САП отримала невисоку оцінку від експертів: серед значних проблем не лише відсутність реальної незалежності

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
САП отримала невисоку оцінку від експертів: серед значних проблем не лише відсутність реальної незалежності © Слово і діло
На недоліки в роботі антикорупційної прокуратури звернули увагу й у Європейській комісії.

Експерти Transparency International Ukraine (TI Ukraine) дали невисоку оцінку Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в межах свого дослідження — 3,5 бала з 5 можливих. На це є причини, йдеться в тексті "Що гальмує роботу антикорупційної екосистеми? Дослідження".

Представники TI Ukraine нагадали, що САП майже два роки працювала без повноцінного керівника з серпня 2020 року. У такій ситуації всі дії виконувача обов’язків погоджував генеральний прокурор, посаду якого тоді займала Ірина Венедіктова, що могло створити і створювало можливості для втручання у хід антикорупційних розслідувань. Саме так було “вбито” справу щодо заступника керівника офісу президента України Олега Татарова. Це демонструє зменшення можливостей антикорупційної прокуратури виконувати свої функції в той період.

Експерти вважають, що призначення Олександра Клименка головою САП у червні 2022 року не прибрало низку проблем у роботі відомства. Зокрема, зберігається відсутність реальної незалежності та окремої юридичної особи.

“Орган досі не має власної канцелярії та секретно-режимного підрозділу. Тобто наразі неможливо написати безпосередньо в САП — уся кореспонденція проходить через Офіс генерального прокурора, що знову ж створює небезпеку витоку чутливих даних. Так само це збільшує і ризик банальної людської помилки, коли якийсь лист просто не дійде до кінцевого адресата. САП не має власного сайту для поширення інформації та неспроможна створити і втілювати комунікаційну стратегію”, — пояснили в матеріалі.

Деякі обмеження також поширюються на керівника САП, що може справляти враження, ніби антикорпрокуратура недостатньо ефективна. Наприклад, Олександр Клименко не може самостійно спрямовувати запити про екстрадицію, попри значну кількість підозрюваних у корупції, які перебувають за кордоном. Запити відправляються лише через генпрокурора. Також йдеться про неможливість власноруч зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань провадження проти народного депутата.

“Профільне законодавство про САП, на відміну від інших органів антикорупційної екосистеми, майже не змінювалося за вісім років і подекуди втратило здатність адекватно відповідати на виклики, які постали перед інституцією протягом її діяльності”, — наголосили в Transparency International.

Надати САП додатковий захист від втручання також рекомендувала Європейська Комісія в недавньому звіті щодо прогресу реформ в Україні. Ризик втручання можна ліквідувати, удосконаливши відбір керівника САП та інших ключових посадових осіб органу, підвищивши організаційну та процесуальну автономії, покращивши систему підзвітності.

21 листопада Верховна Рада погодила в першому читанні законопроєкт №10060, який має надати антикорупційній прокуратурі власну юридичну особу та вдосконалити конкурс на посаду її очільника, а також створити окрему дисциплінарну комісію для САП і запровадити зовнішній незалежний аудит інституції.

Хоча законопроєкт і містить низку недоліків, як-от відсутність повноважень у керівника САП починати кримінальне провадження щодо нардепів, самостійно скеровувати запити про екстрадицію, в цілому він закладає основні підвалини незалежності САП та відповідає вимогам Європейської Комісії з цього питання. Цей законопроєкт також потребує глибшого аналізу після оприлюднення повного текста документа”, — зазначається в тексті.

Відсутність зовнішнього аудиту ефективності САП експерти назвали іншим наріжним каменем. TI Ukraine вказала на потребу такого оцінювання для виявлення сильних і слабких місць, зон зростання.

Водночас автори матеріалу заявили про формування цілком якісної взаємодії у співпраці НАБУ і САП.

“Цікаво, що результати цієї взаємодії можуть якраз і викликати в українців враження, що рівень корупції в країні значно зріс порівняно з попередніми роками. А все тому, що десь з осені минулого року ми стали свідками значно більшої кількості оголошених підозр у корупції, і, відповідно, кількість новинних заголовків про це теж збільшилася, що може створити певною мірою хибне враження про зростання самої корупції, а не розслідувань щодо неї”, — додали експерти.

Але вони також наголосили, що Україні необхідні й вироки, аби заголовки в ЗМІ справляли приємніше враження. Це завдання для Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Національне антикорупційне бюро України продемонструвало найбільше зростання в порівнянні з даними 2020 року за оцінкою організації Transparency International Ukraine. Показники спроможності органу збільшилися з 3,6 до 4,3 бала з 5 можливих, але ще залишається низка проблем.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі