Мінфін не помітить втрати бійців?

Федір Ярошенко, який активно проводить кадрові чистки в Міністерстві фінансів, схоже, забув пораду знаменитого німця Мартіна Лютера всім реформаторам. «Не варто вихлюпувати з ванни з брудною водою і саму дитину», - говорив він. Виконуючи завдання президента скоротити кількість службовців у всіх держструктурах на 30%, очільник Мінфіну явно перегнув палицю. Під приводом адмінреформи він звільнив не тільки пенсіонерів і другорядних співробітників міністерства, а й неугодних йому фахівців, які виконували у відомстві важливі функції.

Йдеться передусім про колишнього заступника міністра фінансів Андрія Кравця, який відповідав за напрямок державного боргу і міжнародних відносин, і людей із його «вертикалі». Як зазначають джерела DT.UA, відсотків 80 скорочених у Мінфіні фахівців припадає на цей важливий блок, що набуває особливого значення в період рецесій і криз ліквідності. Водночас кількість співробітників у податкових і бюджетних підрозділах практично не змінилася - вирощений фіскальною сферою Ярошенко не посмів підняти руку на «святе». Хоча, з огляду на наявність численного штату в ДПАУ, логічно було б зробити більш масштабну чистку саме в податковому секторі міністерства.

Кампанію зі скорочення штатів Федір Олексійович почав «за здравіє», ліквідувавши посади відразу п’яти своїх заступників. У країні, що звикла до наявності в керівництві держструктури 10-15 заступників, такий крок могли сприйняти лише позитивно.

У грудні минулого року з Мінфіну «пішли» першого заступника міністра Вадима Копилова, який давно ворогує з Ярошенком, і заступника міністра Тетяну Єфименко (її відправили на пенсію).

Потім «полетіли» ще три заступники - Євген Кузькін, Олександр Шніпко і згаданий Андрій Кравець. Перші два прізвища з’явилися на табличках мінфінівських кабінетів уже за Ярошенка. Екс-представник податкової адміністрації в Харківській області Кузькін і соратник Анатолія Кінаха, колишній віце-президент Української спілки промисловців і підприємців Шніпко у вищому керівництві Мінфіну були постатями другорядними, і їхнє перебування на посадах заступника міністра вийшло коротким. Кузькіна призначили заступником 31 березня минулого року, Шніпка - 15 вересня. У лютому Ярошенко понизив їх у статусі, назначив директорами департаментів фінансів відповідно соціальної та виробничої сфер.

Інша справа Андрій Кравець, який загалом провів у відомстві понад три роки. «Колірна гама» мінфінів, у яких він працював, вражає: спочатку «помаранчевий» і «біло-синій» (у 2006-2007 роках Кравець був заступником Віктора Пинзеника і його наступника Миколи Азарова), потім «біло-червоний» (на посаді заступника міністра фінансів - із березня 2009-го) і знову «біло-синій».

Кравець - один із двох заступників, які дісталися Ярошенку «в спадщину» від Мінфіну Ігоря Уманського і зберегли за собою робоче місце за нового режиму. Прем’єр-міністрові Миколі Азарову та нинішньому главі Міністерства фінансів треба було терміново налагоджувати зв’язки з Міжнародним валютним фондом. Кравець був активним учасником переговорного процесу з МВФ і зарекомендував себе як фахівець, котрий вміє знаходити спільну мову з іноземними кредиторами. Цьому сприяє західна освіта (диплом Вищої комерційної школи Тулузи) та великий досвід роботи у сфері міжнародних відносин (Кравець чотири роки обіймав посаду першого секретаря представництва України при ЄС у Брюсселі та три роки очолював департамент зовнішньоекономічних зв’язків НБУ). Тому в березні 2010-го питання його відставки не порушувалося.

