Добродійність — не панацея, а усвідомлена необхідність

Стане дуже не модно бути багатим і не бути щедрим.

Роберт Кійосакі

Передвеликодній тиждень: чистий четвер, страсна п’ятниця... Дуже непідхожий час для конфронтації суспільства. Зате саме час чистити «пір’я» і думати про духовне. Добре було б знайти в собі сили й вибачити своїх кривдників, допомогти ближньому...

Колись, знайомлячись з основами побудови бізнесу, з усмішкою переглядав останні глави книжок західних бізнес-гуру, які стверджували, що добродійність, меценатство є невіддільною частиною налагодженої бізнес-машини. Думав, лукавлять капіталісти. Однак помилявся. Адже підхід «бізнес тільки заради грошей» заведе у глухий кут. Власна справа набуває істинного сенсу, якщо вона надає можливість ділитися заробленим і спрямовувати енергію грошей туди, куди сам вважаєш за потрібне: на боротьбу із хворобами, бідністю, безробіттям, на допомогу дитячим будинкам, сиротам, літнім людям...

У цьому зв’язку в потенційного добродійника виникає щонайменше два запитання:

1. Яка з наявних у нашій державі соціальних проблем найактуальніша?

2. Які добродійні проекти є найнеобхіднішими і чи можливо з їхньою допомогою вирішувати соціальні проблеми?

Щоб, можливо, полегшити життя бізнесменам, відповіді на ці запитання ми попросили дати політиків. А заразом поцікавилися, чи беруть вони самі участь у будь-яких добродійних проектах?..

Юлія Тимошенко

1. Перша найактуальніша проблема — це відсутність робочих місць, особливо для молоді. Немає системного підходу до цієї проблеми. Жодної програми із забезпечення людей робочими місцями на сьогодні в Україні не існує. Друга за важливістю соціальна проблема, як на мене, — це рівень пенсій та зарплат. Адже нині Україна вже практично живе за світовими цінами на все. Якщо раніше, приміром, у нас житлово-комунальні тарифи були нижчі, ніж у світі, то тепер досить істотно зросли і стали непорівнянними з рівнем заробітної плати, пенсій, стипендій. Це, безумовно, спричиняє глибоке незадоволення у суспільстві. Тому третя за актуальністю проблема, якщо говорити про соціальні питання, — це тарифна політика уряду. Вона є нищівною для більшості родин в Україні. Її взагалі не можна назвати політикою, бо це просто хаос. Немає алгоритму формування тарифів, алгоритмів врахування певних відмінностей між системами житлово-комунального забезпечення у кожному регіоні. Тому кожна область як собі хоче, так і оперує цими цифрами. Як наслідок — знову ж-таки розбалансованість державних фінансів і соціального життя людей.

2. На мою думку, навіть якщо ти допоміг одній людині, то вже зробив велику справу. Тому вважаю, що благодійні організації та фонди роблять дуже важливу для України справу. Безумовно, благодійність не може вирішити системні проблеми, але здатна допомогти окремим людям.

3. Наша родина, я особисто і наша політична сила займаємося благодійністю щодня. Єдине, чого ми не робимо, — шоу з цієї діяльності. Замість цього — щоденна наполеглива робота. У нас на утриманні — дитячі будинки, окремі лікарні та школи. Особливо це стосується дітей-інвалідів. Ми готуємо дуже багато програм. Та я принципово не хочу, щоб із благодійних справ робили політичні рекламні блоки. І тому ми робимо це для себе.

Раїса Богатирьова

Критична соціальна проблема для сучасної політичної влади — подолання бідності та перехід на нову якість життя українців. Досі не вирішено питання поліпшення здоров’я нації, надання належного рівня послуг бодай первинної медичної допомоги. В Україні не поставлено надійних бар’єрів на шляху торгівлі людьми, дитячої проституції, торгівлі людськими органами. Серед країн Європи у нас один із найвищих рівнів дитячої безпритульності, а відтак наркоманії, захворюваності та підліткової безграмотності…

Звісно, по змозі намагаюся допомагати людям. Зокрема опікуюся Товариством багатодітних сімей Пролетарського району міста Донецька. Свого часу створила Громадську молодіжну організацію «Надія дитини».

