Бюро економічної безпеки з моменту свого запуску отримало реноме вкрай неефективного і корумпованого відомства. Такій репутації БЕБ завдячує перш за все ексдиректору відомства Вадиму Мельнику, який перетягнув у новий орган і не найкращі старі практики податкової міліції, і її ж кадри. Це одразу поховало всі сподівання на те, що в країні нарешті з’явиться інституція, що розслідуватиме економічні злочини, а не черговий важіль тиску на бізнес. Низька ефективність відомства та хронічні кадрові проблеми навіть поставили на порядок денний питання про закриття БЕБ і визнання експерименту невдалим. Та останній шанс на перезапуск органу все ж дали, бо загалом ідея створення органу досудового розслідування з аналітичною функцією, який опікуватиметься економічними розслідуваннями, правильна. От тільки немає впевненості, що цей шанс буде використано як належить.
Наприкінці вересня група народних депутатів зареєструвала новий законопроєкт №10088, що має перезавантажити Бюро економічної безпеки, знищивши політичні впливи на БЕБ із боку офісу президента, і підвищити ефективність розслідувань, які перебувають в юрисдикції цього відомства. Серед співавторів — керівники податкового та антикорупційного парламентських комітетів Данило Гетманцев і Анастасія Радіна, члени тимчасової слідчої комісії, яку очолює Ярослав Железняк, і ще кілька колоритних персон.
Загалом нового небагато, адже попередню версію майже ідентичного проєкту закону, який ішов під номером 9080, було внесено до Верховної Ради за результатами роботи зазначеної ТСК. Принципи, за якими намагатимуться зробити Бюро ефективнішим, попередньо імплементовано під час атестації прокурорів усіх рівнів, основу якої було закладено ще за часів генпрокурора Руслана Рябошапки 2019 року. Метод формування конкурсної комісії — це сукупність висновків за результатами «стрибання по граблях» під час конкурсів у Державному бюро розслідувань, першого конкурсу в БЕБ тощо.
Фактично законопроєктом запроваджуються такі зміни: директор Бюро обирається за нового формату формування складу конкурсної комісії, де замість сумнівного, з погляду Конституції України, способу запроваджується переважаюча роль репрезентантів із боку міжнародних партнерів.
Якщо сьогодні до складу відповідної комісії входять три особи від Ради нацбезпеки і оборони України, три особи від Кабінету міністрів, двоє — від Верховної Ради за поданням податкового комітету і один представник від правоохоронного комітету, то за новою процедурою — чотири репрезентанти від міжнародників, подані урядом, а також троє від Кабміну. Цілком збалансована конструкція, а що найголовніше, конституційна.
Ще одна важлива новела — атестація всіх співробітників БЕБ за винятком адміністративного персоналу. Ця атестація — вкрай важливий крок, зважаючи на метод відбору детективів Бюро під час керівництва Вадима Мельника, якого й самого відібрала попередня комісія «імені Тимофія Милованова», тобто цілком прогнозовано і підконтрольно офісу президента.
Зрештою, ми це вже проходили в органах прокуратури. Тоді, нагадаю, було звільнено 55% (або ж близько 700 прокурорів) із Генеральної прокуратури України, яку відразу трансформували в Офіс генпрокурора. Звісно, після звільнення Рябошапки статистика очищення органів прокуратури регіонального і місцевого рівнів, за керівництва Ірини Венедіктової, впала вдвічі.
Однак, на жаль, автори законопроєкту не звернули уваги на одну важливу деталь. Під час реформування прокуратури було встановлено таку процедуру: після непроходження атестації звільнений прокурор два роки не міг бути заново призначений на посаду офіцера правосуддя. По суті, це «вовчий білет», хай і тимчасовий. Натомість в умовах атестації у БЕБ подібних обмежень немає. Тож, якщо довго стукати, двері таки можуть відчинитися.
Замість цього запобіжника законотворці вигадали іншу, не до кінця логічну заборону. Будь-яка особа не може в майбутньому бути призначеною на посаду в БЕБ, якщо вона до 1 січня 2023 року обіймала сукупно не менш як один рік будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, Нацполіції та міліції. Так, наче все лягає в контекст принципу «не допускати старих кадрів», але, з одного боку, де ж тоді взяти достатню кількість фахівців, які вміють розслідувати економічні порушення, а з іншого — чим же завинили прокурори? Логіки у їхньому недопуску, як і загалом у стрижці всіх під один гребінець, узагалі немає.
Ще одне вкрай важливе запитання, до якого так і не дійшли парламентарії: як же звільнити всіх, а не тільки юридичних керівників БЕБ? Заглибитися у цю проблему нардепи не спромоглися, запитати в профільних експертів не захотіли.
Тож нагадаю, що директор Бюро не є процесуальним керівником у розумінні Кримінального процесуального кодексу України, відповідно, його можна називати просто «адміністратором», хай не ображаються на нас численні директори відомства. Процеси ж залежать від значно ширшого кола осіб.
