Досвід гіперінфляції як національне надбання

29 серпня, 2014, 19:45 Роздрукувати Bипуск № 30, 29 серпня-5 вересня 2014р.
Відправити
Відправити

Черговій чорнобильській аварії у вітчизняному бухгалтерському обліку присвячується

Досвід гіперінфляції  як національне надбання

Колись (досить давно, щоб усі найбільші творці вітчизняних П(С)БО встигли оформити собі заслужену наукову пенсію, але не достатньо давно, аби щось істотно змінилося у вітчизняних звичаях та економіці) з'явився такий собі черговий національний бухгалтерський стандарт "Облік в умовах гіперінфляції". Всі сторони, прямо чи побічно причетні до процесу, вкотре відрапортували: процес незмінно рухається у бік "побудови нової держави". Правда, опозиція стверджувала, що влада готується до нового витка гіперінфляції. А влада, своєю чергою, була переконана, що рухається до Європи, а тому лише адаптує до національних умов стандарт, який давно прижився в міжнародному бухгалтерському обліку. При цьому і ті й інші вирішили за краще промовчати про реальний вітчизняний досвід початку 90-х.

Уся річ у тому, що стандарт "Облік в умовах гіперінфляції" не є повною мірою інструментом обліку. Він лише адаптує його підсумкові результати з метою об'єктивного порівняння показників господарської діяльності впродовж кількох періодів різкого знецінення національної валюти. При цьому вважається, що решта стандартів обліку досить урівноважені й мудрі, аби стабілізувати облік в умовах зовнішнього негативного впливу, який підриває саму облікову одиницю.

З усім цим можна було б погодитися, якби наша облікова модель існувала для потреб виключно фінансової звітності, а поруч самі собою існували правила вирахування податку на прибуток. Однак з деяких пір оподаткування прибутку в нас базується на загальних стандартах, а тому неодмінно позначиться на його результатах, за аналогією з початком 90-х років.

Річ у тому, що в західній обліковій моделі податок на прибуток трактується як податок з капіталу. Можна собі уявити, що відбувається з такою обліковою моделлю в умовах гіперінфляції, якщо після деномінації 1996 р. статутний фонд багатьох недавно створених підприємств оцінювався величиною менше однієї гривні. Паралельно з цим відбувалося катастрофічне вимивання оборотних коштів підприємств - як за рахунок безперервного знецінення грошових коштів, що перебували в їхньому розпорядженні, так і за рахунок кумулятивного зростання бази оподаткування на різниці в цінах між моментами закупівлі сировини та продажу готової продукції. Тобто, крім "інфляційного податку", гіперінфляція розширювала ще й класичну базу оподаткування.

Незважаючи на буцім поповнення державної скарбниці, уряд це нітрохи не тішило. Через вимивання оборотних коштів підприємств падіння виробництва виявилося ще катастрофічнішим. Для стабілізації ситуації в бухгалтерський облік було внесено тимчасові радикальні зміни, які межували з розвалом самої облікової моделі. Підприємствам дозволили "самостійно проводити переоцінку виробничих і товарних запасів до цін останнього придбання", причому виводити суму дооцінки з-під поняття прибутку. Таким шляхом не змовляючись пішли всі пострадянські держави, котрі випробували на собі спокусу гіперінфляції. Різниця полягала тільки в назві фонду, в який така дооцінка скидалася: "фонд дооцінки", "додатковий фонд" і т.п.

Нинішніми національними та міжнародними стандартами така процедура і близько не передбачена. Відповідно до них, справедлива оцінка запасів визначається за найменшою з двох величин: вартості придбання (собівартості) або вартості відтворення (ринкової вартості). Початкове визнання активів, як правило, проводиться за вартістю придбання. Передбачається, що з часом запаси можуть втрачати свої споживчі властивості, отже підлягають можливій уцінці. Як виняток для приведення до справедливої ціни може проводитися невелика дооцінка, але в рамках уцінки, яка відбулася раніше. Тобто, в кожному разі, оцінка запасів не може перевищувати витрат на їх початкове придбання.

