«БАБ АЛЬ АФРІКІЄ»

Уже до кінця першого дня перебування в Лівії ловиш себе на тому, що переймаєшся розлитим у повітрі духом загального пошанування лідера — саме так, а не на ім’я лівійці називають Муамара Каддафі. Його портрети скрізь — на плакатах, на численній сувенірній продукції, яка, до слова, через це дорожчає в кілька разів. Уже сам цей факт може пояснити непоінформованому, наскільки знакова для України присутність на офіційній церемонії підписання цілої низки двосторонніх україно-лівійських документів лідера Лівійської Джамахірії. За його власними словами, на такій тривалій церемонії підписання державних документів Муамару Каддафі доводилося бути присутнім уперше.

Лівійська Джамахірія — дуже платоспроможна країна. Її економіка безпосередньо залежить від продажу нафти, доведені запаси якої становлять близько 3,8 млрд. тонн. 2001 року в цій країні було видобуто 67 млн. тонн нафти. Майже 90% лівійської нафти закуповують країни ЄС. Серед основних імпортерів лівійської нафти й нафтопродуктів — Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Великобританія, Греція та Швейцарія. Приміром, Італія за рахунок лівійської нафти забезпечує щорічно близько 51% своєї потреби в цьому паливі. Істотні надходження від експорту «чорного золота» (12—14 млрд. дол. на рік) і порівняно нечисленне населення (5 млн.) роблять Лівію однією з найбагатших країн Африки за показником доходу на душу населення.

У вересні поточного року ООН скасувала санкції стосовно Тріполі, що значною мірою згладжує політичну гостроту торгово-економічного співробітництва з цією країною. І нині багато держав щосили прагнуть потрапити на лівійський ринок. А Лівія, своєю чергою, намагається вивести країну на світовий технологічний рівень.

Президент України став одним із перших лідерів іноземних держав, котрі відвідали Джамахірію за місяць, який минув після зняття санкцій ООН. Досягнуті під час державного візиту домовленості між двома президентами дають усі підстави вважати: українська присутність на лівійському ринку збільшуватиметься. Дипломатія східної країни приділяє особливу увагу таким крокам.

Для України ж, яка не має власного солідного досвіду виходу на зарубіжні ринки, це унікальний шанс вийти на ринки 53 країн, оскільки через Лівію відчиняються ворота в Африку. Назва «Баб аль Афрікіє» («Ворота в Африку») у Тріполі поширена. Тут створено спеціальні інвестиційні фонди й компанії, що працюють на африканські держави. Каддафі — один із лідерів інтеграційних процесів на Африканському континенті, він активно реалізує програми технічної та гуманітарної допомоги африканським країнам. Інвестиційний союз Африки як один із економічних органів Африканського союзу було створено з ініціативи лівійського лідера для об’єднання й координування політики всіх потенційних та реальних інвесторів континенту.

Лівія зацікавила Україну не вчора. Протягом останнього року відбувався досить активний обмін делегаціями. Офіційно зареєстровані в Лівії представництва українських компаній НАК «Нафтогаз України» й «Інтербудмонтаж». Цей факт засвідчує взаємний інтерес до співпраці. Адже деякі міжнародні компанії (серед них такий велетень, як «ЛУКойл») уже два роки не можуть одержати відповідного дозволу. Тому відкриття представництва НАК у Лівії — обов’язкова умова для укладання будь-якою іноземною компанією будь-яких контрактів і отримання в розробку документації.

Одна з найперспективніших для співробітництва України та Лівії — нафтогазова галузь. За словами голови правління НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка, «Лівія пропонує унікальні можливості інвесторам, оскільки володіє великими запасами легкої низькосірчистої нафти, родовища якої перебувають на початковій стадії розробки, а також має розвинену інфраструктуру експорту передусім вуглеводневої сировини на близькі міжнародні ринки».

14 жовтня у присутності лідера Лівійської Джамахірії та українського Президента серед інших документів підписано й меморандум про співпрацю між НАК «Нафтогаз України» та Національною нафтовою компанією Лівії (NOC), що контролює понад половину нафтової промисловості країни (лише її нафтовидобувні потужності перевищують 40 млн. тонн на рік). І хоча це рамковий документ, він уже виносить україно-лівійське співробітництво в нафтогазовій галузі на міждержавний рівень і відкриває шлях до підписання комерційних контрактів між НАК «Нафтогаз України» та NOC.

Роботу над такими можливими контрактами розпочато ще торік у листопаді. Наприкінці серпня НАК «Нафтогаз України» отримала офіційне запрошення прислати до Лівійської Джамахірії групу фахівців, які б відвідали кімнату даних NOC із метою відбору перспективних площ для розвідки й видобутку вуглеводнів. Із 72 блоків для подальшого уточнення й аналізу спочатку відібрали 9. Відтак із них узято в розробку чотири блоки. Містяться вони в Гадамесському, Сірському й Мурзукському басейнах, масштаб кожного з них за величиною — як половина України.

