Аграрка-2026: режим виживання й пошуку нових ринків

Український аграрний експорт входить у 2026 рік без «страховки». Експорт перебуває під тиском, зумовленим війною, — чого тільки варті обстріли портів, терміналів. Тож ніхто нічого не прогнозує, але йде активний пошук нових ринків. Як виявилося, світ більше не готовий відчиняти двері на свої агроринки автоматично, навіть для країни, яка воює, але може забезпечити продовольством мільйони людей за межами своєї території. Глобальний ринок стає жорстким, вибірковим, політичним.

Валютні річки від експорту продовольства більше не гарантовані. Безлімітний доступ до ринку Євросоюзу завершився, а разом із ним ілюзія стабільного збуту. Ба більше, Європа нарощує поставки на український ринок. За десять місяців 2025-го маємо більш як пів мільярда євро зростання (за даними Єврокомісії). Водночас Україна скоротила поставки на ринки ЄС більш як на 2 млрд євро. Хоча окремі українські чиновники називають це інтеграцією до ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Від кризи до надії. Як український агроекспорт переживає один із найскладніших сезонів

Проте так чи інакше 22,3–22,5 млрд дол., за попередніми митними оцінками, маємо. Продовольство забезпечило понад половину валютних надходжень від зовнішньої торгівлі, але порівняно з 2024 роком мінус 2 млрд дол.

Мінус ЄС

Теми Європейського Союзу та безлімітного доступу до цього комфортного з погляду логістики та фінансової спроможності ринку ніяк не оминеш. Проте безлімітна торгівля тут закінчилася ще в червні 2025-го, оновлена угода про вільну торгівлю є, квоти збільшили, окремі позиції, як-от борошно, вивели окремо від пшениці чи виділили окремим рядком, як м'ясо індичатини. Торгівля Україна—ЄС у сегменті продовольства з 2026-го — це вже зовсім інші цифри та правила.

На тлі оновлених квот на 40 товарних позицій варто виокремити кілька: мед, цукор, птиця, яйця.

Мед

Товар, який ЄС купував і купуватиме із задоволенням. Квота на український мед із попередніх 6 тис. тонн на рік зросла до 35 тис. тонн. Навіть після вичерпання квоти з митом на рівні 17% можна працювати, хоча є два застереження. Перше: із 30 листопада 2024 року мед можуть ввозити до ЄС лише підприємства, які офіційно включені до списків дозволених потужностей. Друге: чи вистачить меду для українців і європейців водночас. Бджоли ж про нові домовленості не знають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Головна проблема нашої зовнішньої торгівлі — внутрішня

Цукор

2026 року Україна обмежена квотами щодо ЄС — 100 тис. тонн. Далі треба шукати збут і ринки самостійно. Попри скорочення виробництва цукру до 1,57 млн тонн, українцям є що продавати. 2024 року експорт сягнув 750 тис. тонн, 2025-го — близько 470 тис. тонн.

За даними асоціації «Укрцукор», 2026-го один із орієнтирів — це ринки Глобального Півдня. Але питання з питань, чи сіятимуть 2026 року фермери цукрові буряки так жваво, як 2023-го та 2024-го.

Птиця

Ця позиція забезпечила 2025-го більш як мільярд доларів. Очікування учасників ринку щодо 2026 року оцінюються як стабільно зростаючі, попри посилення регуляторних обмежень на ринку Євросоюзу. Цікавими для експорту є ринки країн Близького Сходу та Африки.

Врожай в Україні: аграрії втрачають прибутки через логістику експорту

За прогнозами USDA, експорт української курятини 2026 року зросте до 490 тис. тонн (проти 463 тис. тонн 2024-го та 470 тис. тонн 2025-го).

Квоти в рамках оновленої угоди про вільну торгівлю у рази нижчі за можливості — 120 тис. тонн. Однак не варто забувати й той факт, що окремі вітчизняні компанії розширюють власні виробничі потужності безпосередньо в країнах ЄС.

Яйця

Уже очевидно, що, за підсумками 2025 року, яйця забезпечили зростання виручки від експорту більш як удвічі. 2024-го експортери яєць у шкарлупі та без неї вторгували 107 млн дол. валюти, а за 2025-й маємо майже 250 млн.