Саме Кравець відповідав за підготовку трьох випусків суверенних єврооблігацій минулого і поточного років. Після трирічної відсутності на міжнародних боргових ринках Україна залучила 3,5 млрд. дол. (2 млрд. у вересні 2010-го і 1,5 млрд. у лютому 2011-го), розмістивши євробонди з вигідною для себе дохідністю - 6,875-7,95% за п’яти- і десятирічними паперами.

Проте лише через тиждень після завершення останнього розміщення Ярошенко звільнив свого заступника. Висунути претензії до якості роботи Кравця, з огляду на параметри емісій, та обгрунтувати звільнення його з посади адмінреформою (як неефективного співробітника) було складно. Однак офіційне формулювання звільнення саме таке - «за скороченням штатів» (відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП). Справжня ж причина того, що Кравець пішов з міністерства, за інформацією джерел DT.UA у відомстві, - постійний пресинг із боку міністра. Кравець і його підлеглі завжди намагалися працювати автономно. А пан Ярошенко, відомий своїм авторитарним стилем керування, не терпів, коли навіть другорядні питання вирішувалися в обхід нього. Повноваження Кравця передали заступникові міністра Сергію Рибаку, який ніколи раніше не займався ані зовнішніми запозиченнями, ані відносинами з міжнародними кредитними організаціями (якщо не зважати на період роботи старшим науковим співробітником в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України). Його вотчина - бюджетна і фіскальна політика.

Розправившись із «генералами», Ярошенко перейшов до чисток у «офіцерському» та «рядовому» складах відомства. Щоб мати підстави скорочувати співробітників, міністр, як розповідають джерела DT.UA у міністерстві, призначив тести на знання службовцями Бюджетного і Податкового кодексів. Прохідну планку було виставлено досить високо: щоб скласти іспит, треба було відповісти майже на 80% запитань. Провести тестування мали в грудні-січні, але потім перенесли його на невизначений термін.

Після звільнення Кравця полетіли голови керівників нижчих ланок у блоці держборгу. Звільнитися за власним бажанням було запропоновано порівняно молодим фахівцям, які, втім, були старожилами Мінфіну, - директорові департаменту держборгу Ользі Башинській (14 років у міністерстві) та її заступникові, начальнику відділу ринків капіталу Катерині Берадзе (12 років). Остання - сестра Георгія Берадзе, колишнього заступника міністра Кабінету міністрів, одного з «сірих кардиналів» Тимошенко, який нині обіймає посаду заступника голови Державного управління справами (ДУС).

Піти з міністерства змушений був і заступник Катерини Берадзе Тарас Котович, що відповідав за внутрішній борговий ринок. Співрозмовники DT.UA у Мінфіні зазначають, що, на щастя, не стали змінювати начальника відділу обліку та моніторингу держборгу Поліни Ярової, тому що її сфера відповідальності - дуже специфічна галузь, яка потребує серйозного в неї заглиблення.

Усього, за даними DT.UA, з 37 фахівців департаменту держборгу скоротили 11 чоловік і ще в підрозділу можуть забрати три вакансії. Щоб з’ясувати, скільки службовців було звільнено, для порівняння, у податковому і бюджетному блоках, DT.UA звернулося в прес-службу Мінфіну з проханням надати таку інформацію. Проте на наш запит представник прес-служби відповів, що зможе надати дані тільки протягом п’яти днів і попросив не виставляти нереальні «дедлайни».

У Мінфіні про звільнених колег говорять, як про міцних професіоналів, без яких якість роботи департаменту держборгу значно погіршиться. Про рівень кваліфікації цих фахівців свідчить хоча б той факт, що їх негайно працевлаштували контрагенти уряду на боргових ринках. Андрій Кравець став заступником голови правління «ВТБ Банку», хоча насправді він представлятиме інтереси компанії «ВТБ Капітал». Це призначення не дивує з огляду на те, що російський інвестбанк тісно співпрацює з українським урядом - «ВТБ Капітал» був одним із організаторів трьох останніх випусків євробондів України. Ольгу Башинську запросили на посаду радника голови правління «Альфа-Банку Україна» з питань відносин із бюджетними організаціями. Катерина Берадзе прийняла пропозицію «Сітібанку Україна» і де-факто є заступником голови правління цієї фінустанови. Тарас Котович перейшов на роботу в компанію «Інвестиційний капітал України» на посаду аналітика з боргових цінних паперів. Фактично всі ці фахівці (крім Котовича) виконуватимуть у своїх нових компаніях функцію, яку на Заході називають government relations (GR), тобто лобіювання інтересів роботодавців у державних органах влади.

