Декларафос

Таки чинна українська влада - плоть від плоті радянська. Бо все, що потрібно для повернення СРСР, вона робить. Політув’язнені - ось вони, тепленькими взяті. Стеження за письменниками - ультрасерйозно. Ручне адміністрування економікою - прикладів хоч греблю гати, лишень гречка чого варта. Все є, все, от тільки світле комуністичне завтра на капіталізм перейменували.

Та, звісно, картина блякла й неповна без черг. Бо вони, ріднесенькі, довжелезні й виснажливі, просто-таки як знак якості соціалізму, без котрого ніяк. От і стараються чиновники, перевиконують план. Минулого літа абітурієнти по кілька діб у чергах стояли, там і їли, і спали - документи здавали. А цього року повернення до черг почали з приватних підприємців. О-о-о, тут є кого шикувати, бо розвелося їх - цілі майдани.

Тож відповідно до ухваленого в муках і похапцем Податкового кодексу, щомісячно до 20 числа особи зі статусом податкових агентів зобов’язані надавати органам податкової служби за місцем реєстрації декларацію з податку на доходи фізичних осіб. Установлена центральним податковим органом форма вимагає повідомляти про загальні суми доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь платників податків, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з цих доходів, а також обсяги податку, перерахованого в бюджет. А податковим агентом з податку на доходи фізичних осіб є юридичні особи з усіма філіалами, відділеннями та відокремленими підрозділами, самозайняті особи, представництва нерезидента-юрособи, незалежно від організаційно-правового статусу і способу обкладання іншими податками і(чи) форми нарахування доходу (в грошовій чи негрошовій формі). Іншими словами, це стосується всіх приватних підприємців.

Стовпотворіння в ці дні у всіх податкових інспекціях країни демонстрували телеекрани і фото в ЗМІ. Щоправда, жоден телеоператор не ризикнув влізти всередину цих спресованих натовпів: мабуть, не зміг. Інакше б він почув усе, що думають підприємці про цю норму, в якій, либонь, уособлена вся бездумність і хаос Податкового кодексу. Воістину, що бігом робиться, те сліпим родиться. Але ця узаконена сліпота змусила півкраїни займатися дурницями, втрачаючи час і нерви. А декого - й гроші: адже за неподаний вчасно звіт - штраф 170 гривень. А оскільки в березні приймали звіти за січень і лютий, то ця сума може подвоїтися.

У приміщення ДПІ Хмельницького в ці дні важко було навіть увійти: підприємців на перших двох поверхах набилося як оселедців у діжці. Нічого дивного: у 260-тисячному місті зареєстровано 27564 приватні підприємці (було понад
30 тисяч, та останнім часом почалося масове скасування підприємницького статусу - і, як показують останні події, це закономірно). До 11 інспекторів відділу з приймання та обробки звітності, що зазвичай із цим справлялися, долучили ще
22 працівників з відділу управління та оподаткування фізичних осіб. Однак і вони, працюючи з восьмої до двадцять першої години і навіть у вихідні, мали роботу ще й 21 березня, в понеділок.

Та найбільший ідіотизм ситуації в тому, що декларування позбавлене будь-якого розумного сенсу. Фактично воно змушує трохи під іншим кутом інформувати про виплату зарплати найманим працівникам - тих підприємців, які їх мають. Але вони це робили й раніше - тільки один раз на квартал. Однак у Хмельницькому, до прикладу, тільки 7508 підприємців мають найманих працівників. А решта декларують… повітря. В їхніх деклараціях немає жодного повідомлення про будь-які доходи тощо - вони про це інформуватимуть у квартальних звітах. У чинних же деклараціях вони слухняно ставлять прочерки і тупо стоять у чергах, аби здати ці порожні папірці.

Зате ж скільки народу зайнято! Усі в русі, усі в пошуку знайомих податківців, усі принижені й поставлені на місце.

На запитання кореспондента DT.UA - «У чому сенс і необхідність цих декларацій?» - жоден з відповідальних працівників ДПІ м. Хмельницького не міг дати зрозумілу відповідь. Начальник ДПІ пан Руслан Мединський навіть слухавки не взяв, почувши, що біля телефона журналіст. Завідувачі ж різних відділів розводили руками: «Ну, коли написано в законі, то треба виконувати». - «А ви висловлювали свою думку з цього приводу?» - «У нас пропозиції нагору робить обласна служба». - «Ви зверталися до неї?» - «Вона нас ні про що не запитувала».

У приватних розмовах податківці не приховували, що думають з приводу нових декларацій. Дехто вважає, що це просто помилка, яку з часом виправлять (цікаво, скільки ж для цього треба часу?). Більшість переконані, що таким чином влада домагається свого: знищує дрібних підприємців як клас. Словом, як в анекдоті: «А ви їх дустом не пробували?».

А загалом ситуація, що склалася наразі з податковими деклараціями, дуже яскраво й зримо продемонструвала катастрофічну відсутність професіоналізму в людей, котрі претендують розробляти і впроваджувати реформи в Україні. Наче під збільшувальним склом, стало видно те, що податкова служба з її велетенським апаратом - це суто збирачі податків. Жодного аналізу процесів оподаткування, бази даних платників податків не ведеться. Податкові служби різних рівнів - це несполучувані посудини, котрі варяться кожна у своєму казані, проте суворо дотримуються субординації і підпорядкування - без права голосу знизу. Зайве казати про обмін інформацією, досвідом, пропозиції чи й поради: все, що спущено згори, повинно виконуватися без обговорення і негайно. Навіть коли це очевидні дурниці.

І правильно: нема чого обговорювати директиви влади. Час займати чергу: з вівторка податкова прийматиме від підприємців квартальні звіти. А хто надумав вийти з підприємництва - тому одразу в кілька черг.