БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: РИВОК І ЗНОВУ ГАЛЬМУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИ РОКУ МИНУЛОГО І ТЕНДЕНЦІЇ НИНІШНЬОГО

Президент АУБ Олександр Сугоняко на традиційній прес-конференції, присвяченій результатам діяльності банків України за минулий рік, не приховував свого задоволення й оптимізму. 2003 рік видався найуспішнішим за всю історію вітчизняної банківської системи. Банки продемонстрували запаморочливі рекорди зростання. За станом на 1 січня обсяг чистих активів банківської системи перевищив 100 млрд. грн., тобто вони за рік зросли на 57,1%. Балансовий капітал банківської системи становив трохи більше 13 млрд. грн., що на 30,7% перевищує цей показник на початок минулого року. Доходи банкірів також не підкачали. За минулий рік банки одержали прибуток майже 1 млрд. грн. (зростання — понад 41%).

Фахівці ще повинні детально проаналізувати й оцінити реальні причини успіхів українських банків і тенденції розвитку банківської системи. Проте вже нині споживачі банківських послуг хочуть знати, чого слід очікувати від зміцнілих вітчизняних банків у поточному році і до чого можуть привести тренди, що з’явилися на фінансовому ринку України минулого року і на початку нинішнього...

Хвороби динамічного зростання

За даними АУБ, на кінець 2003 року вже 21 банк мав активи понад 1 млрд. грн. При цьому, правда, збільшився розрив між лідируючою групою і двома «абсолютними лідерами» — Приватбанком і «Авалем». Їхні активи впритул наблизилися до позначки в 10 млрд. грн. Значно наростив свої активи й Укрсоцбанк — на кінець року вони становили понад 5 млрд. грн.

Зростання чистих активів банківської системи відбувалося здебільшого за рахунок збільшення обсягу кредитних операцій, частка яких в активах становила 69,6%. Торік цьому сприяли насамперед підходящі макроекономічні умови, що привели до посилення попиту на кредити з боку підприємців, і активне освоєння банками сегменту споживчого кредитування населення. У поточному році рекордних темпів зростання банківської системи домогтися навряд чи вдасться. Очікуване зростання чистих активів українських банків — близько 35%. При цьому в структурі активів фінансисти прогнозують як подальше збільшення частки кредитів, виданих фізособам, так і повернення інтересу до цінних паперів (у 2003 році їхня частка зменшилася з 7,3 до 6,7%).

Динамічне зростання банківської системи 2004 року буде пов’язане з певними ризиками. Найнебезпечніша для банків «пастка швидкого зростання». До неї ризикують потрапити передусім банки, що здійснюють агресивну політику освоєння широкого спектра ринкових ніш. У разі скорочення темпів зростання ринку це може перетворитися для них на набір «поганих» боргів і навіть стати причиною системної кризи.

Крім того, банки активно готуються до майбутнього підвищення нормативу достатності капіталу (співвідношення капіталу й активів, зважених на рівень ризиків). Нагадаємо, що з квітня він зросте з 8 до 10%, а на кінець року — до 12%. Попередити небажаний розвиток подій банки зможуть, дотримуючись стратегії жорсткої підтримки ліквідності і зростання капіталізації. До цього їх уже активно почав стимулювати Нацбанк, а жартувати з ним ніхто з вітчизняних банкірів не ризикне.

З цієї причини кінець 2003-го — початок 2004 року ознаменувалися рекордними за обсягами емісіями акцій банків з метою нарощування статутних фондів. Деякі банки вдалися до зовнішніх запозичень: організовували синдиковані кредити і навіть випуск єврооблігацій (Приватбанк).

Пережити б інфляцію

Серйозною перешкодою для зростання кредитних портфелів стала і інфляція, що «раптово вибухнула». Залучення депозитів населення йде вже через силу, але ж саме вони є основним ресурсом для кредитування, особливо довгострокового. Ця тенденція стала причиною кредитних парадоксів, характерних для початку 2004 року. У січні, на тлі низьких цін ресурсів на міжбанківському ринку, кредитування економіки знижувалося. Банкіри явно вичікують. Найуразливішим виявився сегмент споживчого кредитування. Відмовляти в кредитах своїм клієнтам-підприємствам банки не ризикують — це призводить до відтоку строкових вкладів юросіб і підриває ліквідність. Кредити ж населенню можна скорочувати досить безболісно. У результаті більшість банків наприкінці минулого — на початку нинішнього року значно скоротила свої споживчі програми або істотно підвищила ставки. Так, ставки кредитів на купівлю нерухомості й автомобілів у середньому зросли на 1,5—2% (у валюті!), при цьому деякі банки умудрилися підвищити їх навіть на 4—6%.

