Гранти для аграрного бізнесу: хто отримає гроші — фермери чи великі аграрії?

До 5–7 млн грн в одні руки (одне господарство) — про це фактично йдеться в урядовій програмі, яку запущено в липні і за якою фермери та аграрії зможуть отримати гранти від держави на розвиток свого бізнесу. Мета заходу — забезпечення продовольчої безпеки держави в період війни та створення сотні тисяч нових робочих місць. Але чи все ідеально в організації цього заходу?

Мінагрополітики вже анонсувало загальний бюджет програми — 7 млрд грн, що відповідає тисячі грантів на рік. Безумовно, такі програми є досить важливими для підтримання економіки держави в складний час, тим паче під час війни. Але розберімося, хто та на що має право? І чи дійсно така програма працюватиме для пересічного фермера?

Гранти на висадку саду, ягідника та винограднику

Перший грант стосується саме сфери садівництва, ягідництва та виноградарства. Програмою чітко передбачено види плодових культур, які може висадити фермер.

Крім того, найменування культур для висаджування залежать і від регіону. Наприклад, щодо черешні, персика та абрикоса встановлено обмежене коло областей України, де їх можна висаджувати. Проте серед таких областей є й ті, що на сьогодні навряд чи зможуть слугувати вдалою локацією для такої посадки через збройну агресію РФ, як-от Одеська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Харківська області.

Умови для отримання гранту

• Отримувачі: ФОПи та юридичні особи, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, що мають у власності чи користуванні не менш як на сім років.
• Площа майбутнього саду/ягідника/винограднику: від 1 до 25 га.
• Створення встановленої кількості робочих місць (постійних і сезонних).

Для прикладу, програмою передбачено, що при висадці яблунь на 25 га землі орієнтовна кількість працюючих має бути: 6 постійних робітників і 250 сезонних. А для висадки лохини та чорниці — 10 і 375 робітників відповідно.

Одразу постає логічне запитання: чи не забагато робочих місць передбачено програмою з урахуванням площі посадки та як заявник визначатиме цю кількість на 1 га саду, приміром? І чи формулювання «орієнтовна» дає достатньо простору для маневру?

• Співфінансування держави та фермера: 30% — фермер, 70% — держава, але не більше передбаченої пропорції «сума—гектар». Наприклад, щодо ліщини та волоського горіху встановлено обмеження компенсації в 250 тис. грн за 1 га насаджень; щодо яблуні, груші, чорниці чи лохини — 400 тис. грн.
• Необхідність розробити проєкт висадки насаджень.
• Строк реалізації проєкту висадки насаджень: не більш як 12 місяців із дня отримання коштів.
• Отримувач гранту зобов’язаний сплатити 50% від гранту до бюджету як податки та збори протягом п’яти років.

Гранти на розвиток теплиць

Ще один грант стосується безпосередньо тепличного господарства та надається на розміщення однієї модульної теплиці. Надання гранту охоплює не тільки будівництво (встановлення) модульної теплиці, а ще й придбання необхідних засобів виробництва, як-от садового матеріалу, технологічного обладнання, насіннєвого матеріалу, а також логістичні витрати.

Умови для отримання цього гранту

• Отримувачі: ФОПи та юридичні особи, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, що мають у власності чи користуванні не менш як на сім років.
• Площа модульної теплиці: від 1,6 до 2,4 га.
• Створення встановленої кількості робочих місць: не менш як 40.
• Співфінансування держави та аграрія: для першої 1000 заявок установлений розмір гранту — до 70% вартості проєкту, але не більш як 7 млн грн; для наступних заявок — до 50% вартості проєкту, але не більш як 5 млн грн.
• Строк будівництва такої грантової теплиці — не більше року з дати отримання коштів.

Цікаві деталі: програмою передбачено заплановану кількість модульних теплиць на 2022 рік залежно від регіону. Така кількість варіюється від восьми теплиць у Луганській області до 143 теплиць у Київській.

Як видно, ця регіональна кількість визначена лише для перших 1000 заявок на 2022 рік. Мовляв, поспішайте?..

Знову ж таки, значну хвилю обурення серед аграріїв і фермерів викликала визначена площа такої теплиці та неспівмірна (завелика) кількість робочих місць.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, така площа є середньою, що необхідна для забезпечення мінімальної прибутковості такого проєкту та виходу на ринок збуту.

Проте на сьогодні вже обговорюються ініціативи щодо внесення змін до програми, зокрема, в частині площі теплиці та кількості робочих місць. Від результатів обговорення залежить, чи будуть ці гранти доступні середньому фермеру або ж на них варто розраховувати тільки великому аграрію.

Як отримати грант

Урядовою програмою передбачено, на перший погляд, досить прозорий механізм отримання грантових коштів.

Спрощено це виглядає так: особа подає заяву та відповідний проєкт (висадки насаджень чи модульної теплиці)  через уповноважений банк чи через портал «Дія». Далі Мінагрополітики приймає рішення  підписується договір про надання гранту.  Мінекономіки перераховує кошти на спеціальний рахунок.  Заявник надає банку підтвердження працевлаштування робітників.

У разі порушення отримувачем гранту вимог щодо працевлаштування робітників, сплати податків та умов реалізації проєкту передбачено повернення невикористаних бюджетних коштів.

Уже на сьогодні подано більш як десять перших заявок на отримання грантів. Тож час покаже, наскільки легко та прозоро буде реалізовуватися програма «грантування».

Мікрогранти

Для малого бізнесу передбачено опцію «мікрогранти», що можуть бути надані для придбання чи лізингу обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності/закупівлі сировини та необхідних матеріалів. Також мікрогрант можна використати для компенсації орендної плати за нежитлове приміщення, але лише в межах 25%.

Розміри таких мікрогрантів можуть коливатися від 50 до 150 тис. грн (у разі створення одного робочого місця) і до 250 тис. грн (у разі створення двох робочих місць).

Хай там як (усі підводні камені виявлять час і практична реалізація програми), але не можна не помітити, що держава спрямовує свої сили на підтримання економіки та забезпечення продовольчої безпеки, наскільки це можливо в умовах воєнного стану. До того ж оціночний підрахунок стартової рентабельності реалізації такого проєкту видається вельми привабливим для бізнесу.