Другий український фронт. «Альфа» і Telenor обмінюються малореальними пропозиціями з розміну мобільних операторів у Росії й Україні

До 31 березня компанія Altimo, котра контролює телекомунікаційні активи російської «Альфа Групп», повинна дати відповідь на пропозицію свого партнера, норвезького Telenor, про цивілізоване «розлучення».

Нагадаємо, днями Telenor заявив про готовність продати російському «Вимпелкому» акції українського оператора мобільного зв’язку «Київстар» за ціною не менше 5 млрд. дол. у грошовій формі в обмін на підписання договору про ринковий механізм припинення партнерства, що дає змогу одному із співвласників викупити частку партнера в «Вимпелкомі». Раніше Altimo виступала з аналогічною пропозицією — викупити частку Telenor у «Київстарі», правда, за акції «Вимпелкому». На сьогодні уже більш-менш зрозуміло: Altimo на теленорівську пропозицію не погодиться або виставить додаткові умови.

Можна було б назвати те, що відбувається, торгом, якби не той факт, що «партнери» переслідують різні цілі: Telenor — позбутися проблем, «Альфа» —якомога довше тримати ситуацію під напругою...

«ДТ» (№33 від 27 серпня 2005 року) вже висловлювало припущення, що справжньою причиною затягування конфлікту «Альфи» й Telenor є не непереборні розбіжності партнерів у баченні стратегії виходу «Вимпелкому» на український ринок, а особисті інтереси менеджменту середньої та вищої ланки, котра має від того, що відбувається, певні дивіденди. А тому прогнозувалася тривала позиційна війна з невеличкими тактичними переміщеннями. І казати про те, що в результаті останніх пропозицій «з’явився шанс на припинення конфлікту», передчасно.

Обраний «Альфою» спосіб виведення «Вимпелкому» на український ринок — із допомогою розвитку власного оператора «Українські Радіосистеми» під брендом «Білайн» — із кожним місяцем буде дедалі важче довести до кінця. Зусиллями головних операторів, «Київстару» і UMC, ринок стрімко рухається до насичення. Яке, можливо, буде досягнуто вже наступного року. Про те, що «втискування» на український ринок нового національного оператора супроводжуватиметься значними витратами й малою дохідністю, «ДТ» також писало ще торік. У майбутньому ж вихід нового оператора на насичений ринок узагалі не залишає йому шансів на досягнення хоч скількись значної ринкової частки, а отже, прирікає на скромні доходи.

За таких умов купівля «Київстару» справді вигідніша «Вимпелкому»: він одержує понад 40% українського ринку та значні ресурси для подальшого розвитку. «Українські Радіосистеми» буде просто приєднано до «Київстару» разом із своїм частотним ресурсом (найціннішим його активом на сьогодні). Добре було б іще вирішити питання з «Голден Телекомом», акціонерами котрого з допомогою російської Golden Telecom Inc. є ті самі «Альфа» й Telenor, але про нього трохи нижче.

Отже, головним фронтом боротьби стане «Київстар». Про первісну орієнтованість конфлікту навколо «УРС» на досягнення контролю над цією компанією експерти здогадувалися ще на самісінькому його початку. Тепер пропозицію про купівлю «Київстару» «Вимпелкомом» озвучено, і, певне, рано чи пізно, за ту чи іншу ціну, але ця операція відбудеться. Український ринок мобільного зв’язку остаточно стане філією російського.

Інтрига переміщується в площину того, хто володітиме «Вимпелкомом». Тобто, як саме буде реалізовано «ринковий механізм припинення партнерства» між Altimo й Telenor.

Відповідно до російського законодавства про акціонерні товариства, партнери мають зробити одне одному й міноритаріям пропозиції про викуп їхніх цінних паперів. Той, чия пропозиція виходитиме з найбільшої оцінки акцій оператора, здобуває право придбати в іншої сторони (і міноритаріїв) акції, що їм належать. Друга сторона повинна або продати свій пакет, або зробити зустрічну пропозицію за вищою ціною. У рамках підготовки до реалізації цього механізму і Telenor, і Altimo уже звернулися до Федеральної антимонопольної служби Росії з клопотаннями про збільшення часток у «Вимпелкомі» (Telenor — до 100%).

Найреальнішу оцінку «Вимпелкому» дає фондовий ринок, де у вільному обороті перебуває 39,2% голосуючих акцій компанії. Виходячи з їхніх котирувань, капіталізація компанії становить 9,33 млрд. дол. Тобто частка «Альфи» й Telenor можна оцінити в 3,06 млрд. дол. і 2,48 млрд. дол. відповідно.