Під час ротації не обійшлося без кумівства. Як стало відомо DT.UA, на посаду начальника управління ринків капіталу (у процесі реорганізації в ієрархії міністерства з’явилася нова ланка - управління) призначили Ірину Бутенко, племінницю Ярошенка.

Ще більших потрясінь зазнав сектор міжнародних відносин. Хоча його реформування, на перший погляд, обгрунтоване. Наприклад, Ярошенко ліквідував департамент з міжнародних зв’язків і європейської інтеграції, звільнивши його голову Володимира Ткачука. У Мінфіні на момент реорганізації був департамент зі схожою назвою - зі зв’язків із міжнародними фінансовими організаціями (МФО). За першим були закріплені питання участі Кабміну в міжурядових комісіях і зв’язки з держорганами країн СНД, а другий відповідав за співробітництво з організаціями - кредиторами України (МВФ, Світовим банком, ЄБРР та іншими). Попередники Ярошенка так і не знайшли вагомих підстав для кроку, що видається логічним і очевидним, - сконцентрувати функції обох департаментів з міжнародних відносин в одній структурі. Чинний міністр перший департамент (у складі 22 чоловік) розформував, зберігши робочі місця тільки за трьома фахівцями цього підрозділу, які відповідали за сектор фінансування посольств (їх перевели до іншого департаменту). Департамент зі зв’язків із МФО перетворили на управління, яке віднесли до департаменту держборгу.

Ще один підрозділ, якого позбувся Ярошенко, - це департамент політики розвитку фінансових послуг. Його фахівці відповідали за зв’язки Мінфіну з Національним банком, установами страхового сектора, за фінмоніторинг. Голова департаменту Володимир Коцюба змушений був піти. Нині він очолює «Терра Банк» (77-й за величиною активів в Україні), контрольним пакетом акцій якого володіють структури, які ЗМІ пов’язують із недругом Ярошенка Вадимом Копиловим. Департамент перетворено на управління і приєднано до очолюваного Тетяною Сисоєвою департаменту фінансової політики, основною функцією якого є вирішення питань рекапіталізації банків.

Те «хірургічне втручання», яке Ярошенко провів у борговому і міжнародному блоках Мінфіну, загрожує «хворому» тривалою реабілітацією. Замінити звільнених керівників департаментів і відділів фахівцями такої ж кваліфікації буде важко. Де їх брати? Переманити з комерційних структур? Мине ще кілька десятків років, перш ніж Мінфін як місце роботи зацікавить фахівців із боргових інструментів інвесткомпаній і комерційних банків. Повернути звільнених (після того, як зміниться міністр)? Знову ж, чим зацікавити людей, які на той час уже будуть розпещені великими бонусами, заведеними в середовищі інвестбанкірів? Залишається ростити зміну, яка зможе вийти на потрібний фаховий рівень лише через кілька років.

Поки ж тим фахівцям, що залишилися в департаменті держборгу, залишається вникати в нові для них функції та виконувати поточну роботу за себе й «за того парня». Нині вони займаються сек’юритизацією (оформленням цінними паперами) бридж-кредиту українському уряду на 2 млрд. дол. - позики, яку в червні минулого року надала компанія «ВТБ Капітал». Та не за горами серйозніше випробування - нові випуски євробондів і наступний раунд переговорів із МВФ.