтингу, коучингу та стрес-менеджменту.
За що і скільки платимо?
Якщо замовник звертається до західної консалтингової компанії, то він насамперед платить за гучну торгову марку, потім за години консультування (від 100 до 300 у.о. за годину) і нарешті за результати, які в переважній більшості випадків розуміються по-різному консультантами та замовниками. Якщо ж клієнт шукає допомоги у вітчизняного консультанта, то він не платить за гучну торгову марку, бо її просто немає, він також не платить погодинно, а платить за результат, бачення якого, як правило, обидві сторони консалтингового дійства узгоджують шляхом тривалого обговорення. В цілому ж ціна консалтингового проекту, що його провадить вітчизняний консультант вираховується як середня ціна за день консультування і лежить в межах від 150 до 800 у.о. Ціна на індивідуальний коучинг та стрес-менеджмент в середньому становить 50 — 150 у.о. за годину. І ще слід зауважити, що замовник платить не за кількість сторінок у звіті, а за висновки і рекомендації, що той їх містить. Тут принагідно хочеться згадати звіт, який мені передали на експертизу і який містив майже триста сторінок з чудовими графіками, схемами, побудованими з допомогою спеціальної програми, до речі дуже дорогої. Та в кінці цього звіту були банальні висновки, що все погано (замовник і без дослідження те знав), і туманні рекомендації «взагалі», замість чіткого аналізу проблем і надання можливих алгоритмів їх вирішення.
Відповідальність за результат
Запрошуючи до співпраці консультанта, замовник має пам’ятати, що й він несе відповідальність за результат консультування ні трохи не меншу ніж виконавець. Погано сформульоване завдання, відсутність критеріїв оцінки успішності консалтингового проекту, неузгодженість очікувань замовника і можливостей консультанта — ось загалом основні причини незадоволеності замовника консультантом. Якщо ви не достатньо формалізували всі складові консалтингового проекту, мається на увазі цілі, методи, види робіт, результати, яких слід досягти, сітьовий графік проекту, якщо ви не вчасно виділяєте власні ресурси, мається на увазі інформація, час та персонал, то годі сподіватися на диво. Бо консультант не маг і не шаман, а інститут, орієнтований на розв’язання проблеми, що чітко окреслена і на вирішення якої залучені достатні ресурси.
Автоматизація в консультуванні
Без сумніву використання програмного забезпечення, що полегшує аналіз даних, допомагає креслити діаграми та графіки, робить обчислення точними, надає певні переваги консультанту. Але програмне забезпечення ніколи не замінить консультанта з його розумом, досвідом, креативністю та опорою на здоровий глузд і системність в подоланні проблем замовника.
На завершення хотілося б застерегти потенційних замовників консультаційних послуг від консультантів, що беруться вирішувати ваші проблеми, якими б вони не були, гарантуючи успіх без проведення ретельної діагностичної процедури. Такі шапкозакидачі якщо і не зашкодять, то і користі не принесуть. До речі, автор прогнозує в найближчому майбутньому вихід на ринок управлінського консультування «екстрасенсів та віщунів від управління». Сфера надання інтелектуальних послуг приваблива для шарлатанів. Західні країни вже пережили інтервенцію «гуру». Ми на черзі...