Оскільки я за фахом лікар, допомагаю своїм землякам одержати доступне і якісне медичне обслуговування. Востаннє, пам’ятаю, до мене звернулися виборці із проханням допомогти жінці, яка не ходила з дитинства. Після кількох операцій вона нарешті стала на ноги, і тепер має шанс на повноцінне життя. Неодноразово допомагала лікарням Донецька з різноманітним обладнанням, медикаментами. Зараз домовилася із новими партнерами — керівниками великого медичного фонду про безкоштовну гуманітарну допомогу для Мар’їнського інтернату. Можу ще довго розповідати про різні програми, але незручно звітувати про власні благодійні ініціативи.

Сергій Терьохін

1. У принципі, все, що називається соціальною політикою у стандартному економічному розумінні, є суцільною проблемою, починаючи від питання політики врегулювання заробітної плати, пенсійного забезпечення, загальнодержавного медичного страхування, тарифів. Також усе, що пов’язано з демографією: народженням, освітою, похованням — суцільна проблема.

2. Будь-яка благодійна програма не може замінити собою державну або публічну соціальну програму, наприклад, приватне пенсійне страхування. Вона може тільки допомогти.

3. Аякже. Я з третього скликання був депутатом від мажоритарного округу, і тепер мені якось незручно полишати соціальні програми, які я започаткував у Києві вісім років тому. Підтримую, знаходжу спонсорів… Нещодавно кілька фінансових компаній допомогли чотирьом інтернатам у Києві.

Останній випадок був чудовий — конкурс дитячого танцю… Знаходжу можливості допомогти. І дружина робить те саме. Вона, як то кажуть, — середній бізнес, і в неї є власні програми, пов’язані з наданням безоплатних послуг людям, які не можуть їх отримати за гроші.

Анатолій Семинога

1. Найболючіше питання сьогодні — це проблема бідності в нашій державі. Всі інші питання випливають саме з цього. Якби сьогодні справді існувала державна політика, спрямована на подолання бідності, й туди ж були спрямовані зусилля влади, результат був би зовсім інший. На жаль, на сьогодні це питання не вирішено.

2. У жодному суспільстві ці питання не вирішуються за рахунок благодійності. Мені б не хотілося, щоб у нас було суспільство жебраків, які потребують благодійної допомоги. Хотілося б бачити свою країну багатою, із серйозною економікою, потужним середнім класом, із великими можливостями для людей. І щоб соціальні програми були спрямовані лише на ті верстви населення, які дійсно через свої фізичні або інші вади не можуть заробити на шматок хліба. Благодійні програми призначені для підтримки пенсіонерів, людей похилого віку, інвалідів і всіх, хто не здатен забезпечити собі мінімальний рівень проживання. А загальнодержавну проблему таким чином вирішити неможливо. Це можна зробити лише з допомогою політики і державних програм.

3. Так, звісно. Я прийшов у політику з бізнесу і як бізнесмен частенько брав участь у різних благодійних акціях. Окрім того, ми перераховували кошти дитячим фондам і фондам різних громадських організацій, допомагали дитбудинкам і дітям-сиротам. Проте, як на мене, це не вирішує загальної проблеми, що існує в Україні.

Зараз я як депутат, голова міської партійної організації БЮТ, частенько беру участь у благодійних акціях. Практично в кожному районі у нас на обліку стоять дитбудинки, сиротинці, за якими закріплені депутати. Вони намагаються допомагати в міру своїх можливостей, вкладають туди власні кошти, залучають бізнесменів, підприємців.

