Німеччина має реально допомогти Україні якнайшвидше приєднатися до НАТО, виконавши свої міжнародні зобов’язання, зокрема, закріплені у декларації Бухарестського саміту 2008 року, наголошує у розмові із ZN.UA посол України у Берліні Андрій Мельник.
«Вище керівництво Німеччини, зокрема особисто канцлерка (Ангела) Меркель у 2008 році в Бухаресті схвалила рішення, закріплене у Декларації саміту Північноатлантичного альянсу (п. 23) про те, що Україна «стане членом НАТО». Це рішення досі ніхто не скасовував, воно було підтверджено і на цьогорічному Брюссельському саміті Альянсу. Тому ми чітко виходимо з того, що Німеччина повинна добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання. Головне з них – реально допомогти Україні якнайшвидше приєднатися до НАТО», - зазначає дипломат.
Мельник вважає, що на сході Європи утворився штучний вакуум безпеки, який має бути зруйновано на користь реальної безпеки країн регіону.
«Коли ми спільно знищимо той штучний вакуум, що існує на сході Європи протягом останніх десятків років (а вакуум – це завжди спокуса для інших його заповнити), то тоді й рівень безпеки не лише для самої України, а й для інших держав регіону, зокрема й Німеччини, буде зовсім іншим», - пояснює він.
Тому Альянсу ні в якому разі не можна йти на відвертий шантаж президента Росії Владіміра Путіна і визнавати його «червоні лінії», попереджає дипломат.
Росія називає розв’язану нею війну на Донбасі та членство України в НАТО серед основних «загроз» власній безпеці. 1 грудня Путін заявив про плани розпочати переговори з НАТО щодо надання «юридичних гарантій» нерозширення Альянсу на схід.
10 грудня, за три дні після переговорів Байдена і Путіна, МЗС Росії виступило із вимогою денонсувати декларацію Бухарестського саміту НАТО 2008 року, в якій йдеться про перспективи членства України та Грузії. У відповідь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив: «Ми готові проводити переговори. Однак неможливі компроміси у тому, що стосується права країн обирати свій шлях».
Проведення відповідних переговорів Кремль домігся у традиційний спосіб: стягнувши війська до кордонів України та створивши загрозу вторгнення. Попри декларовану підтримку України, саме думка Москви буде визначальною щодо членства нашої країни в НАТО. Росія активно «інвестує» у країни, які здатні проголосувати «проти», крім того, відкрита конфронтація з агресором невигідна іншим країнам.
На думку Мельника, обережність Берліна пов’язана зі страхом перед президентом РФ Владіміром Путіним. Страхом спровокувати Росію на щось таке, що, на думку самих німців, може стати для насильницького режиму Кремля приводом для масштабного застосування зброї і реалізації інших апокаліптичних сценаріїв. Протидіяти цьому можна, пропонуючи партнерам змістити кут зору і поставити себе на місце України, вважає дипломат.
Навіть перед загрозою повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Німеччина не тільки продовжує вперто відмовляти нашій країні в постачанні оборонної зброї, а й блокує отримання Києвом озброєння, вже купленого і оплаченого через відповідну структуру НАТО, заодно гальмуючи як надання Україні ПДЧ, так і її подальше зближення з Альянсом. Чи варто очікувати на зміну позиції Берліна з новим канцлером – Олафом Шольцем? Чи має німецька сторона пропозиції, як Україні захищатися від Росії без зброї та НАТОвської парасольки? Про це й не тільки ви дізнаєтеся з другої частини інтерв’ю посла України у ФРН Андрія Мельника – «Україна не дозволить нікому – ані ворогам, ані нашим партнерам – викручувати собі руки», яке взяла Тетяна Силіна.
Перша частина інтерв'ю – за посиланням.