Європейський суд визнав неприйнятною скаргу ексголови ОАСК Павла Вовка проти України

Європейський суд оприлюднив рішення від 13 січня 2026 року, яким визнав неприйнятною скаргу ексголови ОАСК Павла Вовка проти України. Про це 29 січня повідомляє Transparency International з посиланням на рішення Суду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вища рада правосуддя звільнила ексголову ОАСК Павла Вовка

Заявник скаржився на порушення його прав через оприлюднення НАБУ матеріалів кримінального розслідування щодо нього у 2019-2020 роках, а також на те, що кримінальне провадження в цілому щодо нього проводилось із прихованими мотивами.

Основною причиною відмови у розгляді справи стало те, що Павло Вовк не скористався належним засобом захисту на національному рівні. ЄСПЛ детально пояснив, чому заява до ДБР, яку подав заявник, не була ефективним засобом для цього типу порушень.

Суд зазначив, що заявник звертався до ДБР зі скаргами на дії посадовців НАБУ за низкою статей КК України, однак жодна з них не стосується саме порушення презумпції невинуватості чи наклепу. Натомість Вовк мав подати цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації.

ЄСПЛ послався на свої попередні рішення, де визнав цивільні засоби потенційно ефективними в подібних ситуаціях. 

Діяльність Павла Вовка та його колег по ОАСК стала предметом уваги НАБУ у 2018-2019 роках. Під час здійснення слідчих дій детективи отримали велику кількість записів з кабінету голови ОАСК, які стали відомі як “плівки Вовка”. НАБУ у липні 2019 та липні 2020 років опублікувало на своєму офіційному вебсайті та YouTube-каналі детальні матеріали про кримінальне розслідування стосовно нього та інших суддів ОАСК. Ці публікації містили аудіозаписи з прослуховування розмов заявника та інших суддів, інфографіки про передбачувану «організовану злочинну групу», заяви про те, що Павло Вовк «організував винесення завідомо неправосудних рішень» та твердження про «захоплення державної влади» через контроль над ВККС.

Саме ці дії НАБУ колишній голова Окружного адміністративного суду міста Києва, оскаржував у ЄСПЛ.

Заявник стверджував, що дії правоохоронців порушили його право на презумпцію невинуватості, право на повагу до приватного життя, а також що вони були мотивовані прихованими цілями помсти та тиску на суддівство.

Але ЄСПЛ зробив інші висновки.

Доволі опосередковано, але ЄСПЛ висловився щодо правової підстави публікації записів розмов. Суд вказав, що у справі формальні дозволи на розкриття матеріалів відповідних кримінальних справ були надані відповідно до правил кримінального процесу, а розкриття здійснювалося посадовими особами НАБУ відкрито і публічно. Хоча це не можна трактувати як повномірну оцінку з боку ЄСПЛ підстав для розкриття матеріалів, все ж суд вказав на відповідність порядку відкриття. Це буде важливим у контексті розгляду справ щодо звільнення суддів на підставах матеріалів НСРД, серед яких і Павло Вовк.

Щодо скарги за статтею 18 Конвенції (межі застосування обмежень прав), Павло Вовк вказував, що саме кримінальне провадження та публікація його матеріалів були зумовлені прихованими мотивами. ЄСПЛ вказав, що заявник не надав достатніх доказів наявності цих мотивів.

Стосовно публікацій розмов, Суд визнав, що з огляду на характер справи та посаду Павла Вовка існувала законна підстава для інформування громадськості про цю справу. ЄСПЛ наголосив, що таке кримінальне провадження становить суспільний інтерес, і надання громадськості інформації про такі справи переслідує законну мету запобігання заворушенням або злочинності.

У контексті прихованих мотивів заявник посилався на історію кримінальної справи 2016 року щодо незаконного збагачення, рішення суддів ОАСК не на користь НАБУ, його директора та уряду, нібито критичні висловлювання експрезидента та ексгенпрокурора щодо ОАСК. Однак ЄСПЛ зазначив, що розслідування подій Євромайдану, в межах якого були отримані матеріали прослуховування, ініціювала ГПУ у співпраці з СБУ, а не НАБУ. Суд навіть вказав, що між НАБУ та ГПУ та той момент існував «певний ступінь антагонізму».

ЄСПЛ відзначив, що заявник не був особисто залучений до справ ОАСК, на які він посилався як на можливі мотиви. Суд вказав, що немає жодних ознак зв’язку між цими судовими рішеннями та оскаржуваними публікаціями або їх предметом.

Дане рішення ЄСПЛ підкреслює законний інтерес громадськості до надання та доступності інформації про кримінальні провадження, і що функціонування судової системи становить суспільний інтерес. Важливо, що ЄСПЛ вказав, що у цьому контексті дозволи на розкриття матеріалів відповідних кримінальних справ були надані відповідно до правил кримінального процесу, а розкриття здійснювалося НАБУ відкрито і публічно. Такі висновки важливі не лише для діяльності НАБУ та САП, але й для дисциплінарного провадження, де використовувалися такі матеріали.  

У Вищому антикорупційному суді уже понад 3 роки продовжується розгляд справи за обвинуваченням суддів ОАСК, яке супроводжується численними зловживаннями з боку сторони захисту. У березні 2025 року Вища рада правосуддя звільнила Вовка з посади судді за дисциплінарне правопорушення «дії, що підривають авторитет правосуддя». Наразі він оскаржує рішення про звільнення до Великої Палати Верховного Суду, де розгляд продовжиться 9 квітня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ВРП звільнила спільницю Вовка суддю Мазур

Нагадаємо, у 2020 році НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку через спробу захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка. Докладніше про справу – в матеріалах Інни Ведернікової "Вовки. По сліду НАБУ" і "Вовки. По сліду НАБУ-2".