Олександр Турчинов

1. На жаль, соціальних проблем безліч. Починаючи від низького соціального захисту у вигляді пенсій і зарплат, особливо в бюджетній сфері, що не забезпечують нормальне існування наших громадян, і закінчуючи невиправданим зростанням комунальних тарифів та цін на продукти першої необхідності в порівнянні зі зростанням доходів. Окрім того, на дуже низькому рівні залишаються охорона здоров’я і якість освіти.

2. Благодійна програма, хоч би якої потужності вона була, не здатна підмінити державу. Хоча допомогти вирішити певні питання може. Тобто, якщо держава не вирішує проблему, благодійництво може допомогти лише окремим людям. Але ж це адресна допомога, а не загальнонаціональна схема. Держава має бути тут першою, а благодійництво — сприяти цьому процесу.

3. Я не бізнесмен і, безумовно, хотів би більше допомагати, але ж маю обмежений ресурс. Водночас у міру можливості моя сім’я займається благодійництвом. Зокрема в нас дуже добрі й тісні взаємини з унікальним закладом культури — музичною школою імені Лисенка в Києві. Часом ситуація така, що, на жаль, Мінкультури не дуже дбає про наше майбутнє, в тому числі й музичне. І так склалося, що моя дружина опікується цим питанням, і наша родина іноді їм допомагає.

Анатолій Кінах

1. Дуже шкодую, що на 16-му році незалежності в Україні існує така болюча проблема, як бідність. Немає нічого важливішого за її подолання вже найближчим часом. Її вирішення залежить від багатьох складових, але найголовніше — функціонуюча економіка з хорошою динамікою зростання. Очевидно, що стійке економічне зростання — це й робочі місця, і підвищення доходів працюючого населення (нині в країні частка заробітної плати в собівартості продукції доволі низька), і збільшення пенсій, підсилення соціальної підтримки, і зростання купівельного попиту, що є окремим стимулом для економічного прогресу. В ім’я цього необхідно уникати політичного та владного протистояння і, засукавши рукава, злагоджено та консолідовано працювати на реалізацію національних завдань.

2. Це медицина, освіта, підтримка соціально незахищених і людей похилого віку. 90% листів і звернень, що приходили до мене в останні роки, стосуються саме цих питань. Сьогодні в країні вже можна говорити про соціально відповідальний бізнес — багато підприємств, члени УСПП готові інвестувати гроші в добродійність. Проте маємо розуміти — якщо надавати допомогу одноразово й спонтанно, соціальних проблем не вирішити. Буде правильно, якщо в середовищі бізнесу з участю фахівців готуватимуться продумані проекти щодо підтримки лікарень, навчальних закладів, будівництва соціальних містечок тощо, які фінансуватимуться «артільно». Припускаю, що в таких проектах можливе об’єднання бюджетних коштів і приватного капіталу.

3. Український союз промисловців і підприємців бере активну участь у добродійних програмах. Ми багато допомагаємо дітям — знаходимо гроші на операції, лікування складних хвороб, купівлю ліків, підтримуємо дитячі будинки. З нашої ініціативи бізнесмени столиці зібрали кошти на реставрацію Золотої Брами Софії Київської, шефствують над музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році». Є кілька культурних програм, музичних фестивалів, виставок, що їх ми традиційно підтримуємо вже багато років.

Віталій Хомутиннік

1. По-перше, це низький рівень доходів громадян, по-друге — житлово-комунальні послуги та їх якість, по-третє — проблема працевлаштування.

2. Не думаю, що благодійні програми можуть вирішити соціальні проблеми, про які я казав. У такий спосіб можна якось допомогти, але не вирішити комплексно. Останнє можливе лише на державному рівні шляхом зваженої державної політики в усіх сферах.

3. Так. Я, починаючи зі свого рідного міста Макіївки, запровадив практику проведення заходів, спрямованих на допомогу тим, хто її потребує. Зокрема дітям-сиротам, людям похилого віку. Така допомога для мене є своєрідною звичкою, внутрішньою потребою.