Конституційний суд 24 грудня планує зібратися на закрите засідання у провадженні щодо конституційності положень Закону “Про запобігання корупції”, яке подали до суду ще у 2015 році, повідомили у "Центрі протидії корупції". Рішення про відкриття провадження за цим поданням КСУ ухвалив ще навесні 2017 року і продовжує його розгляд дотепер.
Відповідне подання п’ять років тому ініціювали депутати з тодішньої фракції “Опозиційного блоку”. Депутати просили КСУ визнати неконституційними:
- визначення членів родини публічних службовців, до якого входять і співмешканці;
- доступ Нацагентства з питань запобігання корупції до реєстрів та баз даних;
- вимоги про декларування незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, видатків та правочинів, грошових активів та фінансових зобов’язань, роботи за сумісництвом, “бенефіціарної власності” на активи;
- публічність реєстру електронних декларацій;
- положення закону про перевірку способу життя суб’єктів декларування;
- кримінальну відповідальність за умисне недостовірне декларування або умисне неподання декларацій.
У ЦПК зазначили, що цей документ, як і подання 2020 року, ґрунтується на маніпуляціях та перекручених абсурдних аргументах. Водночас експерти вважають, що немає жодних підстав визнавати відповідні положення закону “Про запобігання корупції” неконституційними.
При цьому в поданні, ініційованому цього року, в частині декларування повторюються ті ж самі вимоги. Воно також містить аналогічну аргументацію невідповідності Конституції оскаржуваних норм.
Згідно з українським законодавством, якщо кілька конституційних проваджень стосуються одного або пов’язаних питань, то КСУ має об'єднати їх в одне провадження. Однак цього разу Конституційний суд так не вчинив.
“Враховуючи, як КСУ вже ухвалив одне необґрунтоване рішення стосовно відповідальності за недостовірне декларування та повноважень НАЗК стосовно суддів, не виключено, що судді КС можуть знов завдати удару по нормах антикорупційного законодавства. У той час, як утворена спікером Разумковим робоча група у Раді, так і досі й не знайшла ніякого системного рішення щодо реформування Конституційного суду”, – заявив експерт ЦПК Антон Марчук.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.
9 грудня Венеціанська комісія опублікувала висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення КСУ. Зокрема, у ВК наголосили, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, яка послуговується верховенством закону. Однак, важливим залишається і повага до Конституції та конституційна справедливість.
Наступного дня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи КСУ. Зокрема, Венеціанка порадила Раді розглянути можливість чіткіше висловити свій передбачуваний намір обмежити обсяг рішень Конституційного Суду з конкретних питань, поставлених сторонами перед цим.
У свою чергу робоча група, яку створили для вирішення конституційної кризи в Україні, представила законопроект "Про конституційну процедуру". Головна мета документа полягає в тому, щоб на законодавчому рівні затвердити регламент Конституційного суду і таким чином нібито обмежити суддів. Однак в «Центрі протидії корупції» відзначили, що насправді цей законопроект не попереджає прийняття судом нових неконституційних рішень.
Можновладці, яким адресувалися поради та висновки Венеціанської комісії, зрозуміли їх кожен по своєму. Детальніше про те, що порадила Венеціанська комісія, читайте у статті Геннадія Друзенка “Українські бешкетники та Венеційка”.