На зміну ситуації банкіри очікують у другому кварталі або з другої половини року. На цей час вони планують як зростання обсягів кредитування, так і зниження депозитно-кредитних ставок. Проте чи відбудеться це зниження, залежить від макроекономічних показників і насамперед від рівня інфляції. Поки ж майбутнє підвищення цін на проїзд у київському транспорті і майже лавиноподібне подорожчання продуктів харчування, що відбувається попри всі заяви уряду, вселяє сумніви в реальності очікувань і планів банкірів.

Так можна залишитися без великих кредитів

Ще одна ініціатива НБУ може значно знизити можливість банків видавати великі кредити: передбачається обмеження максимальної суми кредиту, що видається одному позичальнику, — з 25 до 5% регулятивного капіталу «ощадного» банку. Це обмеження торкнеться лише деяких банків, але серед них цілком можуть опинитися найбільші банківські структури. У нормативному документі йдеться про те, що коли 50% пасивів банківської установи сформовано за рахунок вкладів фізосіб, то цей банк має одержати статус ощадного. «За нашими розрахунками, нині в Україні вже шість таких банків, а не тільки один Ощадбанк. Нормативна база НБУ така заплутана, що на сьогоднішній день дає змогу не присвоювати всім цим шести установам «високе звання» ощадного банку, але ми виправимо цю ситуацію», — заявив наприкінці минулого року заступник голови Нацбанку Олександр Шлапак.

Поки що важко сказати, скільки банків за результатами роботи в 2004 р. НБУ охрестить «ощадними». Чимала кількість фінустанов нині досить близько підібралася до оцінки в 50% вкладів населення в пасивах — щонайменше кілька десятків. За даними АУБ, серед них і банки-лідери щодо залучення вкладів населення — Приватбанк, Правекс-банк, Кредит Банк (Україна). Хоч як дивно, але до товариства ощадних може бути записано і багато регіональних банків. Приміром, абсолютним лідером за часткою депозитів фізосіб у зобов’язаннях є дніпропетровський Радабанк (72,94%), понад 60% становить частка вкладів населення в івано-франківському банку «Прикарпаття», у львівських банках «Дністер» і «Львів» і багатьох інших. Проте вирішуватиме Нацбанк, використовуючи, швидше за все, власні дані і методики, що відрізняються від тих, що використовуються фахівцями АУБ.

Банкіри мріють про зниження вартості депозитів

Загальна сума зобов’язань банківської системи на 1 січня 2004 р. становила 87,3 млрд. грн., що на 33,4 млрд., або на 61,9%, більше, ніж рік тому. Їх зростання відбувалося переважно за рахунок коштів фізичних осіб (вклади зросли на 13 млрд. грн.) і коштів підприємств (11,6 млрд. грн.). Оцінити очікувані темпи приросту депозитів нинішнього року поки що не береться ніхто. Банкіри сходяться лише в тому, що в структурі ресурсів і далі зростатиме частка депозитів населення, проте їхнє зростання не буде вже таким рекордним. За найбільш оптимістичними прогнозами, приріст вкладів громадян до 1 січня 2005 р. становитиме близько 50—55% до нинішньої депозитної бази.

Проте січневі тенденції цього року насторожують. Після закінчення новорічно-різдвяних депозитних акцій вкладники не поспішають розміщувати кошти на банківських рахунках. Одна з основних причин зниження інтересу населення до вкладів у банки — різке зниження депозитних ставок. Час гострої кризи ліквідності минув, і при відкритті депозитів громадянам, які не встигли скористатися новорічно-різдвяними акціями, банки пропонують у середньому на 1—4% менше, ніж у грудні минулого року. Відставання від торішніх темпів зростання залучення коштів фізосіб у січні дуже суттєве: якщо в першому місяці 2003 р., за даними НБУ, приріст коштів фізосіб на банківських рахунках становив 2,5%, то за три тижні січня поточного року він досяг лише 0,6%.

Залучення депозитів населення — справа тонка. Достатньо пригадати різкий відтік депозитних коштів у вересні 2003-го, коли поповзли чутки про неврожай і підвищення цін на хліб. Тоді, за словами Олександра Сугоняка, банківська система за кілька тижнів не дорахувалася кількох мільярдів гривень. Якщо ж закріпиться січнева тенденція, то темпи зростання обсягів залучення вкладів населення протягом року можуть скоротитися порівняно з 2003 роком на 20—30%.

* * *

Проте всі експерти і банкіри сходяться в одному — серйозних проблем у вітчизняних банків не передбачається. Система загалом продовжить динамічно розвиватися. Серйозного зниження вартості грошей також не очікується. Підвищений попит на кредити дасть змогу банкірам утримувати високі кредитні ставки, а необхідність залучення депозитів населення не дозволить значно знизити депозитні ставки. У принципі, ситуація, що склалася, влаштовує практично всіх. Однак останнє слово за економікою.