Бомж з мобільним телефоном. Українські оператори змушені підключати абонентів із низьким рівнем доходів

На перший погляд, українським мобільним операторам є чим хвалитися. Кількість їхніх абонентів наближається до 9 млн. чоловік, а рівень проникнення (тобто відношення кількості абонентів до загальної чисельності населення) за станом на середину року становив 17,84%. У червні кількість абонентів зросла на 457 тис. чоловік, або 5,7% (у травні на 5,07%). За рік — із кінця червня 2003 року — користувачів мобільним зв’язком стало більше на 93,5%. Нагадаємо, за оцінками експертів, кількість мобільних абонентів до кінця року має перевищити кількість абонентів фіксованих мереж, що становлять в Україні 11 млн. (проникнення — 23%, одне з найнижчих у Європі). Проте не хотілося б, щоб у гонитві за абонентами мобільні компанії заклали на своєму шляху «міни уповільненої дії» — основи системної кризи, що може наздогнати їх, наприклад, коли проникнення перевищить 50% і почне наближатися до рівня розвинених країн. Однією з таких «мін» може стати орієнтація операторів на тих, хто мало розмовляє, та на абонентів з невеликими доходами передоплаченого сервісу, частка яких у загальній абонентській базі оцінюється сьогодні майже в 90%.

Адже з 4,5 млн. абонентів UMC (на 15 червня 2004 року) 1,2 млн. становили абоненти «Джинс», ще 2,8 млн. — користувачі Sim-Sim. Схожа картина й у «Київстар» — із 3,6 млн. абонентів користувачі Ace&Base становлять понад 3 млн. чоловік.

Знімають кордони
для терміну дії

А передумови для кризи є. Основні з останніх маркетингових ходів операторів стосуються саме ринку передоплаченого сервісу: зниження вартості тарифів і зняття терміну дії (Ace&Base і СуперДжинс). Хоча, нагадаємо, ще півтора року тому пакети Ace&Base від компанії «Київстар» саме існували з терміном дії 1 рік. Штучне обмеження терміну дії шляхом прив’язки до номіналу картки поповнення рахунку (50 гривень — 65 днів, 100 гривень — 130 днів і т.д.) було викликано прагненням забезпечити хоча б мінімальну норму дохідності з одного абонента, підстьобнути «шаровиків», які місяцями не поповнювали рахунок. Проте пожорсткішання умов користування Ace&Base дало деякі маркетингові переваги конкурентам. На тлі Ace&Base, якому потрібна постійна «підгодівля», а також платних вхідних дзвінків, що доживають останні дні, UMC успішно запустило на ринок віртуального оператора «Джинс» і міцно перехопило ініціативу з підключення абонентів із середніми за українськими мірками доходами (слід зазначити, що в «Джинсі» і в Sim-Sim терміни дії послуги також прив’язані до номіналу картки поповнення). А потім з’явився «СуперДжинс» — пакет із єдиним тарифом на вихідні дзвінки (однак не найдешевші) і необмеженим терміном дії.

Хід у відповідь «Київстар» — впровадження річного терміну дії Ace&Base із моменту останнього вихідного дзвінка або відправлення SMS. На відміну від «СуперДжинса», нововведення стосується всіх чинних і потенційних абонентів послуги. Отже, більш гнучкі тарифні плани Ace&Base отримують сьогодні перевагу й перед безстроковим, але «лінійним» «СуперДжинсом», і перед більш гнучкими, але «обмеженими» «Джинсом» і Sim-Sim. Щоправда, щоб перейти на новий термін дії, потрібно заплатити 10 гривень (у травні рівно до цієї самої суми подешевшав перехід із «Джинса» на його «супермодификацію»). Та чи компенсують компанії виручені в такий спосіб 30 млн. грн. (по десятці з 3 млн. «припейдників») втрату доходу від абонентів, які мало розмовляють і які до цього змушені були щомісяця викладати на зв’язок як мінімум 25 грн., а тепер можуть цього не робити?

Впроваджують
нові коди

Кроки з впровадження нових кодів можна назвати превентивними. Теоретично ємність національного коду становить майже 10 млн. номерів. Проте частина ємності має бути зарезервована для службових потреб: у нас це номери, що починаються на «0», «8» і «1» (до речі, зарезервована вона досить умовно, велика частина її, як показує досвід тієї самої Росії, може передаватися в комерційну експлуатацію). Поки вважатимемо, що реальна ємність коду — близько 7 млн. Як бачимо, наявних кодів і UMC, і «Київстар» вистачало до наступного року. Проте, певне, з урахуванням прийдешніх змін у регуляторній політиці в галузі, оператори вирішили перестрахуватися.

