Дешеві гроші. Роль іноземних грошей у банківській системі країни зростає

Найбільш чітко поставленим перед новим урядом завданням є інтеграція України в світовий економічний простір і зближення з Європейським Союзом. Мета стратегічна й багато в чому визначає всю подальшу долю нашої країни. Завдання-мінімум — вступ у Світову організацію торгівлі (СОТ) і визнання ринкового статусу нашої економіки — уряд збирається вирішувати вже найближчими місяцями. Що очікує нас на цьому шляху, попередній уряд так і не спромігся до пуття визначити. А новий уряд, схоже, не встигає глибоко аналізувати наслідки. Тим часом наслідки зачеплять практично всіх. Уже нинішнього року ми зможемо їх відчути. Першою на відкритість економіки реагує найвразливіша її ланка — фінансова система.

Приплив іноземного капіталу передусім позначиться на ціні грошей і масштабах присутності закордонних фінансових інститутів. Вітчизняні банкіри вже починають серйозно готуватися до життя в новій ситуації. Це виражається в прискореному розвитку роздрібу й серйозному розширенні філіальних мереж. У нових умовах згадані чинники можуть виявитися вирішальними для збереження ринкової частки банків, а за необхідності дозволять продати фінансові установи за вищою ціною.

Перше, з чим доведеться змиритися вітчизняним банкірам, це з присутністю на території України філій закордонних банків. Банкірське лобі в парламенті, очевидно, буде змушене уступити, і відповідний закон ухвалять уже найближчим часом.

Другий неприємний момент для українських банків, це можливе істотне зниження дохідності операцій або просто втрата солідних корпоративних клієнтів. Те, що іноземні інвестиції зростуть уже в 2005 р., в українських фінансистів не викликає сумніву. Питання лише в термінах і масштабах. Дешевші гроші, без сумніву, становитимуть конкуренцію кредитам вітчизняних банків.

Українські банкіри вже відчули смак дешевих іноземних грошей. 2004 року практично всі поважні банки встигли позичити за рубежем дешевші ресурси, які стали реальною альтернативою депозитів. Нинішнього року вітчизняні банкіри планують брати в борг більше й на ще вигідніших умовах. Процес запозичень розпочався відразу ж після стабілізації політичної ситуації.

Наприкінці січня 45 млн. дол. синдикованого кредиту, угоду за яким було підписано ще в середині листопада, отримав Укрсоцбанк (організаторами виступили Deutsche Bank AG London і ING Bank N.V.). Хорошим знаком для вітчизняного ринку стало й успішне дорозміщення євробондів Укрексімбанком. Він зміг продати паперів на 100 млн. дол. При цьому фінансистам вдається залучати досить дешеві й довгострокові кошти. П’ятилітні облігації Укрексімбанк розмістив на ринку під 7,75% річних, а річний синдикований кредит Укрсоцбанк одержав під libor+3,8% річних (libor на той момент становив 3,31%). Це вигідніше, ніж залучати кошти на внутрішньому ринку, де за валютними депозитами нині доводиться платити 9—11%, а за гривню — 15—20% річних. Стрімке зростання синдикованого кредитування й випуску облігацій, за прогнозами фахівців, очікується вже цьогорічної весни.

Водночас збільшується і присутність банків із 100-відсотковим іноземним капіталом. На Україну дедалі пильнішу увагу звертає російський капітал. Першим поточного року отримав свідоцтво про реєстрацію Зовнішторгбанк (Україна). Уже в березні банк планує одержати ліцензію. Це четверта «донька» російських банків в Україні. Для початку Зовнішторгбанк збирається обслуговувати компанії, чиї фінансові потоки в основному проходять між Росією й Україною. Проте він не збирається замикатися виключно на корпоративних клієнтах, і через рік готовий запропонувати свої послуги фізособам. Банк планує відкрити філії в Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Миколаєві та Львові.

Серйозно зацікавилася українським ринком і найбільша в Росії інвестиційна група «Ренесанс Капітал». Зовсім недавно вона придбала непримітний київський банк «Лідер». Нові господарі «Лідера» планують створити на його основі потужний банк споживчого кредитування. Главою правління банку призначено досить відомого фінансиста Віталія Мігашка, котрий очолював до цього Енергобанк, а ще раніше — інший банк із російським капіталом — «НРБ-Україна». За словами керівництва «Ренесанс Капітал», банк стане найбільшим проектом групи в Україні й розпочне активну діяльність уже в II—III кварталі 2005 року.

Уже присутність на ринку цих двох російських велетнів справить серйозний вплив на рівень конкуренції серед українських банків. Поряд із зростаючим припливом дешевших іноземних грошей це може відбитися на рівні кредитних і депозитних ставок. Тим паче, що процес тільки починає набирати обертів. На сьогодні в Україні склалася унікальна ситуація — ціна грошей одна з найвищих у світі й у кілька разів вища, ніж у найближчих сусідів, зокрема й у Росії. Ясна річ, цей факт не залишається непоміченим, і іноземний капітал рушає в Україну. Відлякує інвесторів лише підвищений рівень ризиків і нестабільність наших законів. Щойно закордонні фінансисти отримають однозначні сигнали про безпеку своїх вкладень, потік інвестицій зросте багаторазово. Чи зможуть вітчизняні банки зберегти свої позиції — питання далеко не однозначне. У будь-якому разі ставки почнуть знижуватися. Банкіри прогнозують: уже до кінця цього року їхній рівень знизиться на 3—5%. Стримуватиме їхнє зниження нинішнього року лише рівень зростання цін. Ціна грошей не може бути нижчою від інфляції.

В умовах посилення боротьби за клієнта українським банкам доведеться пожертвувати рівнем своєї рентабельності й серйозно переглянути свої підходи до бізнесу. У принципі цей процес уже розпочався два роки тому — банки повернулися обличчям до дрібного клієнта й населення, запропонувавши широкий спектр кредитів для малого й середнього бізнесу та споживче кредитування для громадян. Водночас усі банки, котрі претендують на роль роздрібних, активно розвивають філіальну мережу.

Цього року процес підстьобують знов-таки іноземні гроші. У банків з’явилися додаткові стимули розвивати мережу. У великих роздрібних банків більше шансів отримати іноземні позики чи залучити прямі інвестиції.

Так, за словами голови правління Укргазбанку Вадима Ляшка, його банк не виключає можливості залучення стратегічного портфельного інвестора для участі в своєму капіталі. Він також бачить можливим і залучення цього року синдикованих кредитів з-за кордону. Нині створюється база для переговорів із іноземними партнерами — банк проходить аудит міжнародного рейтингового агентства Moody’s. Очікується, що він завершиться вже в березні. Підвищувати вартість банку перед гаданим продажем пакета акцій будуть за рахунок розширення філіальної та клієнтської бази.

Аналогічну діяльність розвивають й інші поважні банки. У цілому згадані процеси, безумовно, позитивно позначаться на розвитку нашої економіки й банківської сфери зокрема. Образливо лише, що часи прибуткових депозитів для населення справді незабаром закінчаться.