За даними Союзу птахівників України, за 11 місяців 2025-го на експорт відправили 1,88 млрд штук яєць (або близько 118,6 тис. тонн у шкарлупі). Це на 67% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рада ухвалила законопроєкт щодо державної підтримки для аграріїв

Україну можна розцінювати як підготовленого партнера для ЄС, що здатний оперативно реагувати на провисання пропозиції, спричиненої спалахами пташиного грипу, зокрема, в Польщі.

Перспективи експорту яєць оцінюються як добрі на тлі глобального попиту, проте українському бізнесу доведеться долати репутаційні виклики та змиритися з посиленням санітарного контролю на ринках ЄС.

Нагадаємо: восени 2025 року у Франції виник скандал через те, що в партії товару з України виявили заборонені препарати. Закінчилося це тимчасовими заборонами на торгівлю для кількох компаній.

За інформацією Союзу птахівників, стратегія галузі на поточний рік — адаптація до стандартів благополуччя тварин і переорієнтація на ринки Близького Сходу в разі активації «екстреного гальмування» (мова про перевищення квот) у ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Відключення світла: що буде з цінами на курятину та яйця

До слова, квота на яйця становить 18 тис. тонн на 2026 рік проти 6 тис. тонн до 2021-го. Мито у 30,4 євро за 100 кг дає можливість працювати.

Плюс Велика Британія

Останнім часом аграрна спільнота в розмовах дедалі більше згадує Велику Британію. Ринок преміальний, немає обмежень, як у торгівлі з ЄС.

У лютому 2024-го Україна та Британія офіційно подовжили скасування всіх ввізних мит і тарифних квот ще на п’ять років. Це означає, що протягом 2026 року майже всі українські товари ввозитимуться до Британії без мит.

Коноплі та горох у найближчі роки можуть стати новим соняшником для аграріїв України

Звичайно, пріоритет №1 — агро. Приміром, м'ясо птиці. Україна вже стала одним із найбільших постачальників курятини до Британії. Попит на українську птицю залишається високим через її цінову конкурентоспроможність.

Після відкриття ринку та скасування мит Британія стала ТОП-2 покупцем українських яєць (близько 14% усього експорту).

Цукровари активно переорієнтовують поставки на Британію. Крім того, Україна є стабільним постачальником меду для британської харчової промисловості.

Ще нові ринки

Україна вже знайшла 19 нових ринків для свого продовольства. Так, Молдова відкрила доступ для консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин, а також для молока та молочних деривативів нехарчового призначення.

Туреччина дозволила імпорт консервованих кормів для домашніх тварин. Чилі відкрило ринок для м’ясо-кісткового, пір’яного борошна та жирів тваринного походження. Боснія і Герцеговина — для топлених жирів і перероблених протеїнів тваринного походження.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ВАР розповіли, за яких умов Україна та ЄС можуть стати найбільшим виробником продовольства у світі

В’єтнам надав доступ для молока та продуктів на його основі, не призначених для споживання людиною.

Албанія відкрила ринок для харчових яєць. Канада — для столових яєць і яблук.

Малайзія — для яєчних продуктів. Крім того, Малайзія відкрила ринок для молока та молочних продуктів, призначених для споживання людиною.

А Султанат Оману дозволив поставки м’яса, субпродуктів та інших продуктів птахівництва. Грузія відкрила ринок для композитних продуктів із вмістом м’яса птиці та молочних продуктів, доведених до кулінарної готовності.

Нарешті, Китай відкрив доступ для українського гороху. А Кувейт — ринок для перероблених харчових продуктів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Інфляція: дедалі більше грошей іде саме на продовольство

***

Продовольство — більше не просто товар, а інструмент зовнішньої політики, торгу й тиску. Саме в такій реальності Україна заходить у 2026 рік, де кожен контракт доводиться виборювати, а кожен ринок — утримувати.

Ключове запитання тепер звучить жорстко й без дипломатичних обтічних формулювань: чи здатна Україна компенсувати втрати на європейському напрямку й повернутися в Африку — регіон, де Росія активно вибудовує власну продовольчу присутність, не гребуючи демпінгом і політичними домовленостями? Чи зможе український експорт залишатися конкурентним у світі, де співчуття не конвертується в контракти?