За оцінками фахівців НАК, в одному з блоків, що лежить у вивченому районі з досить розвиненою мережею нафтопроводів, видобуток вуглеводнів можна почати в дуже стислі терміни. Два інші блоки потребують проведення великих геологорозвідувальних робіт. Там також є вся інфраструктура. Розпочати розробку цих блоків можливо протягом року-півтора. Четвертий, найбільший, блок міститься у маловивченому районі, де немає відповідної інфраструктури. Він потребуватиме великих капіталовкладень. Такі блоки розробляються на умовах концесії спільно з провідними в цій галузі компаніями. І там є велика ймовірність знайти істотні обсяги нафти, газу.

У Лівії також починається активна робота з видобутку газу й нині обговорюється можливість участі України в розробці газових родовищ, будівництві нафто- та газопроводів, передусім газопроводів, із усією належною структурою — газоперекачувальними станціями, трубопроводами тощо. Тут відкриваються можливості не тільки для видобутку нафти, а й для використання продукції української промисловості.

До кінця листопада поточного року НАК «Нафтогаз України» планує підготувати бізнес-плани розробки кожного з чотирьох відібраних блоків і подати їх на розгляд лівійській стороні. Потім розпочнуться переговори й буде укладено договори про розподіл продукції між НАК «Нафтогаз України» та NOC, де фіксуватимуться відсотки, які отримає українська сторона (у світовій практиці це зазвичай 15—35%), і відсотки лівійської сторони.

Входити в лівійський ринок планується поетапно. Для початку українська сторона на тендерній основі залучатиме іноземні сервісні компанії, вже акредитовані на території Лівії, — такі умови. У Лівії НАК «Нафтогаз України» поки що має лише офіційне представництво. Тепер треба нарощувати свою присутність на цьому ринку — у вигляді конкретних офісів та виробничих баз. Сервісні компанії виконують комплекс послуг повністю — від геолого-розвідувальних робіт і до буріння. А НАК матиме концесію, тобто право на використання лівійських надр.

На першому етапі проекту ймовірний обсяг інвестицій «Нафтогазу» в пошук і розробку нафтових родовищ у Лівії може становити близько 100 млн. дол. Для реалізації лівійських проектів НАК також має намір залучати кредитні кошти іноземних банків. Попередні домовленості існують із банком ABM PRO. На початку лютого НАК планує випуск облігацій на 600 млн. доларів. Частина їх піде на лівійську програму. Термін окупності розглянутих проектів фахівці оцінюють у 2—5 років.

Почати буріння НАК «Нафтогаз України» планує з 1 січня 2004 року. Паралельно компанія готується закуповувати устаткування, укладати договори з сервісними компаніями. Зараз у Лівії працюють фахівці НАК, залучено працівників концерну «Надра». Крім нафтогазового сектора, лівійська сторона пропонує Україні ввійти майже в усі галузі своєї економіки, про що, приміром, у часи Радянського Союзу можна було тільки мріяти. Сьогодні є можливість брати участь у проекті будівництва залізниці в Лівії, вартість якого оцінюється в 10 млрд. дол. Українська компанія «Інтербудмонтаж» ще раніше уклала контракт на спорудження дороги й мостів біля лівійського кордону з Єгиптом.

Лівія готова до співпраці й у сільському господарстві, зокрема до створення СП із вирощування зернових на території України. Цікавлять лівійців і українські літаки, зокрема цивільної авіації, і передусім — АН-74. Підписано контракт на закупівлю Лівією літака АН-140.

Великим головним болем посольства України в Лівії багато років були українські лікарі: процес їх відбору й виїзду до Лівії тривалий час був абсолютно безсистемний і, прямо скажемо, безвідповідальний. Нині його буде врегульовано. Лівійська Джамахірія може надати українським медикам майже 8 тисяч робочих місць. Крім того, у Тріполі незабаром відкриють велику офтальмологічну клініку.

Підписано також угоди про співробітництво у сфері геологічних досліджень, у сфері працевлаштування, у сфері науки й технологій, про взаємне надання правової допомоги, про співробітництво в галузі ветеринарії, карантинного захисту рослин, випробування та охорони сортів рослин.

Не всі підписані з Україною угоди й досягнуті на міжурядовому рівні домовленості можна сприймати однозначно. Зокрема викликає певний подив намір Лівії створювати на території України СП із вирощування зернових. У квітні нинішнього року в Києві на третьому засіданні українсько-лівійської комісії зі співробітництва йшлося про українські інвестиції у вирощування пшениці на території Лівії....

Проте минулого тижня Україна опинилася в центрі уваги світового співтовариства, оскільки «Ворота Африки», як називають Лівію, після зняття санкцій ООН є ласим куснем для багатьох країн, особливо нафтогазовий сектор. І конкурувати Україні тут доведеться з гравцями-важкоатлетами. Сподіватимемося, що їй це під силу.