Наприклад, згадаймо недавні часи, коли депутати висловлювалися, що на той момент співочільники відомства Едуард Федоров і Віталій Гагач — контрольовані Татаровим. Тоді ж близькі до БЕБ джерела згадували і Олександра Ткачука як не менш «татаровського» персонажа. Зрештою, Федорова прибрали повністю, Гагач — десь у фокусі, а Ткачук на бойових економічних позиціях — керує підрозділом детективів. Він залишиться на посаді і після перезавантаження, принаймні до моменту проходження атестації. І не він один. Закидати бебівців претензіями не наша мета, наша мета — нагадати законотворцям, що змінювати треба не керівників, а інституцію. Відтак, варто зосередитися на мінімізації персонального впливу на її роботу.
Як це зробити? Реалізувати повноцінний перезапуск, а не пускати в хід половинчасті реформи. Немає нічого гіршого, ніж недороблена робота, яка сама по собі дискредитує благу мету і визначені завдання. У випадку з БЕБ уже просто немає часу на «довгий шлях спроб і помилок».
З огляду на це не менш дивною виглядає пропозиція перепідпорядкувати БЕБ від Кабміну до Міністерства фінансів. Навіщо? Бюро повинне бути класичним органом досудового розслідування з аналітичною функцією. Чим йому у цьому зарадить Мінфін? А БЕБ Мінфіну як допоможе? Сподіваємося, що мета полягала не у тому, щоб зробити з БЕБ «орган для наповнення бюджету», але якщо так, то такі ідеї точно не підсилять незалежності та неупередженості слідства, та ще й укотре наблизять нас до часів податкової міліції зі «спущеним згори планом».
Однак є і позитив. Нардепи дослухалися до пропозиції, що конкурсна комісія має подавати прем’єр-міністру одну кандидатуру очільника Бюро, а не три. Жодної дискреції для керівника уряду не має бути, адже тоді конкурс щоразу перетворюватиметься на відверту профанацію, а прем’єр завжди обиратиме серед трьох кандидатів найбільш лояльного.
Міжнародні партнери всіляко рухають процес перезавантаження БЕБ. Зокрема, на зустрічах з ними постійно звучить ця проблема. Американська сторона займає доволі чітку позицію: обрання керівника Бюро за новими правилами та атестація співробітників (ключова увага на детективах і аналітиках. — О.Л.).
Що цікаво, в тексті законопроєкту зазначається, що відмова від проходження поліграфа є підставою для звільнення після атестації. Однак у Прикінцевих положеннях чомусь узагалі забули про «психофізіологічну перевірку», вказавши абстрактно «атестація може включати також й інші етапи». Сам по собі поліграф — сумнівне покращення. Якби депутати бодай раз брали участь у відборах із такою перевіркою, то знали б, що толку з цього, як з козла молока. Згадую, як 2018 року особисто організовував із колегами по конкурсній комісії в ДБР поліграф для сотень осіб. Результативність тоді наближалася до нуля, зважаючи на те, що нашій поліграфічній школі дуже далеко до американської. Але закладена в проєкт закону дискреція незрозуміла і підозріла. Психофізіологічна перевірка або існує, або ні. Бо виходить такий собі «поліграф Шредінгера», який для когось може стати підставою для звільнення.
Також міжнародники виокремлюють підпорядкування саме Кабміну, а не Мінфіну, і, увага, подальшу консолідацію повноважень БЕБ з виключною юрисдикцією у фінансових злочинах.
Іншими словами, Захід не просто за перезавантаження, він за доведення ідеї створення БЕБ до її початкового варіанта — передачі на користь Бюро слідчих функцій у економічних злочинах від інших органів правосуддя, за виключенням НАБУ. Що ж, позиція американських партнерів є найбільш релевантною та життєздатною, інакше все це просто не має сенсу.
Наші джерела стверджують, що навіть офіс президента, в особі «контролера» системи кримінальної юстиції Олега Татарова, погодився і на перезавантаження керівництва БЕБ за новими процедурами, і на атестацію співробітників, і на передачу функціоналу. От тільки останній пункт в ОПУ готові виконати лише після війни. З одного боку, дивує, що Татаров узагалі на щось погодився. З іншого — погодився, так би мовити, з відстрочкою, а значить, залишив собі шанс усе переграти, коли буде слушна нагода.
Підсумовуючи, маю зазначити, що народні обранці свого часу повноцінно розібрали проблематику роботи БЕБ, підготувавши правильний базовий законопроєкт №9080, на основі якого було створено проєкт №10088. Проте доопрацювати документ усе ж таки потрібно, в чому немає жодних сумнівів. Бо, знову наробивши дірок у законодавстві, будемо стверджувати, що винні інші.
Дорогу осилить той, хто йде. А системність змін у кримінальній юстиції — той, хто мислить.