Чому біле називали чорним?

15 жовтня, 2020, 10:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Із розсекреченого звіту Мінекономіки випливає, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі проігнорувала основні висновки та рекомендації відомства, ухвалюючи рішення щодо обмежувальних заходів на імпорт мінеральних добрив.

Чому біле називали чорним?
© Pixabay

Цікава ситуація склалася навколо теми обмежувальних заходів щодо імпортних мінеральних добрив. Пристрасті завирували навесні-влітку 2020 року, коли Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства готувалося впровадити захисні заходи, вирішивши зменшити апетити іноземних хімвиробників на українському ринку.

У рівнянні дано: 1. Мінекономіки, діючи згідно з процедурою в рамках відповідних розслідувань, займається збором, аналізом і систематизацією інформації, здійснює розрахунки й робить об'єктивні висновки щодо проблеми, після чого дає рекомендації відповідно до національних інтересів. 2. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), узявши на озброєння ці висновки й рекомендації, виносить прямо протилежне рішення.

З огляду на те, що звіти Мінекономіки для МКМТ — це інформація, яку міністерство не зобов'язане розкривати, громадськість ніколи б не довідалася, яких висновків насправді дійшли фахівці міністерства. Якби не рішення суду, що прояснило зміст звітів за підсумками розслідувань щодо імпорту азотних і комплексних добрив до України останніми роками.

Неконфіденційна версія

«Обсяги імпорту відносно загального виробництва товару до України становлять колосальні показники від 739,2 до 2551,85%. Відповідно, в таких умовах національний виробник не має змоги конкурувати з імпортною продукцією».

«У період розслідування частка національного виробника на внутрішньому ринку України не перевищувала 11,59%, а рівень завантаження виробничих потужностей не перевищував 37,47%. Сукупна оцінка наведених чинників дає підстави зробити висновок щодо наявності факту негативного впливу імпорту на стан національної галузі. Крім того, вищенаведені чинники призвели до непередбаченого зростання імпорту і, як наслідок, розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників — постачальників товару до України. На підставі вищевикладеного міністерство дійшло висновку, що в період розслідування відбулося раптове, недавнє й різке зростання обсягів імпорту, якого не міг передбачити національний товаровиробник. Отже, можна констатувати, що зростання імпорту було недавнім і різким, аби відповідати положенням СОТ».

Такими цитатами буквально рясніють обидва звіти Мінекономіки, підготовлених за результатами спецрозслідувань щодо недобросовісного імпорту до України азотних і комплексних добрив. Логічно припустити, що такі факти стосовно потоку недобросовісного імпорту, а також висновки й рекомендації розслідувань, могли призвести лише до одного регуляторного рішення — впровадження квот або якихось інших обмежувальних заходів задля того, щоби стимулювати внутрішнє виробництво аналогічних мінеральних добрив (МД) в Україні. Адже якщо на підставі наведеної інформації Мінекономіки дійшло висновку, що застосування спеціальних заходів стосовно імпорту до України товару незалежно від країни походження й експорту не суперечить національним інтересам України, яким іще може бути підсумкове рішення?

А ось і рекомендації Мінекономіки, чорним по білому прописані в зазначеному звіті: «Враховуючи вищевикладене й на виконання вимог Закону, міністерство рекомендує Комісії (МКМТ. — Ред.) розглянути питання застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару…  Спеціальні заходи пропонується застосувати шляхом упровадження квот…».

Далі йдуть розміри квот за країнами на трирічний період.

Суд і національний інтерес

Тут варто згадати нашу липневу статтю «Національний інтерес», у якій ми, використовуючи непрямі дані, дійшли висновку, що чиновники, маючи всі підстави для торговельних обмежень стосовно імпорту МД, у результаті віддали український ринок на відкуп іноземним виробникам.

Кілька місяців тому нам не були доступні звіти Мінекономіки. Нині ж ситуація принципово змінилася. І тепер просто не вкладається в голові, як можна було одномоментно перекреслити велику роботу фахівців міністерства, і що в результаті змусило МКМТ назвати біле чорним. 22 червня 2020 року було винесено вердикт Міжвідомчої комісії (до неї, крім Мінекономіки, входять представники Кабміну, офісу президента, силових органів тощо), який повністю суперечить логіці й результатам проведених розслідувань і рекомендацій.

МКМТ розглянула подані Мінекономіки матеріали про результати проведення спецрозслідувань стосовно імпорту до України мінеральних добрив і вирішила, що «вживання спеціальних заходів суперечить національним інтересам України». І зупинила спецрозслідування без вживання спеціальних заходів.

Неминучий позов

Один із семи ініціаторів розслідування, національний виробник ПрАТ «Азот» (Черкаси), не погодившись із рішенням МКМТ, подав позов до Окружного адмінсуду, який відкрив провадження. У позові виробник вимагає скасувати рішення МКМТ від 22 червня, яким комісія припинила спецрозслідування, повністю проігнорувавши їхні результати.

Своєю чергою суд зобов'язав МКМТ надати всі копії рішень, висновків та інших документів щодо ухвалених рішень.

