ФОРС-МАЖОР ЧИ «БЕЛІБЕРДА»? РЕСПУБЛІКАНСЬКІ ВЛАСТІ ПРОСЯТЬ ВИЗНАТИ ПІВОСТРІВ ЗОНОЮ СТИХІЙНОГО ЛИХА. ЩО Ж СТАЛОСЯ?

Торік в автономії вирощено високий врожай зернових, та й інших культур, наприклад овочів і фруктів. Нині літо ще не добралося до маківки, а Верховна Рада й уряд Криму вже просять Президента та Кабінет міністрів «визнати регіон зоною стихійного лиха». Під час візиту в Крим посла США Карлоса Паскуаля минулого тижня органи влади також просили в американського уряду гуманітарної допомоги. І хоча, за багаторічною статистикою, з кожних п’яти років на півострові два роки посушливі, навряд чи те, що зараз сталося в сільському господарстві, — а для означення ситуації вживають термін «катастрофа»! — можна пояснити просто морозами і нестачею дощів...

Суть катастрофи міністр агропромислової політики Криму Сергій Дроботов на спеціальному засіданні президії Верховної Ради Криму пояснював трьома причинами. По-перше, позначилася нестача вологи восени — її запас становив від 30 до 50 відсотків. По-друге, від січневих морозів (температура на грунті опускалася до мінус 32 градусів) загинули 24,9 тис. гектарів озимих, 75—98 відсотків персиків, 70—90 відсотків морель, 60—70 — черешні, а виноград у багатьох місцях вимерз настільки, що його довелося обрізати «на чорну голівку». Повторні удари морозу 17 березня і 5 квітня (9—11 градусів нижче нуля) довершили справу. Прямі збитки обчислюються 35,2 млн. гривень, від недобору врожаю — 105,6 млн.

Однак і це не все. Кримські посіви, сади та виноградники підстерігала ще, по-третє, і посушлива весна, коли, за визначенням фахівців, запаси вологи в грунті становили від 0 до 10 відсотків. Як стверджує Сергій Дроботов, такої посухи не було в Криму з 1958 року. На 1 червня вже загинуло 103,2 тис. гектарів озимих зернових і 31 тис. ранніх ярових культур, перебувають на межі загибелі ще, відповідно, 95,2 і 18 тис. Це побільшило збитки сільському господарству автономії: прямі збитки обчислюються вже 95,2 млн., а збитки від недобору врожаю — 273,6 млн. грн. Всього з вини природної стихії аграрний сектор Криму зазнає збитків на 379 млн., — це понад третини річного бюджету.

І що — справді катастрофа? Міністр стверджує, що недобір зерна в Криму цього року становитиме 500—600 тис. тонн, а це половина (а то й більше!) звичайного врожаю, а кормів для тваринництва може бути заготовлено всього 40—50 відсотків від потреби, що призведе до нового скидання поголів’я. Про недобір винограду та фруктів уже ніхто й не згадує. Мало хто говорить також про те, як тепер господарствам повернути кредити, взяті під неотриманий врожай 2002 року...

Чи можна було запобігти цьому лиху? Чи не було четвертої причини?

Аналіз, проведений аграрною комісією нової Верховної Ради Криму, свідчить, що була. Найголовніше лихо полягає в тому, що про комплексні заходи для забезпечення сталого розвитку економіки півострова багато років лише говорять, але нічого не роблять. На стані справ дуже позначилося також чотирирічне політичне протистояння, під час якого парламент і уряд, місцеві органи влади займалися не конкретними справами, а «белібердою», як сказала одна розумна людина. Ціна цій «беліберді», як бачите, зависока. Сьогодні приблизно на 200 тис. гектарів — а це половина поливних площ — зрошувальні системи виведені з експлуатації (через руйнацію підстанцій і електромереж, несправність розвідних водяних мереж тощо). Аби відродити полив на цих величезних сільгоспугіддях, Криму необхідно 237 млн. гривень, а нинішнього року уряд зміг передбачити в бюджеті всього 3,5 мільйона. Тепер Міністерство агрополітики автономії просить Кабмін і уряд Криму розробити й профінансувати п’ятирічну програму реставрації поливних систем. За словами Сергія Дроботова, не врятувати, а хоча б вирівняти ситуацію можуть лише радикальні заходи з боку держави: компенсація збитків із резервного фонду Кабінету міністрів України, виділення нових кредитів під урожай 2003 року, подача води в зрошувальні системи та їх реконструкція за рахунок загальнодержавного бюджету...

— Втраченого на полях і в садах цієї весни вже не повернути, — каже голова аграрної комісії Верховної Ради Віталій Верченко. Такий висновок зроблено після спеціального об’їзду господарств Криму для визначення стану посівів, садів та виноградників. Але зараз потрібно зробити все можливе, щоб не згаяти час і мінімізувати збитки. Голоду в Криму не передбачається: господарствам усе ж таки вдасться, за підрахунками пана Верченка, зібрати близько 700 тис. тонн зерна, у тому числі заготовити не менше 120 тис. тонн продовольчої пшениці, чого достатньо для потреб населення і гостей Криму.

Однією з причин того, що сталося, комісія вважає бездіяльність колишньої влади: нинішнього року з вини уряду зрошення з Північно-Кримського каналу запущено на місяць пізніше, ніж необхідно. Щоб не допустити збитків від весняної посухи, вже у квітні слід було виділити 10 млн. для фінансування поливу, але цього не зробили. Хоча 10 млн., як мінімум, зменшили б збитки, що зараз обчислюються в 200—300 млн., вважає Віталій Верченко.

Питання про кризу в АПК Криму пропонується розглянути на червневій сесії Верховної Ради, щоб ужити дійових заходів. На думку Віталія Верченка, треба і на Бога покладатися, і самим гав не ловити: компенсує Кабінет міністрів збитки чи ні, а слід жити завтрашнім днем, щоб уже за рік бодай наполовину відновити втрачені зрошувані площі, домогтися (довівши, що були форс-мажорні обставини) списання старої заборгованості, допомогти сільськогосподарським підприємствам із постачаннями ПММ і заодно розібратися, наскільки обгрунтоване літнє підвищення цін на них. Депутат вважає, що треба скористатися і зі статусу Криму як літньої політичної столиці й усе зробити для залучення міжнародної гуманітарної допомоги. Сесія напевно прийме і низку спеціальних технічних заходів для порятунку сільського господарства, наприклад планується заготівля кормів спільними бригадами в областях, які прилягають до Криму.

Однак, хай там як, ситуація — не жарти...