У Європейському Союзі вважають, що рішення Конституційного суду про скасування положення антикорупційної реформи ставить під сумнів міжнародні зобов'язання України. А також сподіваються, що українська влада оперативно здійснить заходи з відновлення умов для ефективної роботи антикорупційної системи, повідомили в Офісі верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.
«Ми з великою стурбованістю відзначаємо вплив останнього рішення Конституційного суду України на елементи антикорупційного законодавства, що має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. Рішення ставить під сумнів ряд міжнародних зобов'язань, які Україна взяла на себе по відношенню до своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС», - заявив офіційний представник Офісу Пітер Стано в коментарі інформагентству «Інтерфакс-Україна» у четвер, 29 жовтня.
За його словами, Євросоюз закликає українську владу вжити заходів для якнайшвидшого відновлення необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи в Україні відповідно до Конституції України.
В ЄС готові надати Україні необхідну допомогу в пошуку шляхів «відновлення необхідної правової визначеності».
Стано підкреслив, що Євросоюз і всі держави ЄС вважають антикорупційні інститути, створені на вимогу українського народу, наріжним каменем трансформації України, а також запорукою тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС.
«Масивна і безпрецедентна допомога Євросоюзу і держав-членів, в тому числі фінансова, пов'язана з антикорупційної архітектурою, що працює незалежно, ефективно і без політичного чи іншого тиску», - підкреслив представник ЄС.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону ряду положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень
Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим.
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв ініціювати повторне запровадження кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірний декларування.
Детальніше про мотиви і наслідки скандального рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» у ZN.UA.