Тут також варто згадати, що напередодні рішення МКМТ прозвучала одна цікава заява глави Держгеокадастру України Романа Лещенка, в якій він повідомив, що обмеження на імпорт міндобрив не буде впроваджено. В опублікованій ЕП новині від 12 червня 2019 року Лещенко посилається на розмову, яка нібито відбулася з президентом, прем'єром і представниками парламенту, де він виступав від імені аграрного бізнесу. Лещенко повідомив ЗМІ, що президент Зеленський назвав заплановані обмеження імпорту міндобрив недоцільними.

Шкода, що в цих розмовах, які, вочевидь, велися в офісі президента, не було враховано висновків Мінекономіки про те, що «спеціальні заходи не призначені для заборони імпорту, а спрямовані на забезпечення конкурентного середовища на ринку й підвищення конкурентоспроможності національного виробника».

Відповідно, доступ до імпортного товару нікуди не зникав, і навіть міг бути розширений у разі критичної потреби. Це питання, серед іншого, уважно вивчалося під час спецрозслідувань із подачі асоціації «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР), яка як учасник розслідувань Мінекономіки мала змогу подавати всі свої зауваження і пропозиції у передбаченому процедурою порядку.

Безперечно, в рекомендаціях міністерства враховувалися й інтереси споживачів МД — аграрних компаній. Очевидно, що Мінекономіки не мало на меті завдати шкоди національному АПК, впровадивши захисні механізми, які підтримали б вітчизняний хімпром. Хоча низка аграрних лобістів, серед яких особливо активно відзначилися вже згадані ВАР, УКАБ і низка інших асоціацій, намагалися подати ситуацію саме так.

Безпідставність цих звинувачень легко доводить сам звіт міністерства, якщо його уважно прочитати. Інша річ, що багато аграрних лобістів ніяк не можуть прийняти, що «в разі незастосування спеціальних заходів є загроза банкрутства вітчизняних підприємств і знищення галузі виробництва МД в Україні. У разі реалізації цього сценарію споживачі товару опиняться в залежності від імпортної продукції», — теж цитата зі звіту.

Не факт, що після цього державним мужам не доведеться рятувати ще одну стратегічну галузь — цього разу сільськогосподарську, постійно вишукуючи валютні резерви на придбання мінеральних добрив за кордоном.

Де тут національні інтереси?

Запитання багато в чому риторичне. Як і те, як узагалі могло статися так, що у власній країні національні товаровиробники захищаються поодинці? Опонують українським хімікам навіть деякі аграрні асоціації України, інтереси яких чомусь занадто часто збігаються з інтересами іноземних компаній, а іноді — й виробників країни-агресора.

На користь росіян

Приваблива дешевизна російських добрив паморочить голову багатьом аграрним компаніям України. Водночас КМУ веде досить принципову політику щодо цього питання — ембарго на імпорт МД із РФ діє з літа 2019 року, й невдовзі очікується його продовження. Що ж до зростання іншого імпорту міндобрив, то КМУ, навпаки, демонструє інертність, упритул не бачить, як ті ж російські компанії навчилися обходити санкції України. У хід ідуть різні форми кооперації, які російські виробники МД налагодили з країнами, з якими Україна традиційно відкрито й вільно торгує. Що також стало предметом пильної уваги розслідувань Мінекономіки.

Цікаво, що спецрозслідування щодо імпорту МД до України було ініційовано за прем'єра Володимира Гройсмана, їх активно проводив уже уряд Гончарука, а закінчувалися вони за нового міністра економіки Петрашка та прем'єра Шмигаля. І політичного впливу на перебіг розслідувань, зважаючи на все, не було. Доти, доки вони не завершилися. Лобісти, які побачили корпоративні ризики, пішли домовлятися. Що й може бути головною причиною разючих протиріч між висновками міністерства та рішеннями МКМТ.

Серед бенефіціарів обмежень на імпорт МД до України опинилися б великі хімвиробництва Д. Фірташа й І. Коломойського, здатні на 100% закрити внутрішній попит на азотні добрива, проте не лише вони. Захисних заходів очікували й виробники складних мінеральних добрив. Із закликами до Кабінету міністрів України й МКМТ прийняти зважене рішення, яке б ураховувало інтереси національних виробників МД, виступили всі без винятку виробники азотних і складних добрив України, зокрема й державний «Одеський припортовий завод».

Позиція виробників є зрозумілою — вперше за останні роки з'явилася можливість виробляти конкурентну продукцію, однак ринок багато в чому залишається під впливом трендів, які задає в регіоні саме Росія. Зокрема й за допомогою своїх можливостей на ринку природного газу. Російський демпінг нікуди не подівся. Він лише замаскувався під упаковками з Грузії, Білорусі, Польщі, Сербії, Болгарії, Туреччини, Литви, які найчастіше не мають для таких обсягів імпорту МД до України ні достатньої кількості дешевої сировини, ні відповідних виробничих можливостей.

Невипадково серед зацікавлених сторін спецрозслідувань Мінекономіки раптом опинилися й російські гіганти «Уралхім», «Єврохім» і навіть Російська асоціація виробників добрив. Саме ці гравці були серед головних опонентів будь-яких обмежувальних заходів, які могла б упровадити МКМТ, але не впровадила. Неважко припустити, що саме у штаб-квартирах російських компаній відкрили шампанське, коли МКМТ оголосила, що обмеження імпорту МД до України не відповідає національному інтересу.

І скільки триватиме свято в офісах російських хімічних корпорацій, як і раніше, залежить від Кабінету міністрів України, МКМТ і найближчих судових рішень у цій справі.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК