Президентський законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва передбачає створення нового суду в столиці - Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС). До початку його роботи справи ОАСК розглядатимуться Київським окружним адміністративним судом (КОАС). Про це йдеться в законопроекті №5369. На сайті Верховної Ради тексту документа поки що немає, ZN.UA його надало джерело в керівництві парламенту.
Відповідно до законопроекту:
- ОАСК припиняє здійснення правосуддя в день набуття законом чинності;
- протягом 10 днів усі справи ОАСК передаються в КОАС;
- відразу ж після створення КМОАС КОАС передає йому всі справи, юрисдикція яких поширюється на місто Київ.
Наше джерело в вищих судових колах прокоментувало ситуацію із законопроектом президента про ліквідацію ОАСК.
«Згідно із законом президент може подати законопроект до парламенту після консультації і отримання висновків Вищої ради правосуддя. Однак опубліковані на сайті ВРП висновки - досить розпливчасті. Висунуто дві умови: розписати як буде оптимізований бюджет суду, плюс - забезпечити гарантії для суддів, які повинні бути переведені на такі ж позиції в інші суди. І тут велика проблема. Тому що згідно із законопроектом ОАСК ліквідується і створюється новий суд.
Однак поки всі його справи (60 суддів розглядали 61 350 справ і матеріалів), будуть передані 25 суддям Київського окружного адміністративного суду. Можна уявити собі навантаження. Але потім вони мають бути передані новому суду, правонаступнику ОАСК. Ключове питання коли? Без ВККС - це зробити неможливо. В цьому випадку ВРП логічно в своїх висновках вимагає розблокувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І за найоптимістичншого сценарію вона запрацює тільки до осені. Насправді ВРП мала розписати правильну процедуру ліквідації суду і дати гарантії суддям. Тим більше, що частина з них пройшла атестацію в ВККС, а частина - ні. Від чого вона, на жаль, ухилилася. І в законопроекті президента процедуру теж не розписано», - пояснив співрозмовник.
Проте, джерело вважає, що все це можна «дотягнути» в процесі доопрацювання цього та інших законів вже в парламенті і такої позиції ВРП цілком достатньо для подачі законопроекту до Верховної Ради. І ключова мета - зупинка здійснення карикатурного, спотвореного і небезпечного для безпеки держави правосуддя в ОАСК - досягається
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що він розроблений «у зв'язку з необхідністю забезпечення доступності правосуддя для громадян» та їхнього «права на розгляд справ незалежним і безстороннім судом», а також з метою «підвищення довіри до судової гілки влади».
На думку автора законопроекту, його прийняття «допоможе підвищити рівень довіри до судової гілки влади і забезпечити функціонування незалежного і неупередженого суду, що відповідає високим суспільним очікуваннями запитом на справедливість».
Формальною підставою для законопроекту стала петиція з вимогою ліквідувати ОАСК, яку підписали понад 25 тисяч громадян.
Офіс президента провів консультації з Вищою радою правосуддя, і ВРП не виловила позицію щодо підтримки чи непідтримки рішення про ліквідацію ОАСК.
У своєму консультативному висновку від 4 березня ВРП зазначила, що реалізація законопроекту неможлива, поки не приступив до роботи повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Так як переведення суддів з ліквідованих до новостворених судів здійснюється на підставі та в межах рекомендацій ВККС.
Крім того, президент пропонує внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Безумовно, ліквідація суду не виключає відповідальності фігурантів кримінальної справи ОАСК і його голови Павла Вовку, що розслідує НАБУ, яке опублікувало кілька частин плівок прослуховування з його робочого кабінету.
17 липня минулого року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.
1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.
Вовка двічі оголошували в розшук і п'ять разів намагалися доставити до суду.
6 квітня НАБУ затримало рідного брата голови ОАСК Юрія Зонтова при передачі 100 тисяч доларів, які, за даними слідства, призначалися керівництву суду. ВАКС заарештував брата Вовка з правом внесення 33 млн гривень застави.
За даними ZN.UA, після затримання Зонтова токсичність ОАСК перевищила допустимі навіть в корупційному середовищі норми, й Офіс президента таки почав дистанціюватися від цього суду
Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі».
Про те, як Україні вийти з порочного кола необґрунтованих вироків і як корумпована судова машина стала інструментом в руках держави агресора, читайте в статті Михайла Жернакова "Страшний суд президента Зеленського: два роки обіцянок і ніякого прогресу".