За інформацією ZN.UA, Ростислав Замлинський відповідає за фінанси Міністерства оборони й водночас контролює весь антикорупційний блок, включно із антикоруправлінням, внутрішнім аудитом та інспекцією. Після корупційного скандалу й арешту заступника міністра Шаповалова та голови Департаменту держзакупівель Хмельницького міністр оборони показово змінив заступників, але гроші і контроль залишилися під Замлинським та радником Резнікова ще з часів Київради Андрієм Мирошниченком. Який, до речі, по словам працівників МО не виходить із приймальні міністра. Ця команда, нагадаємо, дуже «ефективно» працювала у «Фонді 3000», що «загубив» мільярди олігархів, опікуючись будівництвом «Лікарні майбутнього».
Але Резніков на всіх рівнях презентує «перезавантаження» антикорупційного блоку МО, перед тим звинувативши у всіх бідах саме антикорупційний підрозділ (його курує НАЗК), «що не впорався із завданнями». ZN.UA стало відомо, що саме міністр оборони після низки доповідей про порушення, зокрема й у сфері закупівель міністерства, пішов на незаконне скорочення антикорупційного управління, яке з літа, перебуваючи у стадії розформування, практично не працювало. Що саме міністр оборони тільки в грудні після третього (!) припису НАЗК із вимогою припинити незаконні дії скасував директиву про те, що управління буде скорочено. Але одразу ж почав службову перевірку антикоруправління, по суті видавлюючи його керівника Чухрая з посади. Це дивне перезавантаження прокоментував голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков в інтерв’ю редактору відділу політики Інні Ведерніковій.
«Про Мирошниченка і його бекграунд у НАЗК нічого не відомо, але в Міністерстві оборони справді склалася ситуація, коли закон стосовно уповноваженого антикорупційного підрозділу було порушено. Правда, не з ініціативи міністра, а з ініціативи його першого заступника пана Замлинського», — заявив Новіков.
На питання, чи міг міністр віддавати цю компетенцію заступнику, з огляду на очевидний конфлікт інтересів, Новіков відповів:
«Щодо порушення закону стосовно повноважень пана Замлинського — то воно справді відбулося. І тут є ознаки конфлікту інтересів, тому що уповноважений підрозділ підпорядковувався заступнику міністра, в діяльності якого містилося найбільше корупційних ризиків. Але хочу сказати задля об’єктивності, що на сьогодні ми маємо конфлікт двох норм — норми Закону про центральні органи виконавчої влади і Закону про запобігання корупції.
Закон України про центральні органи виконавчої влади зазначає, що в міністра, у керівника ЦОВВ має бути заступник, відповідальний за антикорупційну діяльність. А Закон про запобігання корупції каже, що уповноважений підрозділ з питань запобігання корупції (ним, до речі, може бути і уповноважена особа, і заступник міністра) має безпосередньо підпорядковуватися керівникові органу виконавчої влади. Тому тут ситуація зумовлена ще й колізією в законодавчій площині».
Але, за словами Новікова, коли в НАЗК це встановили, то внесли припис міністру оборони про скасування наказу щодо передачі повноважень Замлинському.
«Крім того, на той час, коли ми проводили перевірку МО, було зафіксовано, що управління ліквідоване й перетворене на відділ, — уточнює голова НАЗК. — У результаті зменшилася чисельність штату, а відділ роботи з викривачами було ліквідовано. Такі дії вочевидь не відповідали Закону про запобігання корупції в частині забезпечення відповідності штатної чисельності уповноваженого підрозділу, кількості працівників в організації та наявних ризиків.
Тому ми подали припис повторно. І, слід віддати належне міністру оборони, він визнав помилку, фактично спровоковану через цю колізію та службові доповіді його першого заступника Замлинського. Він скасував як директиву підпорядкування уповноваженого підрозділу першому заступнику міністра, так і директиву щодо ліквідації управління запобігання корупції в Міністерстві оборони. І таким чином повернув ситуацію в законне русло».
Але ж це сталося на п’ятий місяць війни, коли кожна копійка має значення. Ба більше, за інформацією ZN.UA, де-факто нічого не змінилося, і пан Замлинський продовжує розписувати документи, тільки вже на заступника керівника антикоруправління.
«Щодо перших двох — справді, не було виконано вимоги до приписів, і у зв’язку з цим ми надіслали в Міністерство оборони вже третій припис, з описом усієї ситуації, усіх фактів про корупційні ризики. Деякі з них були пов’язані, в тому числі з обмеженням самостійності уповноваженого підрозділу, незалученням його до розгляду скарг про корупцію з боку інших підрозділів МО. Тобто там питання були як до керівництва МО, так і до діяльності уповноваженого підрозділу. Але насамперед вони були зумовлені незабезпеченням операційної незалежності».
Простіше кажучи, уповноважений із літа не мав доступу до міністра та документів міністерства, а тиск на нього стали чинити, коли він почав доповідати, що в МО є фінансові порушення.
«Про це докладніше, мабуть, може розповісти сам уповноважений. Але ми справді встановили, що, наприклад, підрозділи, які розглядали звернення про корупцію, не залучали уповноваженого підрозділу. А держсекретар міністерства пан Ващенко із заступником міністра паном Замлинським блокували обіг документації між керівником міністерства оборони та уповноваженим підрозділом».
Та чи буде голова НАЗК захищати антикорупційного уповноваженого МО та мундир Нацагенства? Тому що зараз йде внутрішнє розслідування відносно антикоруправління, а не міністерства загалом. Заднім числом в МО можуть бути складені накази про дисциплінарні стягнення і пан Чухрай подаватиме заяву в ДБР.
«Відповідно до закону України про запобігання корупції, передбачено, що, коли звільнення уповноваженого здійснюється з ініціативи керівника установи, то НАЗК має надати згоду або відмовити в наданні згоди, — відповів Новіков. — Згоди на звільнення НАЗК не надавала, але хочу сказати, що за наявності згоди сторін або з ініціативи самого уповноваженого, така згода не вимагається.
Рік тому Національна агенція, на виконання запиту Кабінету міністрів і Міністерства юстиції, підготувала новий порядок проведення службових розслідувань у таких ситуаціях. Нова редакція постанови №950. Але впродовж року Кабінет міністрів ніяк не винесе її на розгляд. Ця постанова (в разі її прийняття) забезпечила б швидше і об’єктивніше проведення службових розслідувань у таких ситуаціях. Запит був від уряду, але уряд уже рік не може затвердити цю постанову.
Крім того, антикорупційна програма чітко ставить акценти: зміна структури і штату антикорупційних підрозділів ЦОВВ після внесення відповідних змін до законів погоджуватиметься з НАЗК. Щоб більше не було ситуації, як із Міноборони. Це дасть нам можливість захищати уповноважених від будь-яких неправомірних дій в органах, у яких вони працюють.
Але ж нам треба, щоб «тон згори» був для всіх міністрів, а не тільки для міністра оборони. І президент, і прем’єр-міністр мають постійно нагадувати вищим державним посадовцям про відданість доброчесності. І не тільки на словах, а й своїми рішеннями демонструвати нетерпимість до корупційних дій», — резюмував голова НАЗК.