Питання, хто стане єдиним великим акціонером «Вимпелкому» — «Альфа» чи Telenor, залишається відкритим. Такий намір висловили обидві компанії. Отже, жодна з них не відступатиме. Telenor, приміром, просто не має права повністю відмовитися від присутності на ринку СНД. Інвестори йому цього не вибачать, і котирування його акцій можуть істотно знизитися. Для «Альфи» володіння телекомунікаційними активами також є справою принципу, і ступінь цієї принциповості складно виміряти навіть мільярдами доларів.

Тому укладання угоди про припинення партнерства на запропонованих Telenor умовах бачиться сумнівним. Так, Altimo вже заявила, що, хоч і згодна в принципі з пропозицією Telenor про оплату купівлі «Київстару» живими грошима, але вважає «некоректним» обумовлення цієї угоди переговорами між акціонерами. Тобто «Київстар» має купуватися «Вимпелкомом» саме з таким складом акціонерів, як у нього, «Вимпелкому», є зараз. І за існуючого механізму корпоративного управління, який СЕО Altimo Олексій Резнікович назвав «оптимальним». Справді, позаяк цей механізм корпоративного управління дав можливість провести операцію з купівлі «Вимпелкомом» «Українських Радіосистем» без згоди Telenor, то «Альфі» гріх на нього скаржитися.

У відповідь Telenor порекомендував «Альфі» «ретельніше» вивчити його пропозицію. Адже «аналітики та представники російських органів державної влади», повідомляє Telenor, назвали цю пропозицію «конструктивною й логічною». Приміром, «позитивним кроком із точки зору врегулювання конфлікту та подальшого розвитку ринку» назвав теленорівську пропозицію міністр зв’язку РФ Леонід Рейман.

Правда, як основний аргумент для припинення співпраці Telenor дипломатично назвав свій «досвід роботи з «Альфою». Певне, виходячи з цього «досвіду», норвежці не погодилися на торішню пропозицію російської компанії одержати її частку у «Вимпелкомі» в обмін на міноритарний пакет акцій самого Telenor. Пізніше, нагадаємо, «Альфа» пропонувала купити «Київстар» шляхом додаткової емісії акцій «Вимпелкому», із збільшенням часток Altimo й Telenor у ньому. Однак цей проект викликав багато запитань у міноритарних акціонерів, чиї частки при цьому розмивалися.

Позитивно відреагували на «рух» щодо конфлікту і представники інвестиційних компаній. Їхніми коментарями рясніє ділова преса, отож, не повторюватимемося. Інвесткомпанії можна зрозуміти. Котирування цінних паперів «Вимпелкому», які й без того зростали в останні місяці, після заяви Telenor підскочили на 5%. І більшість аналітиків видало щодо них рекомендацію «купувати». Зростання котирувань «Вимпелкому» на руку гравцям ринку цінних паперів, і вони своїми коментарями всіляко підтримуватимуть ідею здійснення операцій із ними.

Трохи про перспективи. Різні російські чиновники неодноразово заявляли, що не мають наміру брати участі у конфлікті на жодній із сторін. А було б непогано. Бо інакше він протриває ще довго. Особливо з огляду на викладені вище міркування про вигідність конфліктної ситуації для значного прошарку менеджменту різних компаній.

Ряд біржових аналітиків, приміром, Кирило Тищенко з Брокерського дому «Відкриття», схиляються до думки, що «Альфа» доб’ється інших умов придбання «Київстару» «Вимпелкомом» (наприклад, з оплатою частково грошима, а частково — акціями). Інші, а саме представники інвестгрупи «Фінама», вважають запропонований Telenor механізм «малореальним» і також прогнозують торг стосовно умов угоди. Отож, швидше за все, 31 березня рішення за пропозицією Telenor ми не побачимо.

Як усе це зачепить гравців українського телекомунікаційного ринку, чиї активи тією чи іншою мірою належать «Альфі» й Telenor?

«Київстар» продовжує перебувати під впливом конфлікту, пов’язаного зі спробами контрольованого «Альфою» меншого акціонера — компанії «Сторм» — змінити порядок призначення менеджменту оператора. А потім, треба думати, змінити й сам менеджмент. За словами представників «Київстару», на операційній діяльності оператора конфлікт між акціонерами ніяк не позначається. Ну не проводять ось уже майже рік зборів акціонерів через неявку представників «Сторму», ну то й що? Компанія продовжує нарощувати фінансові показники, кількість абонентів і радувати їх своїми маркетинговими ініціативами.

