Колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар дав свідчення у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, інформатор розповів про роль білоруських спецслужб і назвав їх мотив для усунення Шеремета.
«Він дав свідчення. Свідчення цікаві», - повідомив очільник МВС в інтерв'ю Дмитру Гордону, що транслювалося ввечері у вівторок, 2 березня.
Аваков пояснив, що рішення про те, чи розсекречувати свідчення інформатора, ухвалюватиме генеральний прокурор Ірина Венедіктова.
«Ми весь час ставимо собі питання: «а який мотив». І ось ми побачили мотив: білоруські спецслужби вважали, що він [Шеремет] є незручною людиною», - зазначив міністр.
За словами Авакова, він не має наміру перевіряти, наскільки свідчення інформатора лягають у загальну канву справи, а слідство має дати відповідь на питання «істина це, чи ні».
4 січня ЗМІ оприлюднили аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева., З яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебував «в розробці» спецслужб Білорусі.
Колишній співробітник білоруського спецпідрозділу «Алмаз» Ігор Макар повідомив, що це він передав записи журналістам і висловив готовність дати свідчення українському слідству.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.
Павло Шеремет написав присвячену Лукашенку книгу "Випадковий президент", а також працював над фільмом "Дике полювання" про зникнення людей у Білорусі . Він присвячений колезі Шеремета Дмитру Завадському, а також опозиційним політикам Юрію Захаренку, Віктору Гончару і бізнесменові Анатолію Красовському, яких викрали в 1999 році. У Білорусі фільм і книгу заборонили.
У вбивствах Захаренка, Гончара та Красовського зізнався відставний офіцер білоруського СОБРу Юрій Гаравський, котрий попросив політичного притулку в Євросоюзі
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.
Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.
У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.
Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.