Нагадаємо: у квітні UMC впровадило новий мережний код 066 і в травні завершило переведення на нього абонентів «Джинс». «Київстар» впроваджує новий мережний код 097. За словами Гарретта Джонстона, директора компанії з маркетингу, впровадження нового коду не поєднано зі зміною нинішнього — 067 і переведенням на новий код наявних абонентів. Новий мережний код отримуватимуть виключно абоненти компанії при первинному підключенні до мережі оператора. І, певне, ще навіть не завтра. На сьогодні абонентська база «Київстар» перевищує 3,6 млн. чоловік, при цьому наприкінці року планується обслуговувати не менше 5 млн. абонентів. Очевидно, що при збереженні і нарощуванні темпів мобілізації питання з новим кодом постало б десь на початку 2005 року. Таким чином, 097 з’явився у відповідь на 066.

Проте, виходячи з впровадження нових кодів, можна дійти висновку, що в найближчі роки оператори мають намір сукупно підключити до 28 млн. абонентів. У сумі в усіх українських операторів реальна номерна ємність становить 49 млн. (по 14 млн. у UМC і «Київстар» із двома кодами в кожного, по 7 млн. у «Голден Телеком», «УРС» і DCC/«Астелит» із кодами 039, 068 і 063 відповідно). За повної реалізації цієї номерної ємності буде забезпечено проникнення в 100%, як у закордонних країнах. Чи досягнуть цю межу? Найшвидше, ні. При існуючому ступені економічного розвитку мобільне проникнення, найшвидше, стабілізується на рівні 30% (що відповідає 16 млн. абонентів).

Нагадаємо, зростання кількості абонентів описується так званою сатураційною кривою, що нагадує латинську букву S. Нижня, полога ділянка кривої описує етап формування ринку, середній, крутий — етап зростання, і останній, знову пологий — етап насичення з уповільненням зростання. На думку експертів, український ринок мобільного зв’язку сьогодні балансує на межі між зростанням і насиченням. Основною перешкодою на шляху зростання є низькі доходи населення. Тому для збереження темпів підключення нових абонентів оператори й змушені завчасно знижувати реальну вартість своїх послуг, отже, і норму рентабельності. У гонитві за близькими до європейських значень показника проникнення (що вимагає від операторів зв’язку, наприклад, норми міжнародного аудиту) вони й ставлять себе в умови, коли термін окупності вкладень у них помітно зростає. Отже — знижується інвестиційна привабливість, водночас зростає загроза подальшим темпам зростання. Сьогоднішні фаворити ринку мобільного зв’язку в Україні можуть опинитися в умовах глибокої кризи. Це, у свою чергу, надасть можливість вирватися вперед операторам зв’язку, які використовують альтернативні технології радіодоступу.

Хто розіграє
козирну карту?

Та в операторів залишається «про запас» козирна карта — плата за з’єднання. Цей «резерв головного командування» становить аж 27 коп. і є ефективним механізмом компенсації втрати операторами доходів при зниженні тарифів. Хоч які низькі тарифи, а 27 коп. усе одно знімаються на початку розмов, хоч 3 секунди розмовляй. Наприклад, укластися в наявні в «Київстар» 2 безкоштовні секунди при помилці з набором номера ніяк неможливо, оскільки іноді з’єднання на фіксовані телефони відбувається довше, при цьому секунди починають відраховуватися. А в «Джинса» взагалі немає безкоштовних секунд — гроші знімаються відразу при всіх з’єднаннях.

Тільки невеликі оператори «УРС» (торговельна марка «WellCOM») і «Голден Телеком» не стягують плату за з’єднання. Та передоплачений сервіс Uni є лише в другого. Він справді вигідний через низькі тарифи і відсутність цієї самої плати. Щоправда, у нього відсутній grace-період: минув термін дії, не заплатив — втратив номер.

Отже, подальші кроки національних операторів очевидні. Вони спрямовані на розвиток і збільшення привабливості передоплачених сервісів. Добре, що все вже налагоджено, залишається впроваджувати лише незначні корективи...