Незручно й говорити, але ці люди просто не жили в рамках справжньої гіперінфляції! У них просто не було щастя відчути, що залишається від хвалених міжнародних стандартів у цій вакханалії. Західній школі з усталеними традиціями, які передаються з покоління в покоління, ще досліджувати й досліджувати живучість нашої облікової моделі періоду 90-х на зразок і подобу Чорнобильської аварії.

Найцікавіше, що останнім часом американські стандарти (US GAAP), як і континентальна модель (МСФО), декларують прагнення до відкритої ринкової моделі. І тому принципово не проти коригування справедливої вартості активів у той чи інший бік, якщо знадобиться. Але для демократій, які розвиваються, є обережне застереження: "Об'єктивна вартість активів в окремих випадках може підмінятися суб'єктивною оцінкою їх корисності, що в країнах з нерозвиненими принципами корпоративного управління може спричинити негативні наслідки: маніпуляції звітністю та погіршення відносин між менеджерами і власниками". Насправді ці люди страшенно далекі від розуміння особливостей "демократій, які розвиваються" українського типу. Тут "менеджер із власниками" якось між собою домовляться. А ось коли "справедлива переоцінка активів" починає розцінюватися як "маніпуляція звітністю та погіршення відносин між підприємствами і фіскальною службою...", тоді чекай справжніх проблем.

Законодавство про оподаткування прибутку, яке несподівано наклалося на фінансовий облік, завжди тяжіло до надміру оптимістичного визнання доходів і всілякого гальмування визнання витрат. І жодної переоцінки у бік збільшення. А уцінка - виключно в межах норм природних втрат. Результат помірно-консервативного підходу, який ми перейняли. Біда в тому, що такий помірно-консервативний підхід допомагає дбайливому господарю не впасти в умови гіперінфляції, але мало чим допоможе, коли ситуація вже сталася з незалежних від нього причин.

Можна сказати, що унікальний вітчизняний досвід гіперінфляції 90-х не знайшов свого продовження у традиціях національного рахівництва. Мовляв, "це ніколи не повториться, бо більше не може бути ніколи!" Хай живуть облікові традиції US GAAP - МСФО розвинених країн!

Що? Національна облікова одиниця, вона ж національна валюта, знецінилася в кілька разів? То пошукайте після цього рештки своїх хвалених західних облікових стандартів у постійних і змінних податкових різницях між бухгалтерським обліком та реальним оподаткуванням.

Тому що в наших умовах небачений рахунковий прогрес у нормативній базі якимось дивним чином уживається з такими раритетами, як "неоподатковуваний мінімум" у 17 грн. Якого чомусь не стали коригувати відповідно до життєвих реалій. От забули про нього, і все. Соромно стало за життєві реалії. Зате пішли далі - до західних традицій обліку.

Аналогічно якось забули, що після "облікових подій" 90-х і наступного перерахування в гривню за співвідношенням 1:100000 статутні фонди багатьох підприємств стали становити менше
1 (однієї!) гривні. Але ж на час заснування багатьох тих-таки підприємств це були досить значні інвестиції у виробничу діяльність. Не бажаєте віджати чиюсь частку за залишковою обліковою вартістю?

Якщо вже підбивати підсумок нашим П(С)БО як таким собі раритетним документам, що "відображають національні особливості бухгалтерського обліку", то з унікального досвіду 90-х у них не залишилося найважливішого - зв'язку з реальним життям. З реальним ВІТЧИЗНЯНИМ життям. У якому національна валюта - не тільки бухгалтерська "облікова одиниця", а елемент реальних відносин: політичних, економічних, правових. І якщо в цих відносинах усе летить шкереберть, важко уявити, що десь осторонь залишиться затишний і недоторканний у своїй абстрактній мудрості
ареал Національних стандартів бухгалтерського обліку.

Related video

P.S. Як нагадування "нормативним органам": виходячи з міжнародного досвіду, інфляція вважається "помірною" - на рівні до 10% на рік, високою - понад 10%, "галопуючою" - від 20% до 200%, а далі - "гіперінфляція". Скільки там, за прогнозами, на нинішній рік? А скільки буде реально? Чи не час приймати якісь роз'яснення для виживання підприємств? Або відкрито оголошувати все це прихованим різновидом "військового податку". До повної перемоги над економікою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}