ЧОРНИЙ РИНОК ВІД РЕВАНШУ НЕ ВІДМОВИТЬСЯ

Тіньовий ринок фінансує організовану злочинність. Тіньовий ринок ніколи не турбується про якість продукції. Тіньовий ринок завжди означає втрату грошей для бюджету. Після розпаду СРСР він захопив українську економіку. Палені сигарети, продукти харчування, горілка... Кожен українець неодноразово купував такі продукти. Скільки здоров’я втрачено на цьому! Однак держава, здавалося б, навчившись нарешті успішно боротися з «тінню», ризикує знову зазнати поразки.

Аналітики вважають, що легалізація економіки — один із чинників успішного розвитку української економіки протягом останніх трьох із половиною років. Чи не найбільш вдалим прикладом у цьому зв’язку можна вважати ситуацію на тютюновому ринку — він став практично повністю легальним. Якщо 1996 року частка контрафактної і контрабандної продукції становила 60—70%, то 1999-го — уже 30—35%. Нинішнього року, за деякими оцінками, ця цифра ледве сягає 2%.

Різкому зниженню обсягу контрабанди сприяла приватизація заводів: новим виробникам тютюнової продукції стало вигідніше діяти легально. Спрацювала і правильна податкова політика. Адже скорочення тіньового ринку почалося із запровадження 1996 року фіксованої акцизної ставки на тютюнові вироби.

Однак найближчим часом тіньовий капітал може взяти реванш. 22 травня цього року було ухвалено мало ким помічений Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік». Ним передбачено з 1 січня 2004 року перейти з фіксованого (специфічного. — Ред.) збору на змішану систему (специфічна плюс адвалорна складова. — Ред.) обчислення акцизу на тютюнові вироби. Відповідно до цього закону, акциз визначатиметься як відсоток від ринкової вартості сигарет. Замість фіксованих надходжень у Пенсійний фонд (як це відбувається тепер) закон уводить відсотковий податок від продажів, який надходитиме прямо в бюджет. Але цей акцизний збір (5% від роздрібної ціни) прямо залежить від ціни на сигарети. Вищезгаданий закон створює такі умови, що дорогі сигарети ще більше подорожчають, а дешеві ще більше подешевшають.

Світовий досвід свідчить, що відсоткова складова змішаної ставки акцизу сприяє зростанню чорного ринку. Влітку Європейська комісія оголосила, що тільки за минулий рік країни ЄС через змішані ставки акцизного збору втратили понад 8 млрд. дол. Тому Єврокомісія була змушена запровадити мінімальний акцизний збір у розмірі 60 євро з 1 тис. сигарет.

Негативним є і досвід Росії, яка 2003 року прийняла змішану ставку акцизу. Адвалорна складова там дорівнювала 5% відпускної ціни сигарет. З доповіді Рахункової палати РФ від 4 червня 2003 року випливає, що якби акциз на сигарети залишився специфічним, то надходження від цього податку були б істотно більшими. Наведемо лише кілька цитат із цього документа. «На думку Рахункової палати Російської Федерації, запровадження адвалорної складової в системі стягування акцизів на тютюнову продукцію важко пояснити цілями поповнення федерального бюджету...»; «При цьому слід зазначити, що специфічні ставки збору акцизів засвідчили свою ефективність. Збируваність становила практично 100%, система розрахунків і адміністрування була гранично проста...»; «Із запровадженням адвалорної складової з’явилася можливість мінімізації податкового навантаження як за рахунок асортиментних зсувів у бік збільшення випуску дешевших і шкідливіших для здоров’я тютюнових виробів, так і за рахунок зниження відпускних цін при реалізації оптовими організаціями, що найчастіше є афільованими особами з організаціями-виробниками. Це, зокрема, підтверджується даними, отриманими при аналізі окремих податкових декларацій за I квартал 2003 року. Так, середня відпускна ціна сигарет із фільтром, вироблених ВАТ «ВАТ-ЯВА», у березні становила 60,5 руб. за 1000 шт., порівняно з 264 руб. 2002 року. Аналогічне становище і на ЗАТ «Ліггетт-Дукат», де середня відпускна ціна знизилася на 41,2%».

У Польщі, яка, орієнтуючись на Євросоюз, торік запровадила змішану ставку акцизного збору, результати анітрохи не кращі. Щоденна газета «Ржечпосполіта» у статті «Цінова війна активізується» вмістила інформацію про те, що три з восьми польських виробників сигарет знизили ціну на свої дешеві марки сигарет. За оцінками європейських експертів, це неминуче викличе розширення нелегального обороту. Всі ці події призвели до зменшення податкових надходжень у бюджет Польщі.

У США вже понад 150 років діють фіксовані ставки акцизного збору, і ніхто їх змінювати не збирається. Таких самих принципів дотримуються високорозвинені Канада, Японія, Австралія тощо. Наша ж держава бере приклад із країн, у яких змішаний податок приносить лише шкоду. Україна не стане винятком.

Через перерозподіл ринку на користь дешевих сигарет зменшаться надходження до скарбниці за рахунок ПДВ. Залежність акцизу від ціни сигарет дасть усім без винятку виробникам сигарет легальну можливість ухилятися від сплати податків. У зв’язку зі зростанням цін на сигарети дорогих сортів активізується їх контрабанда, а внутрішнє виробництво різко впаде. Оскільки контрабандні сигарети реалізовуватимуться в нелегальній торговій мережі, знизиться надходження податків від торгівлі. Зменшення виробництва сигарет високої цінової категорії призведе до скорочення робочих місць, а отже й надходжень від соціальних зборів із фондів зарплат. За попередніми оцінками, загальні втрати держбюджету вже 2004 року сягнуть 5 млрд. грн.

Водночас експерти впевнені, що доходи бюджету зростуть, якщо збережеться специфічна, тобто фіксована, ставка акцизу. По-перше, у такому разі очікується подальше зростання виробництва. По-друге, акциз на сигарети може бути підвищений безболісно для виробників і споживачів. Свідчення того — факт, що, попри підвищення ставок акцизу на 15% у травні нинішнього року, виробництво зросло більш як на 20%, а надходження від акцизу цього року, порівняно з минулим, зросли на 10%. Але, головне, набрання чинності законом, що передбачає змішаний акциз, означатиме стратегічну поразку влади в боротьбі з тіньовим ринком...