Запланований законопроєкт про лобізм виключить громадськість та міжнародних експертів із законотворчого процесу

Запровадження в Україні інституту лобіювання, яке готують для розгляду Верховною Радою,  може внести в правове коло нове поле для зловживань, особливо на фоні виявлення низки проблем в Національному агентстві із запобігання корупції, яке планують наділити повноваженнями регулювання лобіювання, та позбавити громадськість будь-якого шансу долучатись до законотворчого процесу, пише у своєму матеріалі «Лобіювання в Україні: to be or not to be?» голова правління StateWatch Олександр Лємєнов.

«Без повноцінного обговорення, розуміння, як саме НАЗК зможе дати раду імплементації зазначених новел і стане спроможним притягати до відповідальності осіб, що порушують у цьому аспекті законодавство, немає чого й лізти у відповідну галузь. Тим паче в ситуації, коли після міжнародного аудиту діяльності НАЗК стала очевидною низка проблем із прозорістю та лояльністю до влади цієї інституції на чолі з Новіковим», - зазначає експерт.

Він нагадує, що за словами керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, керівнику НАЗК Олександру Новікову на Банковій запропонували посаду генпрокурора у разі наявності відповідної кількості голосів за законопроєкт.

«Люди, де Новіков, а де збирання голосів під законопроєкт? Зважаючи на цей критерій, у Давида Арахамії шансів стати генпрокурором значно більше. … Тільки, за останньою інформацією, Новіков навряд чи займе крісло на Різницькій: його кандидатури Єрмак не розглядає. А от остаточно зіпсувати свою репутацію зможе», - пише Лєменов, зауважуючи, що збирання голосів депутатів за законопроєкт не в компетенції голови НАЗК, а в самому законопроєкті достатньо приводів, аби зруйнувати кар’єру Новікова.

«Отже, керівник ЦПК Віталій Шабунін впевнений, що запровадження відповідних норм — це не про благі наміри, а про елементарну помсту громадянському сектору за відкриття е-декларацій. … Проте законопроєктом про врегулювання лобіювання, на думку голови ЦПК, (не)еліти спробують закрити для експертів з-поза світу політики доступ до законотворчого процесу», - зауважує автор.

Так, якщо  сьогодні фактичним автором норм будь-якого законопроєкту може бути експерт або громадський діяч, що працює у відповідній сфері, то за нормами законопроєкту «Про доброчесне лобіювання» за кожне додане слово або частину певної статті якогось проєкту того чи іншого фахівця, що не є суб’єктом законодавчої ініціативи доведеться реєструватися в «базі лобістів», що адмініструється НАЗК. Це значно ускладнить доступ до формування порядку денного реформ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Новіков особисто вирішував, хто в НАЗК перевірятиме конфлікт інтересів щодо Єрмака та Татарова

Тим не менше створити закон «Про лобізм» таки доведеться, оскільки це передбачено в ухваленому в серпні 2023 року законі «Про правотворчу діяльність» та Державній антикорупційній програмі.

«Якщо влада піде на відрізання можливостей для представників громадянського суспільства щодо формування порядку денного реформ, буде відкинута не тільки громадськість. Але й міжнародні організації, ключові геополітичні партнери і відомства, які роками пропонували вестернізувати законодавство за різними галузями, зробивши процедури та інституції кращими і прозорішими у їхній діяльності», - вказує Лєменов.

Таким чином усіх експертів, що відстежують можливі шкідливі поправки до законопроєктів,  потрібно буде внести до реєстру лобістів.

«На жаль, в українських реаліях великі фінансово-промислові групи однаково знайдуть тіньові шляхи обходу обмежень закону «Про доброчесне лобіювання», чи хоч би як його ще назвали. А ось на впливах громадських організацій, що останні майже десять років є основою для реформування держави, можна буде ставити хрест. Усіх авторів будь-яких поправок — у реєстр. З усім переліком персональних даних, і у разі «неприємних» змін до законодавства — під ризик різного виду відповідальності», - наголошує аналітик.

Він зазначає, що закон про лобізм — непогана ідея, але вона не на часі. При цьому в кращому разі норма не запрацює, а в гіршому — стане каральним механізмом.

«У наших реаліях немає сумнівів, що депутати зроблять усе можливе, аби лише відсікти активістів від будь-якого впливу на формування нових законів. … Важко прогнозувати, в який бік і хто засвоїть уроки правління Новікова і проблем інституції. А уявімо, що замість нього прийдуть чергові венедіктови-сухачови… Штучним чином будуть обмежувати доступ, виключати з реєстру, а подав поправку без включення — відповідальність», - резюмує Лєменов.