Проте оскільки інвестиційні програми повинні затверджуватися зборами акціонерів, які не проводяться, виходить, нині «Київстар» живе за рахунок свого обороту та кредитних коштів. Здоровий глузд підказує: у цього запасу міцності має бути межа. У пресу просочуються дані про метання президента «Київстару» Ігоря Литовченка, котрий раніше намагався щосили демонструвати нейтралітет у конфлікті. Тепер головним його завданням стане збереження посади, а тут уже не до нейтралітету.

Знову «до з’ясування» припинено розвиток «Українських Радіосистем». «Вимпелком» призначив новий менеджмент компанії, провів її внутрішню реструктуризацію. Про активне будівництво мережі компанія не повідомляє. Старт бренда «Білайн» відкладено. Утім, у разі купівлі «Київстару» окремий оператор «Вимпелкому» буде вже не потрібен. Тому прогнозується злиття «Київстару» й «УРС».

До речі, у результаті реалізації цієї угоди, хоч як це дивно, під запитанням опиниться і саме виведення на український ринок бренда «Білайн». Як і у випадку з «МТС», російські власники не ризикнуть перейменовувати суперпопулярний «Київстар».

Цікава ситуація з «Голден Телекомом». До останнього часу цей оператор перебував у «замороженому» стані. Компанія також розвивалася за рахунок свого обороту, тобто не досить динамічно. У найперспективнішому сегменті мобільного зв’язку «ГТ» стрімко втрачає й абонентів, і доходи. Сегмент фіксованого зв’язку й передачі даних у «ГТ» працював стабільно, проте експансією ринкову політику компанії також не можна було назвати.

Однак в останні місяці «ГТ» активізувався в плані подачі заявок на частоти. Так, компанія подала заявки на смуги в діапазонах 3,5 і 5,8 ГГц під технологію Wi-MAX. Заявку на перший із діапазонів Національна комісія регулювання зв’язку не задовольнила. Причина — наявність у НКРЗ судового конфлікту з нинішнім власником наскрізної ліцензії на частоти 3,7 ГГц — компанією «Українські новітні технології» (до речі, також деякою мірою контрольованої «Альфою»).

Але найцікавіше — за деякими даними, «ГТ» подав у НКРЗ заявки на частоти для розширення своєї мережі GSM у регіонах! Це після довгих років, протягом яких офіційна позиція компанії (точніше, позиція інвесторів) зводилася до того, що цей вид бізнесу вона не розвиватиме. Можливо, це засвідчує те, що найближчим часом «ГТ» може опинитися на передньому краї «українського фронту» «Альфи» й Telenor і «дражнитиме» ринок «Альфа» через нього. А можливо, розвиток GSM від «Голден Телекому» потрібен групі як резервний варіант на випадок продажу частки у «Вимпелкомі» Telenor?

Ну й, нарешті, участь «Альфи» в капіталі Turkcell. Наразі вона найменше впливає на український ринок. Контрольований турками «Астеліт», хоч і екстенсивними методами, але дедалі впевненіше займає нішу третього національного мобільного оператора. І «Альфі» буде складно домовитися про узгоджені дії з його акціонерами в Туреччині й у Донецьку.

Отож, прогнози стосовно консолідації і цього «альфівського» активу з іншими українськими залишаються лише теорією. Проте, якщо «Альфа» піде з «Вимпелкому», Turkcell—«Астеліт» стане головним її плацдармом в Україні.

Серед учасників ринку мобільного зв’язку (відповідно до Закону України «Про телекомунікації») не можна не згадати і нас із вами, мобільних абонентів. Наші інтереси прості: зниження тарифів і підвищення кількості й якості послуг. І те, й інше забезпечується розвитком конкурентного середовища на ринку. Тому нам, абонентам, невигідне укрупнення гравців, поглинання великими операторами дрібних. А операторам, навпаки, невигідне існування багатьох гравців, котрі змушують знижувати тарифи, у результаті чого зменшуються ARPU (середні надходження від одного абонента) й загальна дохідність.

Вихід на ринок «Українських Радіосистем»—«Білайну» істотно збільшив би конкуренцію та змусив би великих операторів поліпшити споживчі показники своїх послуг. Якщо цього не станеться, уся надія на активізацію конкуренції лягає на «Астеліт» із його Life:) . Не кажучи вже про те, що в разі купівлі «Вимпелкомом» «Київстару» український ринок мобільного зв’язку майже повністю контролюватиметься російськими компаніями. Це стане ще одним кроком чи то до українсько-російської інтеграції, чи то до цілковитої втрати економічної самостійності на найперспективнішому ринку, котрий динамічно розвивається. Як кому більше подобається це називати.